Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 707/3077/25
Номер провадження2/711/3678/25
(заочне)
21 жовтня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого-судді Демчика Р.В., при секретарі Криштоф Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 через систему Електронний суд, звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Заява мотивована тим, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 25.10.2013 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач, посилається на те, що за останні роки сімейне життя погіршилося, у сторін різні погляди на життя та бачення щодо подальшого розвитку та цілей в житті. Термін для примирення просить не надавати. У зв'язку з чим звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2025 року позовну заяву направлено за підсудністю до Придніпровського районного суду м.Черкаси.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчику Р.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 09 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням терміну для усунення недолків.
15.09.2025 на виконання вимог ухвали суду позивачем недоліки усунуті.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. До початку розгляду справи по сіті подала заява про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. Проти заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, бу належно повідомлений про день та час слухання справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу відповідно до вимог ст. 281 ЦПК України.
Враховуючи вище викладене, та той факт що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, але не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засідання встановлено, що сторони 25 жовтня 2013 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, про що зроблений актовий запис №234.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спір про місце проживання дитини відсутній.
Спір поділ майна, що є спільною власністю подружжя на час подачі позову відсутній.
Згідно статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За приписами ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно ст.110 СК, один з подружжя має право пред'явити до суду позов про розірвання шлюбу.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ст.112 СК суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви NN 29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів... Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення..., держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку..., так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Згідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч. 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
За правилами, встановленими ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «Приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява N 44647/98).
З урахуванням викладено, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечить інтересам сторін, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що від позивача не надходило будь-яких клопотань про відшкодування понесених ним судових витрат, а тому суд не розглядає дане питання.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України та ст.ст. 12, 18, 258, 263, 273 ЦПК України, постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд -
Позов - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), що зареєстрований 25 жовтня 2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис №234.
Рішення суду після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставленням відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: Р. В. Демчик