Справа № 565/838/25
Провадження № 2-о/565/29/25
15 жовтня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді Бренчук Г.В., з участю секретаря судового засідання Щур Н.О., заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці адвоката Прокопчука О.М., представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Спринської Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за заявою ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просить суд встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з листопада 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обгрунтування заяви зазначено, що із ОСОБА_3 заявниця перебуває у фактичних шлюбних відносинах з листопада 2009 року, вела спільне господарство та мала спільний бюджет, по лютий 2022 року місцем їх спільного проживання було місто Ірпінь Київської області, офіційно шлюб між ними зареєстрований не був. 14 березня 2022 року ОСОБА_3 вступив до лав Збройних Сил України, під час його відпусток він та заявниця відвідували її матір, його брата. З 2022 року по 2024 рік знімали житло в різних місцях, у липні 2024 року отримали кімнату в гуртожитку в м.Київ. Заявниця та ОСОБА_3 разом працювали у ТОВ «Три О», звільнилися в один день. ОСОБА_3 є військовослужбовцем, 18 листопада 2024 року зник безвісти. У зв'язку з необхідністю встановлення місцеперебування чи факту смерті військовослужбовця ОСОБА_3 у заявниці виникла необхідність встановлення факту їхнього спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки, в судовому порядку.
Заінтересованою особою заявниця вказала Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 04 липня 2025 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Військову частину НОМЕР_1 .
Представник військової частини НОМЕР_1 надіслав до суду пояснення у яких зазначено, що від встановлення факту визнання заявниці членом сім'ї безвісти зниклого військовослужбовця залежить виникнення її права на отримання окремого захисту, передбаченого Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також отримання спадкових прав у разі визнання, в подальшому, ОСОБА_3 померлим. Встановлення місцезнаходження безвісти зниклого ОСОБА_3 або ж факту його загибелі не залежить від встановлення факту проживання однією сім'єю. Натомість, встановлення такого юридичного факту зумовлює виникнення інших прав та обов'язків у заявниці, що не охоплюється метою заяви. Військова частина НОМЕР_1 , з аналізу наявних в ЄСІТС «Електронний суд» документів та їх змісту висновує, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір про право. У разі підтвердження факту спору про право така заява ОСОБА_1 підлягає розгляду у порядку позовного провадження. Крім того, військова частина НОМЕР_1 також не погоджується з визначенням заявником заінтересованих осіб - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Заявниця в судовому засіданні повідомила, що з листопада 2009 року проживала в гуртожитку в м.Ірпінь із ОСОБА_3 до повномаштабного вторгнення. ОСОБА_3 вважав її дружиною. ОСОБА_1 вказала, що вимоги заяви підтримує повністю та просить їх задовольнити, оскільки їй треба шукати чоловіка та подавати запити в різні інстанції.
В судовому засіданні представник заявниці, адвокат Прокопчук О.М., підтримав подану заяву та з викладених у ній підстав просив суд її задовольнити, заперечував проти задоволення клопотання представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Спринської Г.С. про залишення заяви без розгляду з підстав, зазначених у запереченнях на клопотання.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Спринська Г.С. вказала, що її довіритель займається пошуком батька ОСОБА_3 , однак з ним ніхто не зв'язувався щоб отримати інформацію про пошуки батька. Є підстави вважати, що метою встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу є не неможливість заявниці отримати необхідну для пошуку ОСОБА_3 інформацію, а матеріальна зацікавленість, та в подальшому можливість зміни статусу ОСОБА_3 з безвісти зниклого на загиблого без узгодженої позиції з іншими членами сім'ї. Зазначила, що підтримує пояснення військової частини НОМЕР_1 , вважає, що у справі наявний спір про право, відтак просила залишити заяву без розгляду.
Представник заявниці, адвокат Прокопчук О.М., подав до суду заперечення на клопотання про залишення заяви без розгляду, у яких зазначено, що метою заявниці, ОСОБА_1 , є встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 для подальшого пошуку чоловіка, будь-яких вимог, пов'язаних із поділом майна, спадщиною чи отриманням соціальних виплат, не заявлено будь-якою особою/учасником провадження. Твердження представника заінтересованої особи ОСОБА_2 , адвоката Спринської Г.С. про наявність спору про право є передчасними і не обґрунтованими, оскільки станом на момент подання заяви ОСОБА_3 вважається безвісти зниклим, а не загиблим. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Навіть якщо у майбутньому виникне спір щодо права на соціальну допомогу, це не впливає на можливість встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження. Наявність заперечень заінтересованої особи у справі окремого провадження саме по собі не свідчить про наявність спору про право та не є підставою для закриття провадження у справі, а свідчить, про особисте (одноособове) ставлення заінтересованої особи у справі ОСОБА_2 до предмету заяви, яку розглядає суд в порядку окремого провадження. Позиція представника заінтересованої особи Николайчука І.С. про наявність у справі спору про право не знаходить законного підтвердження, а тому провадження підлягає продовженню в порядку окремого провадження.
Представники заінтересованих осіб, уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_4 та Міністерства оборони України, належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, не з'явилися в судове засідання, причини неявки не повідомили.
Представник військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з'явився, у письмових пояснення надісланих до суду просив врахувати позицію військової частини НОМЕР_1 при прийнятті рішення, розгляд справи провести без участі представника військової частини НОМЕР_1 .
Заслухавши пояснення заявниці, представника заявниці, представника заінтересованої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.
У довідці ТОВ «Три О» №141 від 17 лютого 2025 року зазначено, що ОСОБА_1 з 06 травня 2014 року по 31 жовтня 2017 року працювала в ТОВ «Три О».
У довідці ТОВ «Три О» №142 від 17 лютого 2025 року зазначено, що ОСОБА_5 з 16 грудня 2013 року по 31 жовтня 2017 року працював в ТОВ «Три О».
Відповідно до виписки АТ КБ «Приватбанк» по картці/рахунку НОМЕР_2 за період 01 червня 2024 року - 17 лютого 2025 року ОСОБА_3 перераховував кошти на рахунок ОСОБА_1 .
Згідно з інформацією Вараського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції №872/1198/341-04-05 від 22 липня 2025 року актовий запис про розірвання шлюбу №107 від 03 вересня 2007 року складений відділом реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області на ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , актовий запис про розірвання шлюбу №418 від 14 жовтня 2005 року складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Кам'янець-Подільському реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області складений на ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
ОСОБА_1 надійшло сповіщення №10155 від 20 листопада 2024 року про те, що її цивільний чоловік - молодший сержант військової НОМЕР_1 частини ОСОБА_3 , зник безвісти 18 листопада 2024 року в ході виконання бойового завдання, приймаючи активну участь в бойових діях в населеному пункті Торецьк, Бахмутського району, Донецької області.
25 листопада 2024 року за заявою ОСОБА_2 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12024242000001587, правова кваліфікація правопорушення - ч.1 ст.115 КК України. У витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань зазначено, що 25 листопада 2024 року до чергової частини Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області надійшла письмова заява ОСОБА_2 , що ІНФОРМАЦІЯ_3 його батько, військовослужбовець ОСОБА_3 , під час виконання чергового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини, зник в районі населеного пункту Торецьк, Бахмутського району, Донецької області та наразі місце знаходження останнього не відоме.
ОСОБА_1 звернулася до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини із зверненням щодо направлення до російської сторони даних зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 для перевірки факту його перебування на території держави-агресора або тимчасово окупованих територіях. До вказаного звернення ОСОБА_1 додала копію свого паспорту, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24 листопада 2024 року №4728 та витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 06 січня 2025 року.
20 лютого 2025 року ОСОБА_1 на її звернення від 08 лютого 2025 року Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини надано відповідь, що для скерування інформації до російської сторони рідним необхідно надати документи, які підтверджують їх ступінь спорідненості з військовослужбовцем (сповіщення про зникнення безвісти, документи, що засвідчують особу заявника, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини тощо).
16 вересня 2025 року адвокату Прокопчуку О.М. Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини надано відповідь, що для скерування інформації до російської сторони рідним необхідно надати документи, які підтверджують їх ступінь спорідненості з військовослужбовцем (документи, що засвідчують особу заявника, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, рішення суду тощо), а також згоду на скерування персональних даних військовослужбовця до російської сторони.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 04 квітня 2025 року надав відповідь адвокату Прокопчуку О.М. на адвокатський запит, що до Координаційного штабу не надходили повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування ОСОБА_3 у полоні, стану його здоров'я та місця утримання. Зазначено, що безпосередній доступ до всієї інформації, яка стосується ОСОБА_3 , його родичі можуть отримати в Особистому кабінеті Координаційного штабу.
Військова частина НОМЕР_1 12 лютого 2025 року надала відповідь адвокату Прокопчуку О.М. на адвокатський запит щодо розшуку зниклого безвісти ОСОБА_3 , що у разі отримання будь-якої інформації стосовно фактів викладених у заяві його буде поінформовано додатково.
На підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю ОСОБА_1 надано фото спільного відпочинку.
Заявниця вказала, що отримала від військової частини НОМЕР_1 подяку, яка вручена ОСОБА_3 командиром військової частини НОМЕР_3 , речі ОСОБА_3 , на її банківську карту була перерахована волонтерська матеріальна допомога.
ОСОБА_2 , син зниклого безвісти ОСОБА_3 , в судовому засіданні повідомив, що випадково дізнався про звернення ОСОБА_1 до суду із вказаною заявою. Зазначив, що заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки у випадку задоволення заяви ОСОБА_1 зможе визнати батька загиблим, проти чого він заперечує. ОСОБА_2 вказав, що батько не вважав, що проживає із заявницею однією сім'єю, якби батько хотів, то одружився б з нею, однак батько завжди радив йому не поспішати з одруженням.
Рідний брат зниклого безвісти ОСОБА_3 - ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що брат до війни жив із заявницею в одному гуртожитку, вони разом приїздили в гості, брат казав, що у них спільний бюджет.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 познайомилася у 2009 році в гуртожитку в м.Ірпінь, разом вони тоді не проживали. В жовтні 2009 року вона поїхала у відрядження та повернулася у гуртожиток весною 2010 року. Коли повернулася з відрядження ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вже проживали разом як сім'я.
Свідок ОСОБА_10 , брат ОСОБА_1 , пояснив, що літом 2010 року сестра познайомила його та маму із ОСОБА_3 , з яким з осені 2009 року проживала разом. Вказав, що родина ОСОБА_1 сприймала ОСОБА_3 як її чоловіка.
Свідок ОСОБА_11 , подруга ОСОБА_1 , пояснила, що з кінця 2009 року та до повномасштабного вторгнення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом в м.Ірпінь як чоловік та дружина.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
У ст. 3 СК України зазначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно із ч.1 ст.36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц).
Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок жінки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між жінкою та чоловіком склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі №204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі №694/1540/20, від 25 грудня 2024 року у справі №501/4442/21).
Факт реєстрації місця проживання жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов'язковою ознакою перебування їх у фактичних шлюбних відносинах. Так само факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не може бути встановлений лише на підставі показань свідків та наявності спільних фотографій за відсутності інших доказів (постанови Верховного Суду від 04 грудня 2023 року у справі №543/563/22, від 06 лютого 2025 року у справі №758/16153/19).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
ОСОБА_1 у заяві просить суд встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період з листопада 2009 року до 18 листопада 2024 року.
У листі Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради №1163-7100-01-31-7112-25 від 25 квітня 2025 року зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 12 жовтня 1999 року по даний час.
Доказів на підтвердження того, що з листопада 2009 року заявниця та ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах, вели спільне господарство та мали спільний бюджет, проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 , матеріали справи не містять.
ОСОБА_1 у заяві зазначає, що з 2022 року по 2024 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знімали житло в різних місцях та у липні 2024 року отримали кімнату в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 , проте доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано.
На підтвердження факту перерахування ОСОБА_3 коштів на рахунок ОСОБА_1 надано виписку банку лише за період 01 червня 2024 року - 17 лютого 2025 року. В матеріалах справи відсутні докази наявності спільного бюджету у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з листопада 2009 року по червень 2024 року.
Довідки ТОВ «Три О» підтверджують, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 працювали на вказаному підприємстві, однак не свідчать, що вони проживали разом.
Пояснення свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку про те, що наданими заявницею доказами не стверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без шлюбу у період з листопада 2009 року до 18 листопада 2024 року, відтак, заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Щодо позиції заінтересованої особи ОСОБА_2 , про залишення заяви без розгляду, оскільки вбачається спір про право, суд зазначає, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі №205/2102/19-ц, від 28 квітня 2024 року у справі №520/19532/19, від 15 листопада 2021 року у справі №554/10125/20, від 03 серпня 2022 року у справі №759/12740/21). Під час розгляду справи не виявлено, що виник спір про право, зокрема, майновий спір, оскільки заявник ствердила, що встановлення цього факту їй необхідне для проведення пошукових заходів зниклого безвісти ОСОБА_3 , а не для вирішення спору про право цивільне (спадкування, права на майно, одержання виплат, зміни статусу ОСОБА_3 та іншого).
Керуючись статтями 264, 315, 319 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 жовтня 2025 року.
Суддя Г.В.Бренчук