Справа № 161/12710/25
Провадження № 2/161/4465/25
07 жовтня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Шестерніна В.Д.,
за участю секретаря Мельник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
встановив:
І.Короткий зміст позовних вимог
30.06.2025 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Луцької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 і після його смерті відкрилася спадщина на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач пропустила встановлений законом строк звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебувала у психоемоційному стресі через оголошення безвісти зниклим її сина, який проходив військову службу в лавах Збройних Сил України, була зосереджена на його пошуках, контактах з військовими структурами, волонтерами, установами та органами влади.
З врахуванням наведеного, позивач просила суд визначити їй додатковий строк - 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.
ІІ.Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Представник відповідача подав заяву, в якій щодо вирішення спору поклався на розсуд суду.
ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу
Ухвалою суду від 03.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 19.08.2025 замінено первісних відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на належного відповідача - Луцьку міську раду.
Ухвалою суду від 15.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явилася. Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
ІV.Фактичні обставини справи
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 07.04.2017, а.с. 13).
ОСОБА_4 на праві власності належала квартира АДРЕСА_2 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13239597 від 16.01.2007, а.с. 12, технічний паспорт, а.с. 10).
ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 27.11.1951, а.с. 8).
04.10.2023 ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а.с. 35 зворот).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 22.11.2024, а.с. 14).
ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 11.09.1974, а.с. 8, свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 03.06.1995, а.с. 9).
Позивач не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася (лист державного нотаріуса №1175/01-09 від 11.07.2025 (а.с. 32).
Державний нотаріус Першої Луцької державної нотаріальної контори Волинської області Ковальчук Т.Б. повідомила (роз'яснила) ОСОБА_1 про те, що вона пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (лист від 23.06.2025 №1032/01-16, а.с. 15).
В сповіщенні сім'ї №381 від 29.03.2023 (а.с. 16) зазначено про те, що ОСОБА_5 зник безвісти під час бою під населеним пукнтом Яковлівка Донецької області.
З метою забезпезпечення реалізації права на спадщину після смерті батька позивач звернулася до суду з цим позовом.
V.Мотиви суду та застосоване законодавство
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За загальними приписами про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Частина третя статті 1272 ЦК України може застосовуватись, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної конкретної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 та ч. 3 ст. 1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно. Позивач ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця, відноситься до кола спадкоємців першої черги за законом. Вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, обґрунтовувала це тим, що перебувала у психоемоційному стресі через оголошення безвісти зниклим її сина, була зосереджена на його пошуках, контактах з військовими структурами, волонтерами, установами та органами влади.
Оцінивши вказані аргументи, взявши до уваги позицію відповідача, суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті батька слід визнати поважними.
Крім того, суд врахував, що визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не буде порушувати прав та законних інтересів інших осіб. Водночас, відмова у визначенні такого строку, за встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Отже, позовні вимоги слід задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Судові витрати - залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторони та учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: Луцька міська рада; місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19; код в ЄДРПОУ 34745204.
Повне рішення суду складено - 07.10.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін