Справа № 699/1038/25
Номер провадження № 2-а/699/28/25
15.10.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Мельника А.В., за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
До Корсунь-Шевченківського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позовна заява обґрунтована тим, що 02.07.2025 року з Дії гр. ОСОБА_1 дізнався, що відносно нього відкрите виконавче провадження. Зайшовши у відповідний розділ, ОСОБА_1 зміг ознайомитися з постановою про відкриття виконавчого провадження № 78508521. З даної постанови вбачається, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути штраф у розмірі 34 000,00 грн на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 470 від 28.02.2025 року. У цьому ж розділі позивач мав змогу "побачити" сканкопію постанови № 470 від 28.02.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вищевказаною постановою накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн.
Жодних документів, в тому числі протоколу про вчинення адміністративного правопорушення не вручили. Про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення не повідомили.
Ознайомившись зі змістом оскаржуваної постанови позивач уважає її незаконною,
оскільки при її складенні були порушенні норми матеріального та процесуального права, оскаржувана постанова не містить жодних посилань на доказ порушень ОСОБА_1 , не містить вказівки за які саме дії чи бездіяльність на нього накладено стягнення; не зазначено в чому саме полягає суть та зміст адміністративного правопорушення; не вказана дата вчинення правопорушення, не надано доказів відео та фото фіксації процесу пред'явлення та перевірки документів.
Позивач вважає, що не порушив жодної норми Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.
З урахуванням указаного позивач просить суд скасувати постанову № 470, від 28.02.2025, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення позивача - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Крім цього, ОСОБА_1 також просив поновити йому пропущений строк звернення до суду щодо оскарження спірної постанови.
Ухвалою суду від 10.07.2025 відкрито провадження у даній справі, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Поновлено ОСОБА_1 строк для подачі цього позову до суду.
Сторони справи про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Представник позивача подав заяву, у якій позов підтримав з викладених у ньому підстав, просив розглянути дану справу без його участі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з'явився. У межах строків, визначених в ухвалі суду, представник відзив на позов до суду не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки жоден з учасників справи у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
28.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 винесено постанову № 470 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с.7).
З постанови убачається, що ОСОБА_1 о 09.40 по АДРЕСА_1 під час перевірки, на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 капітана ОСОБА_4 не пред'явив свій військово-обліковий документ, по причині його відсутності.
Цим він порушив обов'язок, визначений в абзаці 3 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30 грудня 2022 № 1487: мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду був особисто повідомлений.
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, визначене ч. 3 ст. 210 КУпАП як порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Матеріали справи не містять протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесена оскаржувана постанова.
У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
При цьому, при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до п.п. 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, зокрема, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Питання щодо форми, в якій оформляється (створюється) та видається військово-обліковий документ регулюється Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок № 559).
Так, п. 1 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа".
Відповідно до п. 2 Порядку № 559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559. Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.
Пунктами 5-7 цього Порядку передбачено, що військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації). Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку. У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі - QR-код військово-облікового документа). Строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування та не може перевищувати строк дії відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5,8,11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Згідно із п. 9 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Функціонування «Резерв+» регулюється, зокрема, Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який, в тому числі, визначає поняття електронного кабінету (стаття 14-1), наказом Міністра оборони України від 29 квітня 2024 року про створення інформаційно-комунікаційної системи для доступу до електронного кабінету військовозобов'язаного. Порядок формування та використання електронного військово-облікового документа визначається постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що «Резерв+» є тим додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
За таких обставин, пред'явлення даних із застосунку «Резерв+» є виконанням військовозобов'язаним вимог частини 6 статті 22 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за декілька різних правопорушень, які розмежовані відповідними частинами даної статті.
У оскаржуваній постанові відносно ОСОБА_1 вказано, що ним вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
Стаття 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за:
порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку (частина 1);
повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню (частина 2).
порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до змісту позову позивач уважає постанову № 470, від 28.02.2025 незаконною та необґрунтованою, посилаючись на те, що дана постанова підлягає скасуванню в зв'язку з неповними з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків фактичним обставинам справи; порушенням норм матеріально та процесуального права.
Позивач на виконання приписів Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» оновив військово-облікові дані, 28 травня 2024 року пройшов ВЛК, є заброньованим працівником, що підтверджується роздруківкою військово-облікового документу із застосунку «Резерв +» (а.с.17).
Указане стороною відповідача не спростоване.
Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження вчинення
ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення. Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.
З приписів п. 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Однак в порушення ст.ст. 251, 255 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП не досліджувалися будь-які докази, що не було спростовано відповідачем.
Указане свідчить про формальне ставлення відповідача до розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас вимогами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тому відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний був надати докази правомірності своєї діяльності у силу закону. Однак таких належних доказів подано не було.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у суді жодним чином не доведено правомірності свого рішення, не надано суду доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ураховуючи, що позивач вказує на протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому право останнього є порушеним, у зв'язку з чим воно підлягає захисту шляхом скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 194, 242-246, 286, 295, 255 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 № 470, від 28.02.2025 за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження закрити, в зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 605,50 (шістсот п'ять грн 50 коп.) грн за подання до суду цього позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дані про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , Тел. Моб.: НОМЕР_2 Паспорт НОМЕР_3 вид. 21.12.2005 Корсунь - Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, інші дані суду не відомі.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , інші дані суду не відомі.
СуддяМельник А.В.