21.10.2025
Справа №721/964/25
Провадження 1-КП/721/98/2025
Іменем України
Путильський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
прокурора ОСОБА_2
обвинуваченої ОСОБА_3
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 кримінальне провадження, внесене 23.07.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025263130000040 у відношенні ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки с. Розтоки Путильського району Чернівецької області, громадянки України, пенсіонерки, раніше не судимої, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України
Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
У період часу з травня 2025 року по 25 липня 2025 року ОСОБА_3 , діючи умисно, на земельній ділянці, якою вона користується, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не маючи спеціального дозволу на вирощування рослин снотворного маку, без мети збуту, протизаконно висіяла та культивувала дану сільськогосподарську культуру в кількості 562 рослин шляхом просапування, прополювання та проріджування.
Указані рослини снотворного маку, в кількості 562 рослин, які були вилучені працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку присадибної земельної ділянки належної ОСОБА_3 , мають анатомо-морфологічні ознаки, характерні для рослин снотворного маку, що містять наркотично активні алкалоїди опію - морфін, кодеїн і відносяться до рослин виду «Мак снотворний».
Отже, ОСОБА_3 учинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України - незаконний посів та незаконне вирощування снотворного маку в кількості п'ятисот і більше рослин.
Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
Позиції сторони обвинувачення та захисту.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України визнала повністю, у вчиненому щиро покаялася, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, вона їх у повному обсязі підтвердила. Надала показання, що весною на своїй земельній ділянці біля будинку у с. Хорови посадила насіння, серед якого і мак, вирощувала та прополювала його. Такі дії робила вперше, зобов'язалася у майбутньому подібного не вчиняти, у вчиненому щиро каялася, засуджувала свою поведінку.
У судовому засіданні прокурор підтримав викладене обвинувачення, зазначив, що у судовому засіданні достеменно встановлено вчинення інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення. Просив визнати ОСОБА_3 винуватою за ч. 2 ст. 310 КК України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання із випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік, відповідно до положень ст. 75, 76 КК України.
Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 у повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства злочині при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності її позиції. При цьому суд роз'яснив обвинуваченій положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченої та не знайшов підстави вважати, що остання себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані нею у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченої, дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, а саме незаконному посіві та незаконному вирощуванні снотворного маку в кількості п'ятисот і більше рослин.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 установлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання останньої, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання.
Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать матеріали досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнавала свою винуватість, співпрацювала з органом досудового розслідування, повністю усвідомила незаконність своїх дій та розповіла про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме про спосіб незаконного посіву та незаконного вирощування снотворного маку, як і інші про інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Наведені відомості є достатніми аби вважати дії ОСОБА_3 як каяття, а отже є підставою для врахування їх як обставину, що пом'якшує покарання. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора, уважає наявність такої обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення закріплена в обвинувальному акті.
Мотиви призначення покарання.
Суд уважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
З урахуванням викладених обставин у кримінальному провадженні, характеру вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченої, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, наявності обставин, що пом'якшують та відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, поведінку обвинуваченої після вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, яка свою вину визнає, є людиною пенсійного віку, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, суд уважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку із чим вважає за необхідне призначити їй покарання за ч. 2 ст. 310 КК України у виді трьох років позбавлення волі, але зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на один рік.
Крім того, відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_3 слід покласти обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 даної статті, зокрема періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Зазначене судом покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме особистості обвинуваченої і є не лише дієвим інструментом перевиховання, а й нагадуванням, негативним досвідом, з метою утриматися в майбутньому учинення повторних дій, що відповідає меті притягнення до кримінальної відповідальності, визначеної ст. 50 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку та положення закону, якими керувався суд.
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченої.
Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи № СЕ-19/126-25/9917-НЗПРАП від 08.08.2025 у розмірі 3565 грн 60 коп, відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема 562 рослин снотворного маку, які упаковані до двох мішків, що зберігаються у камері зберігання речових доказів Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області, слід знищити.
Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пункту 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі території України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався.
Процесуальні витрати на проведення експертизи № СЕ-19/126-25/9917-НЗПРАП від 08.08.2025 у розмірі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн 60 коп - стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Речові докази, а саме 562 (п'ятсот шістдесят дві) рослини снотворного маку, що зберігаються у камері зберігання речових доказів Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області, після набрання вироком законної сили - знищити.
Вирок може бути оскаржений в Чернівецький апеляційний суд через Путильський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1