Справа 127/32156/25
Провадження 1-кс/127/12637/25
13 жовтня 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 22025020000000143 внесеного до ЄРДР 08.08.2025, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами,
До суду надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СВ УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22025020000000143 від 08.08.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що службові особи приватного вищого навчального закладу «Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва» організували формальний процес зарахування військовозобов'язаних осіб на денну форму навчання до вказаного вище навчального закладу з метою перешкоджання законній діяльності ЗС України шляхом безпідставного надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
В кінці серпня 2025 року, ОСОБА_4 , з метою особистого незаконного збагачення, тобто з корисливих мотивів, а також перешкоджання законній діяльності ЗСУ, домовився про сприяння громадянину України ОСОБА_5 , який діяв під контролем правоохоронних органів, в організації його вступу на навчання до вказаного вище навчального закладу, з метою отримання відстрочки останнім від призову на військову службу під час мобілізації та ухилення від виконання військового обов'язку під час дії правового режиму воєнного стану.
В подальшому, у період часу з кінця серпня 2025 року по 17 вересня 2025 року, ОСОБА_4 , передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді перешкоджання законній діяльності законній діяльності Збройних Сил України, зокрема територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Вінницької області щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, з метою підриву обороноздатності України в умовах воєнного стану, діючи за допомогою та сприяння інших працівників ПВНЗ ВІКОП, організував формальний процес зарахування ОСОБА_5 на денну форму навчання до структурного підрозділу «Фаховий коледж конструювання одягу» ПВНЗ ВІКОП, із внесенням відповідних відомостей про його вступ до Єдиної державної електронної бази з питань освіти та отриманням на цій підставі відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Під час проведення досудового розслідування зазначена вище протиправна діяльність підтверджується матеріалами проведення (слідчих) розшукових дій, у тому числі за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій.
В ході виконання доручення слідчого ГВ КР УСБУ у Вінницькій області встановлено осіб, які можуть бути причетними до вчинення протиправної діяльності, місця їх фактичного проживання, де можуть зберігатись документи, речі, предмети та документи, що використовувались для вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, та які можуть містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, серед яких завідувач відділу практики, перепідготовки та працевлаштування, член приймальної комісії (секретар) навчального закладу - «Вінницький кооперативний інститут» (ЄДРПОУ 01788042) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Вінниці, яка фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням вищевказаного, 09.10.2025 проведено санкціонований обшук (ухвала № 127/31164/25 від 02.10.2025) за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон «Redmi Note 11», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , ICCID: НОМЕР_3 , який містить сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_4 .
В ході обшуку оглянуто вищевказаний мобільний телефон та встановлено, що він має значення для даного кримінального провадження як речовий доказ.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на вимоги ст. 98 КПК України виявлений та вилучений в ході обшуку вищевказаний предмет зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктом 1 частина другої цієї статті (арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Арешт вказаного мобільного телефону, необхідний для попередження зміни чи знищення їх властивостей в результаті використання третіми особами, що може призвести до втрати ними значення речового доказу та перешкодить встановленню істини у провадженні.
Підставою та метою арешту вказаного предмету є збереження його як речового доказу, проведення його детального огляду, оскільки він зберіг на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи викладене, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання, а також надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Клопотання підтримав у повному обсязі.
ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про причини неприбуття суд не повідомила, тому відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання розглядається у її відсутність.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої та другої статті 172 КПК України.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи, що вищезазначене майно являється джерелом доказів, при дослідженні яких необхідно буде встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також в подальшому виникне необхідність у проведенні ряду експертиз, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на речі, які вилучені 09.10.2025, під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_6 , оскільки вони мають значення речового доказу та доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене в ході проведення санкціонованого обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_6 , а саме:
- мобільний телефон «Redmi Note 11», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , ICCID: НОМЕР_3 , який містить сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_4 , який поміщено до Сейф-Пакету №3379808.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Зобов'язати прокурора повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Арешт майна може бути скасований - підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, за їх клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя