Справа № 594/738/25Головуючий у 1-й інстанції Губіш О.А.
Провадження № 22-ц/817/975/25 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
13 жовтня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення сторін цивільну справу №594/738/25 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 14 липня 2025 року, ухвалене суддею Губіш О.А., дати складення повного тексту не зазначено, в цивільній справі №594/738/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач, апелянт) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 22.07.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою було укладено договір позики № 79181143. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до Реєстру боржників №38 від 26.11.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 19876.80 грн, з яких: 12000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2044.80 грн - сума заборгованості за відсотками, 5832 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.
Крім того, 25.07.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою було укладено договір позики № 2375343. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до Реєстру боржників №33 від 08.10.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 13222.50 грн, з яких: 4100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11.89 грн - сума заборгованості за відсотками, 8200 грн - сума заборгованості за пенею, 910.61 грн - комісія за надання позики.
Крім того, 13.07.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 16052-07/2024. 19.11.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №191124/2, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цими договорами. Відповідно до Реєстру боржників від 19.11.2024 до договору факторингу №191124/2 від 19.11.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 13440 грн, з яких: 2800 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5040 грн - сума заборгованості за процентами, 5600 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Крім того, 30.07.2024 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 55023770. 19.11.2024 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №191124/1, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цими договорами. Відповідно до Реєстру боржників від 19.11.2024 до договору факторингу №191124/1 від 19.11.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 5179.60 грн, з яких: 2700 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1479.60 грн - сума заборгованості за відсотками, 1000 грн - сума заборгованості за штрафом.
Позивач зазначає, що відповідачка ОСОБА_2 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його використання, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальній сумі 51718.90 гривень, які в добровільному порядку відповідачка повертати відмовляється.
Таким чином позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами в розмірі 51718.90 грн, а також понесені судові витрати.
Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 14.07.2025 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт, не оскаржуючи встановлені судом обставини щодо укладення між первісними кредиторами та ОСОБА_2 кредитних договорів, просить рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 14.07.2025 скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
На думку сторони позивача, первісні кредитори виконали свої зобов'язання згідно умов кредитних договорів, які суд вважав укладеними, та надали відповідачці кредитні кошти, однак остання борг із нарахованими відсотками не повернула.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неналежним чином оцінив наявні в матеріалах справи докази щодо переказу відповідачці коштів за спірними кредитними договорами, а також щодо переходу права вимоги за договорами факторингу.
Зокрема зазначає, що ані спірні кредитні договори, укладені з ОСОБА_2 , ані договори факторингу в судовому порядку не були розірваними. Крім того, вказані договори у відповідності до вимог чинного законодавства недійсними не визнані, тобто в силу ст.204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину, яка на даний час не спростована, а отже всі права, набуті сторонами за ними, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають безумовному виконанню, в тому числі примусовому.
Звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦПК України та правової позиції Верховного Суду України по справі №6-63цс12 кредитний договір є укладеним не з моменту передачі грошей, а з моменту досягнення сторонами в письмовій формі згод з усіх істотних умов такого договору.
Крім того вказує, що разом з позовною заявою позивачем подано ряд документів, зокрема інформаційну довідку щодо надання кредитних коштів та розрахунки заборгованості по кожному і кредитних договорів, а також квитанцію про видачу кредиту за договором позики №55023770 від 30.07.2024 та довідку про перерахування коштів за кредитним договором №16052-07/2024 від 13.07.2024, у яких зазначені усі необхідні реквізити та номер карткового рахунку, вказаного позичальником при укладенні кредитних договорів.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи категорію та складність даної справи, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не повністю.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено наступні обставини.
22.07.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 було укладено Договір позики №79181143, який підписано сторонами за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.
Згідно п.1 Договору позикодавець ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Підписанням Договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documcnts-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», до моменту підписання договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documcnts-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовженого строку користування позикою їй зрозумілі (п.п.5.1, 5.3 п.5 Договору).
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Крім того, 28.07.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 79181143 до Договору позики №79181143 від 22.07.2024, згідно п.1 якої, за зверненням відповідачки, здійсненим за допомогою засобів інформаційно-комунікаційної системи, позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 8800 грн на 3200 грн, таким чином загальний розмір наданої позики становить 12000 грн.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п.1.1 Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п.1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників №38 від 26.11.2024 до Договору факторингу № 14/06/2021 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 19867.80 грн, з яких: 12000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2044.80 грн - сума заборгованості за відсотками, 5832 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.
Крім того, 25.07.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 було укладено Договір позики № 2375343, який підписано сторонами за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.
Згідно п.1 Договору позикодавець ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Підписанням Договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documcnts-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», до моменту підписання договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documcnts-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовженого строку користування позикою їй зрозумілі (п.п.5.1, 5.3 п.5 Договору).
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
14.06.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п.1.1 Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п.1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників №33 від 08.10.2024 до Договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 13222.50 грн, з яких: 4100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11.89 грн - сума заборгованості за відсотками, 8200 грн - сума заборгованості за пенею, 910.61 грн - комісія за надання позики.
Крім того, 13.07.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання фінансового кредиту №16052-07/2024.
Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п.п.1.1 п.1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2800.00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п.п.1.2 п.1 кредитного договору, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 13.07.2024. Дата погашення кредиту 09.11.2024.
У п.п.1.6 п.1 кредитного договору передбачено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки №5168-74хх-хххх-0996 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Згідно з п.3.1, п.3.3 кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору. Нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2 договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.
Вказаний договір підписаний електронним підписом відповідача W3690 та містить номер його рахунку: 5168-74хх-хххх-0996.
19.11.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №191124/2, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п.1.1 Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п.1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №191124/2 від 19.11.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 13440 грн, з яких: 2800 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5040 грн - сума заборгованості за відсотками, 5600 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Крім того, 30.07.2024 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання фінансового кредиту №55023770.
Відповідно до п.п.5.11. Кредитного договору, цей Договір укладається з допомогою інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) шляхом розміщення Кредитодавцем проекту кредитного Договору/додаткової угоди в Особистому кабінеті Позичальника, що є пропозицією про його укладання (офертою), та прийняттям пропозиції (акцептом) Позичальником, яка надається Позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Приймаючи пропозицію (Оферту) Кредитодавця та погоджуючись з Правилами та умовами електронного договору. Позичальник отримує від Кредитодавця одноразовий ідентифікатор (алфавітно-цифрова послідовність. otp-пароль), який відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» використовується з метою підписання електронного договору. Кредитодавець передає одноразовий ідентифікатор Позичальнику засобом зв'язку, вказаним під час його реєстрації у ІКС, в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому SMS-повідомлення за номером фінансового мобільного телефону. Отриманий одноразовий ідентифікатор Позичальник додає до інших даних в ІКС» Підписаний таким чином Договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій Формі. Час отримання ІКС Кредитодавця введеного Позичальником одноразового ідентифікатору є часом укладення Кредитного договору.
Відповідно до п.п.1.1 Кредитного договору Кредитодавець зобов'язується на умовах, встановлених цим Договором, на строк визначений п.1.5. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.3. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим Договором.
Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма умовами цього Договору, а також із діючими «Правилами надання коштів у позику, у томі числі і на умовах фінансового кредиту» (далі-Правила), розміщеними на сайті Кредитодавця на момент укладення цього Договору. Підписанням цього договору Позичальник підтверджує, що йому надана уся інформація згідно з ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», (п.п.5.1 Кредитного договору).
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
19.11.2024 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №191124/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належне йому Право грошової вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належне ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» Право грошової вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі Боржників.
Згідно п.1.1 Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п.1.2 Договору факторингу, Сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 191124/1 від 19.11.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 5179.60 грн, з яких: 2700 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1479.60 грн - сума заборгованості за відсотками, 1000 грн - сума заборгованості за штрафом.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог повністю, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних доказів переходу права вимоги за договором факторингу від 14.06.2021, а також отримання відповідачкою від первісних кредиторів кредитних коштів, в тому числі в сумі, зазначеній у позовних вимогах.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується не в повній мірі, з огляду на таке.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Як встановлено судом та не оскаржується в апеляційній скарзі, спірні кредитні договори вчинені сторонами в електронній формі, яка відповідно до ст.207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми, а тому є укладеними.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду щодо недоведення позивачем факту виконання первісним кредитором своїх зобов'язань за кредитним договором №16052-07/2024 від 13.07.2024.
Так, згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Лише, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову.
Як вбачається з поданого представником відповідачки відзиву на позов, остання просила суд прийняти від неї заяву про часткове визнання позову щодо заборгованості за вказаним вище кредитним договором, однак лише в сумі 2920.96 грн, з яких 2800 грн - розмір заборгованості за основним боргом та 120.96 грн - розмір правомірно нарахованих відсотків.
Будь-яких заяв чи заперечень щодо визнання стороною відповідача цих обставин матеріали справи не містять і закону не суперечать.
З огляду на зазначене, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що кошти в сумі 2800 грн за кредитним договором 16052-07/2024 від 13.07.2024 відповідачка не отримувала.
Разом з тим, у своєму відзиві на позов представник відповідачки вказував, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами, виданими за цим кредитом, позивачем здійснювалось всупереч Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, а тому вважає положення п.1.4.1 договору 16052-07/2024 від 13.07.2024, яким передбачена денна відсоткова ставка 1.5 %, нікчемною в силу закону і відсотки слід нараховувати на рівні облікової ставки НБУ за відповідний період.
Однак, колегія суддів не зовсім погоджується з такими доводами, з огляду на наступне.
Так, 22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.
Указаним Законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема статтю 8 доповнено частиною п'ятою такого змісту «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %».
Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» (Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17), тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2.5 %; протягом наступних 120 днів - 1.5 %.
З огляду на те, що кредитний договір №16052-07/2024 укладено 13.07.2024 строком на 120 днів, тобто в період дії наведеного Закону щодо застосування денної процентної ставки в розмірі 1.5% (з 24.04.2024 по 22.08.2024), а тому, протягом дії цього Закону у вказаний період діє зазначена відсоткова ставка, яка і передбачена кредитним договором.
Однак, після 22.08.2024 та до 09.11.2024 (кінцевої дати строку договору) відсотки за користування кредитом слід нараховувати за денною відсотковою ставкою 1% від суми кредиту, тобто у відповідності до Закону України «Про споживче кредитування» та без урахування перехідних положень.
З огляду на зазначене, з 13.07.2024 по 22.08.2024, тобто за 41 календарний день, відсотки за користування кредитними коштами становлять 1722 грн (42 грн (1.5% від тіла кредиту) * 41 день).
З 23.08.2024 по 09.11.2024, тобто за 79 календарних дні, відсотки за користування кредитними коштами становлять 2212 грн (28 грн (1% від тіла кредиту) * 79 день).
Отже, сума нарахованих відсотків за користування кредитом становить 1722 грн + 2212 грн = 3934 грн.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідачки 5600 грн заборгованості за штрафними санкціями, то вони є безпідставними, оскільки пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, сукупна заборгованість відповідачки за кредитним договором 16052-07/2024 від 13.07.2024 становить 6734 грн, з яких 2800 грн - тіло кредиту та 3934 грн - заборгованість за відсотками та які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Це ж стосується і кредитного договору №55023770 від 30.07.2024. Колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності доказів на підтвердження надсилання коштів позичальнику первісним кредитором, оскільки в матеріалах справи міститься квитанція LiqPay №2496238466 від 30.07.2024 про переказ коштів в сумі 2700 грн з відповідною печаткою АТ «ПриватБанк» про виплату, при цьому у ній зазначено реквізити платника «Бі Ел Джи Мікрофінанс ТОВ», маска банківської картки отримувача НОМЕР_1 , яка зазначена у кредитному договорі, а також призначення платежу згідно договору 55023770.
Крім того, у відзиві на позов сторона відповідача не заперечувала отримання цих коштів, а лише посилалася на відсутність належних доказів здійснення такої операції.
З огляду на викладене та оцінюючи докази як кожен окремо так і в сукупності, враховуючи принцип змагальності, апеляційний суд приходить до висновку, що первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
У своїй позовних вимогах позивач просив за вказаним кредитним договором стягнути з відповідачки 2700 грн - суму заборгованості за основною сумою боргу, 1479 грн - сума заборгованості за відсотками та 1000 грн заборгованості за штрафом.
Разом з тим, до вказаного кредитного договору також підлягають застосуванню наведені вище положення закону щодо нарахування відсотків та пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від обов'язку сплати штрафу.
Враховуючи, що кредитний договір №16052-07/2024 укладено 30.07.2024 строком на 45 днів, тобто в період дії наведеного Закону щодо застосування денної процентної ставки в розмірі 1.5% (з 24.04.2024 по 22.08.2024), і процентна ставка згідно з п.1.17 договору складає 1.49%, а тому, протягом дії цього Закону у вказаний період діє зазначена відсоткова ставка.
Однак, після 22.08.2024 та до 13.09.2024 (кінцевої дати строку договору) відсотки за користування кредитом слід нараховувати за денною відсотковою ставкою 1% від суми кредиту, тобто у відповідності до Закону України «Про споживче кредитування» та без урахування перехідних положень.
З огляду на зазначене, з 31.07.2024 по 22.08.2024, тобто за 23 календарних дні, відсотки за користування кредитними коштами становлять 925.29 грн (40.23 грн (1.49% від тіла кредиту) * 23 дні).
З 23.08.2024 по 13.09.2024, тобто за 22 календарних дні, відсотки за користування кредитними коштами становлять 594 грн (27 грн (1% від тіла кредиту) * 22 день).
Отже, сума нарахованих відсотків за користування кредитом становить 925.29 грн + 594 грн = 1519.29 грн.
Таким чином, сукупна заборгованість відповідачки за кредитним договором №55023770 від 30.07.2024 становить 4219.29 грн, з яких 2700 грн - тіло кредиту та 1519.29 грн - заборгованість за відсотками та які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Враховуючи наведене вище загальна заборгованість за кредитними договорами №55023770 від 30.07.2024 та 16052-07/2024 від 13.07.2024 становить 10953.29 грн.
Щодо кредитних договорів №79181143 від 22.07.2024 та №2375343 від 25.07.2024, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження перерахунку відповідачці кредитних коштів, зокрема квитанцій, платіжних інструкцій, тощо.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки ці договори є укладеними, що також встановив суд першої інстанції, а тому у відповідачки виник обов'язок щодо повернення коштів, є безпідставними та на увагу не заслуговують, оскільки такий обов'язок виникає лише після виконання кредитодавцем істотної умови, а саме переказу позичальнику коштів у розмірі та у строки, передбачені договором, на підтвердження чого позивачем не надано жодного доказу.
Що стосується переходу прав вимоги за договором факторингу від 14.06.2021, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для набуття права вимоги до відповідачки за цим договором, однак з інших підстав.
Як вірно зазначив місцевий суд в оскаржуваному рішенні, чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.
Однак, на думку колегії суддів, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що право вимоги за спірним кредитним договором не могло виникнути на підставі договору факторингу, який був укладений раніше, оскільки у вказаних вище правових позиціях Верховного Суду касаційний суд вказував на те, що така майбутня вимога можлива, однак за умови її визначеності.
Тобто, колегія суддів вважає, що укладений 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» Договір факторингу №14/06/21 є триваючим правочином, оскільки додатковою угодою до даного договору №7 від 13.06.2022 його термін дії продовжено на 12 місяців, тобто до червня 2023 року і в межах строку дії вказаного договору можливе відступлення прав вимоги, в тому числі і майбутніх, але лише у разі їх визначеності, конкретності та індивідуалізації, що може бути оформлено шляхом укладення додаткових угод.
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Разом з тим, враховуючи, що кредитні договори №79181143 та №2375343 укладені 22 та 25 липня 2024 року, тобто після укладення додаткової угоди №7 до договору факторингу № 14/06/21 від 13.06.2022, яким термін дії останнього продовжено на 12 місяців, тобто до червня 2023 року, і позивачем не надано доказів продовження його терміну дії включно з датами укладення вказаних вище кредитних договорів, а лише додано Додаткові угоди №41 та №44 до договору факторингу №14/06/21 від 26.11.2024, згідно з якими ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримало право вимоги за вказаними кредитними договорами, тому позивачем не доведено переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
З огляду на наведене вище, колегія суддів вважає, що рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 14.07.2025 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідачки заборгованості за кредитними договорами №16052-07/2024 від 13.07.2024 та №55023770 від 30.07.2024 слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову, а також змінити мотиви, викладені у рішенні суду в частині переходу прав вимоги за договором факторингу від 14.06.2021, та викласти їх у редакції даної постанови.
Щодо вирішення питання судових витрат.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» у позовній заяві та апеляційній скарзі просило суд стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, відповідно до приписів ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають новому розподілу.
На підтвердження судових витрат в суді першої та апеляційної інстанцій ТОВ «ФК «ЄАПБ» надано копію платіжної інструкції від 16.05.2025 №113660 за сплату судового збору в сумі 3028 грн за подання позовної заяви, копію платіжної інструкції від 18.07.2025 №122699 за сплату судового збору в сумі 4542 грн за подання апеляційної скарги.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено на 21.17% (10953.29 грн від 51718.90 грн), тому з відповідача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 641.03 грн за подання позовної заяви та 961.54 грн за подання апеляційної скарги, що разом становить 1602.57 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.
Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 14 липня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами №16052-07/2024 від 13.07.2024 та №55023770 від 30.07.2024 - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову, яким стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ: 35625014) заборгованість:
- за кредитним договором №16052-07/2024 від 13.07.2024 - в сумі 6734 грн, з яких 2800 грн - тіло кредиту та 3934 грн - заборгованість за відсотками;
- за кредитним договором №55023770 від 30.07.2024 - в сумі 4219.29 грн, з яких 2700 грн - тіло кредиту та 1519.29 грн - заборгованість за відсотками, що разом становить 10953.29 грн.
Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 14 липня 2025 року в частині викладення мотивів щодо переходу прав вимоги за договором факторингу від 14.06.2021 - змінити, виклавши їх у редакції даної постанови.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ: 35625014) 641.03 грн. за подання позовної заяви та 961.54 грн за подання апеляційної скарги, що разом становить 1602.57 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді