справа № 179/1767/25
провадження № 2-а/179/17/25
про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2025 року с-ще Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського СРВП ВП №1 Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Скляра Сергія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
17 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до поліцейського СРВП ВП №1 Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Скляра Сергія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.10.2025 вказану справу передано на розгляд головуючому судді Кравченко О.Ю.
Відповідно пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому її належить залишити без руху, з огляду на таке.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову інспектора відділення поліції №1 (с.Магдалинівка) Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Скляра Сергія Вікторовича про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматично режимі серії ЕНА №5851701 від 02 жовтня 2025 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч.1 ст.121 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного суду від 18.03.2020 року, ухваленої у справі №543/775/17, Велика Палата Верховного Суду відступила від раніше прийнятого висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Також у постанові від 18.03.2020 року у справі №543/775/17 Великої Палати Верховного Суду зазначено, що разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в Україні складає 3028 грн. 00 коп. Тобто, судовий збір, що підлягає сплаті за звернення до суду з даною позовною вимогою складає 605 грн. 60 коп.
В порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви не надано квитанції про сплату судового збору у зазначеному розмірі.
Таким чином, позивачу необхідно подати суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн. або подати докази звільнення від сплати судового збору.
Крім того, відповідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін або інших учасників справи. Разом з тим, у позовній заяві такі відомості не зазначені. Таким чином, позивачу необхідно зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у учасників справи.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2 ст. 222 КУпАП).
Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 121 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже, відповідний інспектор не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019р. у справі за №724/716/16-а.
Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, відповідачем у справі виступає посадова особа суб'єкта владних повноважень, а саме поліцейський СРВП ВП №1 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Скляр Сергій Вікторович.
Суд зазначає, що в даному випадку інспектор відділення поліції або структурний підрозділ Національної поліції, в якому проходить службу такий інспектор поліції, і який не є юридичною особою, не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом, і належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.
У зв'язку з чим, суд пропонує позивачеві визначитися з належним відповідачем по справі до прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського СРВП ВП №1 Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Скляра Сергія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що у разі не виконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Ю. Кравченко