Справа № 716/1383/25
21.10.2025 м.Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_3
особи, стосовно якої вирішується питання
про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4
законного представника ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданнікримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2025 за №12025262020001226, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, не працюючого, у зв'язку із вчиненням суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
ОСОБА_4 07.04.2025 в період часу з 00:00 год. по 03:00 год., більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території Звенячинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Кострижівської селищної ради, який знаходиться за адресою: вул.Т.Шевченка, 35, с. Звенячин Чернівецького району Чернівецької області, шляхом розбиття скла вхідних дверей проник до приміщення вказаної школи. В подальшому, діючи умисно, переслідуючи мету умисного знищення чужого майна та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 розбив скло дверей кабінету директора Звенячинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів та проник до зазначеного приміщення, де, використовуючи сірники, як відкрите джерело вогню, здійснив підпал документації, техніки та меблів, які знаходилися у вказаному кабінеті, внаслідок чого виникнуло їх загоряння.
Після чого, ОСОБА_4 покинув територію вказаного навчального закладу та пішов у невідомому напрямку.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 знищено та пошкоджено майно Звенячинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Костижівської селищної ради на загальну суму 178625,00 гривень.
Суспільно небезпечне діяння, вчинене ОСОБА_4 , підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Слід зазначити, що при викладенні обставин вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння стороною обвинувачення зазначено умисел, як форму вини, та мотив і мету, як ознаки суб'єктивної сторони кримінального правопорушення.
При цьому, осудність є однією із загальних ознак суб'єкта злочину, юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності. Виходячи з передбачених ст. 19 КК України критеріїв, відповідний стан особи характеризується здатністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Неосудна особа позбавлена такої здатності внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, що вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути піддана за рішенням суду примусовим заходам медичного характеру.
Виходячи з положень статей 23, 24 КК України, умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання.
Усвідомлення означає розуміння не лише фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об'єкта, предмета, об'єктивної сторони складу конкретного злочину, а і його негативного соціального значення у виді суспільної небезпеки. Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
Таким чином, умисна форма вини передбачає правильне відображення у свідомості суб'єкта як фактичних, так і юридичних ознак злочину, обов'язковою передумовою чого є осудність.
Мотив злочину - це усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яке викликає намір діяти певним чином. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.
Мотивованість та цілеспрямованість є ознаками усвідомленої вольової діяльності людини. Прояв таких ознак є неможливим у разі порушень психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх діянь та керувати ними.
Суд звертає увагу, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру гарантує захист прав, свобод та законних інтересів осіб з психічними розладами, тому розгляд таких проваджень має спеціальну процедуру, яка урегульована спеціальними нормами закону.
Зокрема, ст. 505 КПК України передбачено, що обов'язковими обставинами, які підлягають доказуванню у такому кримінальному проваджені є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення цього суспільно небезпечного діяння цією особою, при цьому враховуються і інші обставини (інформація про психічні розлади, поведінка, небезпечність особи, розмір завданої шкоди).
Тобто, предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, а умисел, мета і мотив є елементами суб'єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи.
Отже, суд під час розгляду поданого клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру не встановлював наявність або відсутність у свідомості ОСОБА_4 чітко сформованого умислу в розумінні ст. 24 КК України, а також мети і мотиву як ознак суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, оскільки за характером хронічного психічного захворювання останній не здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру та вважала, що останній вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України. Просила застосувати до останнього примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, за місцем проживання.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечував протии задоволення клопотання, просив застосувати щодо ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, за місцем проживання.
Законний представник - ОСОБА_5 (мати особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_4 ), в судовому засіданні пояснила, що під час досудового розслідування у сина діагностовано психічне захворювання - шизофренія. На даний час він лікується, вона бачить що внаслідок лікування стан його покращився. ОСОБА_4 є контактним, виконує все, про що вона його просить, допомогає їй по господарству. Вважає, що має змогу прослідкувати за тим, щоб син проходив лікування, просила задоволити клопотання
ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив обставини щодо вчиненого кримінального правопорушення, визнав вину в скоєному і при цьому, розповів, яким чином вчинив суспільно небезпечне діяння, а саме, те, що 07 квітня 2025 року, в ніч з неділі на понеділок, десь о 12-й ночі, з невідомих йому причин «в голову прийшла думка» піти до школи і «щось» там зробити. Не усвідомив як він там опинився, однак пам'ятає, що розбив скло вхідних дерей школи, пішов в біологічний кабінет, там на дошці написав нецензурні слова, потім зайшов у садочок, потім повернувся, піднявся на другий поверх, зайшов в учительську, там в шафі знайшов напій «Гараж», та чіпси. Він відкрив пляшку і випив напій, взяв чіпси і пішов до кабінету директора. Кабінет директора був зачинений, він взяв вогнегасник, який був на поверсі, розбив скло дверей та зайшов в середину. В кабінеті стояли стільці, три столи, шафа з документами. Він почав все скидати на купу, документи, ноутбуки, баян та ще дещо з речей і підпалив. Постояв недовго, подивився як воно горить, взяв пляшку лікеру, спустився на перший поверх, ще зайшов у біологічний кабінет та садочок і вийшов з приміщення школи. Після цього пішов до брата - ОСОБА_8 , і все йому розповів. Про свої наміри щось підпалити він раніше писав у створеній ним у месенжері групі «ЧВК «Звєрство», учасниками якої було близько сорока п'яти анонімних осіб. Додому повернувся біля четвертої години ранку. Батьки спали і не чули, коли саме він прийшов. Про те, що він накоів батькам не говорив. Вранці біля восьмої години ранку приїхали працівники поліції, вказали, щоб він одягнувся і він поїхав з ними.
Також пояснив, що родичі, завдану ним шкоду, відшкодували, залишилося тільки директору школи відшкодувати вартість ноутбуків та баяну.
Пояснив, що усвідомлює, що вчинив поганий поступок, і йому соромно, за те, що він накоїв. Друзів ровесників в нього немає, в школу не любив ходити, цікавив його тільки один предмет - історія. Пояснити для чого вчинив підпал в школі - не зміг.
Потерпілий ОСОБА_7 , в судовому засіданні пояснив, що в понеділок 07 квітня 2025 року біля 6-ї години, до нього зателефонував кочегар школи і повідомив, що з вікон школи йде дим. Він одразу пішов до школи і побачив там кочегара і охоронця, які почали гасити пожежу, він зателефонував в пожежну та працівникам поліції. Примішення школи було задимлене. Полум'я було в кабінеті директора, загорання було біля стіни, поруч з шафами. Внаслідок пожежі пошкоджено шкільне майно (шафи з документами), м'які стільці, проектор, камери відеоспостереження) та його особисте (два ноутбуки, баян). Власні ноутбуки та баян він використовував для шкільної роботи. В школі, на момент пожежі, було встановлене відеоспостереження, відеофайли які стосуються обставин справи, передані працівникам поліції. На даний час шкода школі відшкодована, однак, йому вартість пошкодженого майна не відшкодована.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що навесні цього року, він точно не пам'ятає дату, однак пам'ятає, що була неділя, він знаходився на робочому місці, в школі, оскільки на той час працював кочегаром. В 5-30 год. до нього прийшов охоронець школи і сказав, що щось горить, вони підійшли до школи (кочегарка розташована на територіії школи, біля 50 метрів від неї). Вогню він не побачив, бачив тільки сильне задимлення, вони повідкривали вікна. Що саме горіло - він не знає. Зателефонували директору школи, директор викликав працівників поліції та пожежників.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що він працює охоронцем в школі. Навесні, в понеділок, він прийшов до приміщення школи і побачив розбите скло вхідних дверей та дим. Він покликав кочегара, разом зайшли до кабінету директора школи і побачили, що посередині горіла купа паперу та комп'ютер. Вони почали носити воду та гасити полум'я, а директор викликав працівників поліції та пожежних. На той час йому не було відомо, хто вчинив підпал.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння передбаченого ч.2 ст.194 КК України підтверджується доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, в тому числі:
- Витягом з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження №12025262020001226 від 07.04.2025 року, відповідно до якого зареєстровано кримінальне провадження за фактом проникнення до приміщення школи та підпалу документаціїї, техніки та меблів, які знаходилися в кабінеті директора Звенячинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів.(а.с.1-3 Т.1)
- Актом пошкодження нерухомого майна від 07.04.2025 року, виданного Кострижівською селищною радою Чернівецької області Чернівецькогь району, внаслідок дій підпалу було пошкоджено майно в приміщенні Звенячинського ЗЗСО І-ІІІ ст. Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області на суму 12 040,00 грн. (а.с.24 Т.1)
- Актом пошкодження нерухомого майна від 07.04.2025 року, виданного Кострижівською селищною радою Чернівецької області Чернівецького району, відповідно до якого, внаслідок дій підпалу було пошкоджено майно в приміщенні кабінету директора Звенячинського ЗЗСО І-ІІІ ст. Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, на суму 77 500,00 грн. (а.с.25 Т.1)
- Рішенням виконавчого комітету Кострижівської селищної ради №4/9 від 11 квітня 2025 року «про затвердження дефектного акту та зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва на поточний ремонт кабінету директора Звенячинського ЗЗСО І-ІІІ ст»., з якого слідує, що кошторис ремонту складає 166 585,00 грн.(а.с.226-28 Т.1)
- Заявою Кострижівської селищної ради №427 від 26.06.2025 року з якої вбачається, що ОСОБА_4 в повній мірі відшкодував збитки згідно кошторису від 14 квітня 2025 року в сумі 166585,00 грн. та вартість пошкодженого майна, згідно акту пошкодження нерухомого майна від 07 квітня 2025 року в сумі 12040,00 грн., претензій щодо відшкодування завданих збитків до ОСОБА_4 - немає. (а.с.29 Т.1)
- Протоколом огляду місця події від 07.04.2025 рокуа саме: приміщення Звенячинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, що знаходиться за адресою: вул. Т. Шевченка, 35, с. Звенячин Чернівецького району Чернівецької області та фототаблицями (а.с.33 Т.1). з якого вбачається місце події та факт завдання шкоди.
- Висновком про причину пожежі з якого слідує, що причиною виникнення пожежі, яка сталася 07.04.20125 року, за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район с.Звенячин, вул. Шевченка, 35 в приміщенні Звенячинського ЗЗСО І-ІІ ст. є підпал. (а.с.61-67 Т.1)
- Актом про пожежу від 07 квітня 2025 року (а.с.68-69 Т.1).
- Протоколом огляду предмета (ДВД диска із відеозаписом із камер відео спостереження Звенячинського ЗЗСО І-ІІ (а.с. 73-91 Т.1)
- Записом на диску із камер відео-спостереження. (а.с.92 Т.1)
- Протоколом огляду місця події від 07.04.2025 року та протоколом огляду від 22.05.2025 якими оглянуто мобільний телефон ОСОБА_8 (а.с.97, 120-129 Т.1)
- Протоколом огляду від 20.05.2025 року мобільного телефону марки REDMI 9, який належить ОСОБА_4 (а.с.190-241 Т.1)
- Протоколом огляду предмету - DVD диску, від 10.04.2025 року. (а.с.73-90 Т.1)
- Висновком судової пожежно-технічної експертизи №СЕ-19/102-25/13290-ПТ від 30.06.2025 (а.с.11-126 Т.2).
Оцінюючи досліджені під час судового розгляду даного клопотання докази, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатніми та взаємозв'язаними між собою та приходить до висновку, що факт скоєння ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, доведено повністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 с Т.194 КК України, тобто - умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, при якому він не міг усвідомлювати своїх дій та керувати ними, оскільки страждав на психічне захворювання у формі шизофренії, плинний процес з формуючимся апато-абулічним дефектом. За своїм психічним станом він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, (висновок судово - психіатричного експерта № 1077 від 09.07.2025 року).
Відповідно до ч.1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
В силу ч. 2 ст. 19, п. 1 ст. 93 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно із ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Водночас, метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов'язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК України). Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбачені ст. 94 КК України критерії в їх сукупності.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру саме суд, у разі застосування таких заходів, має визначити їх вид.
Відповідно до ч.2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Виходячи із роз'яснень, даних у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.
Згідно висновку експерта №1077 від 09.07.2025 року ОСОБА_4 на даний час виявляє ознаки психічного захворювання у формі шизофренії, плинний процес з формуючимся апато-абулічним дефектом. За своїм психічним станом він не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
На період часу, до якого відноситься інкриміновані йому діяння, ОСОБА_4 виявляв ознаки психічного захворювання у формі у формі шизофренії, плинний процесс з формуючимся апато-абулічним дефектом. За своїм психічним станом він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
За своїм психічним станом ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку , за місцем проживання.
Зазначений висновок не викликає у суду сумнів про те, що особа страждає на хронічне захворювання у формі шизофренії, плинний процесс з формуючимся апато-абулічним дефектом. Що зумовлює неосудність ОСОБА_4 і викликає потребу в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру, вказаних у висновку.
Доказів про зміну психічного стану ОСОБА_4 (як в бік покращення, так і в бік погіршення) на час розгляду кримінального провадження сторони суду не надали.
Виходячи із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.
Отже, в умовах змагальності та диспозитивності судового процесу, врахувавши наведене, виходячи з вимог ч. 2 ст. 19, ст.ст. 93, 94 КК України та приймаючи до уваги висновок судово-психіатричної експертизи, враховуючи характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, з урахуванням ступеню небезпечності ОСОБА_4 для себе і для інших осіб, суд доходить переконання, що з метою обов'язкового лікування та запобігання вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечних діянь, до останнього слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання.
Процесуальні витрати на залучення експертів віднести у рахунок держави.
Долю речових доказів вирішити у порядку с Т.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369 - 372, 503, 512, 513 КПК України, ст. ст. 19, 92, 93, п. 4 ч.1, ч. 5 ст. 94 КК України, суд
Клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, за місцем проживання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, у стані неосудності, примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, за місцем проживання.
До набрання ухвалою законної сили ОСОБА_4 залишити запобіжний захід у вигляді передання його на піклування матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з обов'язковим лікарським наглядом в Комунальному некомерційному підприємстві «Заставнівська багатопрофільна лікарня» (вул.Незалежності,111, м.Заставна, Чернівецького району Чернівецької області.)
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз в сумі 60881,31 гривень, віднести на рахунок держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заставнівського районного суду Чернівецької областівід 08.04.2025 року, на скляну пляшку із надписом «BALIEYS», яку упаковано в сейф пакет WAR 0048859 та мобільний телефон марки «Realme RMX 3890», номер сім-карти НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 IMEI 2: НОМЕР_3 , що упаковано у сейф пакет PSP 3060525 - скасувати. (а.с.111-112 Т.1)
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заставнівського районного суду від 08.04.2025, на системний блок чорного кольору марки «LG» із надписом «LOGIC POWER», який опечатано відповідною биркою із маркуванням та металевий ключ сірого кольору із надписом «Rolinson», який упаковано у сейф пакет WAR 0048885, на 2 (дві) коробки сірників із надписом «Red Mac» чорного кольору із зображенням маку червоного кольору, які упаковано в сейф пакет WAR 0048860 - скасувати. (а.с.157-158 Т.1)
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заставнівського районного суду від 08.04.2025, на куртку чорного кольору, шапку синього кольору, які упаковано в поліетиленовий пакет із биркою; взуття «Найк», кофту чорного кольору та штани чорного кольору, які упаковано в сейф пакет PSP 3060524; мобільний телефон марки «Редмі», який упаковано в сейф пакет PSP 1197437 - скасувати. (а.с. 181-182 Т.1)
Речові докази:
- CD-R-диск із відеозаписами із камер відеоспостереження Звенячинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів - залишити при матеріалах кримінального провадження.
-два відрізки ПДП, які поміщено у сейф-пакет № 4125877 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
-пластмасову пляшку ємкістю 900 грам із надписом «GARAGE», яку упаковано в картонну коробку із биркою - знищити (а.с.50 Т.1).
-упаковку чіпсів «LAYS» краб XXL, яку упаковано в сейф пакет PSP 3234611 - знищити (а.с.50 Т.1).
-пожежне сміття, упаковане в сейф-пакет № 6306472 - знищити (а.с. 50 Том 1, а.с. 105 Том 2).
-скляну пляшку із написом «BALIEYS» - знищити (а.с. 105 Т.1)
-телефон марки «Realme RMX 3890», номер сім-карти НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 IMEI 2: НОМЕР_3 , що упаковано у сейф пакет PSP 1197439, - повернути їх власнику ОСОБА_8 (а.с. 132, 106 Т.1).
-системний блок чорного кольору марки LG із написом «LOGIC POWER» який упаковано в сейф пакет WAR 0048860, металевий ключ сірого кольору із надписом «Rolinson» який упаковано в сейф пакет WAR 0048885 - повернути ОСОБА_4 (а.с. - 144-145, 174 Т. 1)
-дві коробки сірників які упаковано в сейф пакет WAR 0048860 - знищити (а.с. 145 Т.1)
-мобільний телефон марки «Редмі», який упаковано в сейф пакет PSP 1197437- повернути власнику ОСОБА_4 (а.с. 243 Т.1).
-куртку чорного кольору, шапку синього кольору, які упаковано в поліетиленовий пакет із биркою; взуття (черевики) «Найк», кофту чорного кольору та штани чорного кольору, які упаковано в сейф пакет PSP 3060524; повернути ОСОБА_4 (а.с.176 Т.1)
-DVD-диск на якому знаходяться 17 відеофайлів - залишити в матеріалах кримінального провадження (а.с. 4 Том 2.)
-зразки букального епітелію ОСОБА_4 , які упаковано в сейф-пакет Експертної служби МВС № 2902366 - знищити (а.с. 73 Том 2).
-два змиви на одноразові марлеві тампони упаковані в сейф пакети Експертної служби МВС №2902380, №2902382, №2902381 - знищити. (а.с. 95. Т.1)
-
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію ухвали вручити прокурору, ОСОБА_4 .
На ухвалу протягом тридцяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.
Суддя ОСОБА_1