Справа № 148/1097/25
Провадження №2/145/649/2025
( з а о ч н е )
"16" жовтня 2025 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Копилової Л.В.,
за участю секретаря Мигдальської Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення по сплаті аліментів. Позов мотивований тим, що вони з відповідачем є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу син залишився проживати з нею. На підставі рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 09.10.2018 року з відповідача на її користь на утримання сина було стягнено аліменти у сумі 1100 гривень. Рішенням Тиврівського райсуду від 15.01.2025 р. змінено спосіб стягнення аліментів визначено їх 1/4 частки від усіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Борг відповідача по сплаті аліментів станом на 01.04.2025 року становить 94 716 грн. 00 коп. За її розрахунком розмір пені за період з 30.07.2018 року по 01.04.2025 року становить 94716 грн. 00 коп.
З урахуванням наведеного просить суд стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення по сплаті аліментів в розмірі, що не перевищує 100 відсотків заборгованості в сумі 94 716 грн. 00 коп.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 03.06.2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Позивачка та її представник на розгляд справи не з'явилися, надавши заяву про розгляд справи в їх відсутність, в якій позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити, не заперечували проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи думку позивачки, яка не заперечила щодо заочного розгляду справи, суд вважає за доцільне провести заочний розгляд справи.
За таких обставин, суд вважає можливим постановити рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши, оцінивши та проаналізувавши матеріали і докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
На підставі рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 09.10.2018 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалено стягувати аліменти в сумі 1100 гривень щомісячно, починаючи з 30.07.2018 року. Рішенням Тиврівського райсуду від 15.01.2025 р. змінено спосіб стягнення аліментів, що стягувалися за рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 09.10.2018 року і ухвалено стягувати аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Борг відповідача по сплаті аліментів станом на березень 2025 року становить 94 716 грн. (а.с.17-20).
Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя ст.181 СК України).
Ч.ч.1,2 ст.196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим ч.1 ст.196 СК України можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадків, коли вина платника аліментів виключається.
У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Враховуючи правову природу пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст.196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилося стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувалися.
Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:
- загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);
Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Отже, неустойка (пеня) за один місяць рахується наступним чином: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
На підтвердження розміру пені, позивачем подано до суду відповідний розрахунок, за період 30.07.2018 року по 01.04.2025 року, згідно якого вбачається, що розмір неустойки становить 1 229 920 грн.00 коп.
Суд погоджується з наданим позивачкою розрахунком пені за прострочення по сплаті аліментів за період з 30.07.2018 року по 01.04.2025 року, так як він відповідає вимогам СК України та обставинам справи. Підтверджений письмовими доказами та не спростований відповідачем.
Провівши розрахунок пені зі сплати аліментів судом встановлено, що сума пені за прострочення сплати аліментів перевищує суму заборгованості по аліментах.
З огляду на викладене, суд, оцінивши надані докази та обґрунтування, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, керуючись принципом розумності у сімейних відносинах, з урахуванням положень ст.196 СК України приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки за неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 94 716 грн. 00 коп., який є правомірним та на переконання суду стимулюватиме відповідача дотримуватися належної дисципліни щодо сплати аліментів та погашення наявної заборгованості.
При пред'явленні позову позивачка ОСОБА_1 не сплачувала судовий збір, оскільки на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України Закону України «Про судовий збір», вона звільнена від його сплати, тому в порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави в розмірі встановленому законом в сумі 1 211 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-284, 288 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 30.07.2018 року по 01.04.2025 року в розмірі 94 716 (дев'яносто чотири тисячі сімсот шістнадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути зОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять ) гривень 20 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 21 жовня 2025 року.
Суддя Копилова Л. В.