Справа № 161/16046/25
Провадження № 3/161/5122/25
м.Луцьк 17 жовтня 2025 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюк А.В., при секретарі Літвін А.Ю., за участю особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , захисниці особи, яка притягається до відповідальності адвокатки Макари О.Є., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , , -
-за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
- В С Т А Н О В И В:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №603158 від 29.07.2025, 29.07.2025 близько 15.00 год за адресою АДРЕСА_1 , , ОСОБА_1 умисно позбавив свою матір ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що проживає в одному будинку та мають спільне господарство, можливості відремонтувати (за допомогою майстра) газовий котел для теплої води, на яку вона має право, чим була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив домашнє насильство економічного характеру, що кваліфіковано за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що домашнього насильства не вчиняв.
Захисниця особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокатка Макара О.Є. просила суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події та складу адмінправопорушення. До протоколу не надано жодного доказу на підтвердження нібито вчиненого ОСОБА_1 та які б підтверджували обґрунтованість складання протоколу. Покази потерпілої ОСОБА_2 не підтверджені будь-якими доказами.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисниці, дослідивши в судовому засіданні наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Положеннями статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина перша ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, та тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідно до п.п.3,4,14,17 ч.1 ст.1ЗУ Закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 N 2229-VIII(далі Закон):
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а обов'язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).
Згідно зі ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі, зазначаються пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які також є доказом у справі, як це передбачено ст. 251 КУпАП.
Як передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий суд та встановлення обґрунтованості будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
У даному випадку до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучені будь які докази завданої шкоди потерпілій, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
З долучених до матеріалів справи доказів не вбачається ознак вчинення 29.07.2025 ОСОБА_1 щодо його матері домашнього насильства економічного характеру.
До вказаного вище протоколу не надано жодного доказу на підтвердження адміністративного правопорушення та факту скоєння правопорушення.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 09.07.2025 року було видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_1 на строк 3 місяці. Станом на 29.07.2025 рішення не було скасоване, а тому на ОСОБА_1 поширювалися вимоги виконання даного судового рішення.
Суд вважає, що обставини домашнього насильства економічного характеру, описані у вищезазначених доказах, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Однією з обов'язкових ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є настання наслідків, а саме спричинення потерпілому емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, або будь-які інші прояви наслідків саме психологічного насильства. Однак, окрім констатації у протоколі про адміністративне правопорушення факту вчинення домашнього насильства економічного характеру, відомості про спричинення шкоди потерпілому в протоколі відсутні.
Враховуючи вищенаведені недоліки та суперечності, що містяться в матеріалах провадження, суд приходить до переконання про відсутність належних, достатніх і переконливих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно своєї матері.
Інших доказів які б могли підтвердити вину останнього у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП судом не встановлено.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисниці, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що під час судового розгляду не встановлено наявності належних, допустимих та беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку з чим, відповідно до ст.62 Конституції України, провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП необхідно закрити.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд, шляхом подачі апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк