Справа 688/4065/25
№ 2/688/1715/25
Рішення
Іменем України
заочне
15 жовтня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Кілікевич І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулося до суду з позовом та просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 99541937 від 17.04.2024 у розмірі 38992,50 грн, що складається з: суми заборгованості по кредиту - 9000 грн, заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом - 29992,50 грн, а також просило стягнути судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 17.04.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 99541937 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після цього добровільно без примусу чи тиску заявила про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку вказавши свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.
Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 9000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 на строк до 28.11.2019, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався додатковими угодами, востаннє 31.12.2023 додатковою угодою №32 (до 31.12.2024).
19 грудня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали Договір факторингу № 19/1224-01.
08 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали Договір факторингу №08/07/25-Е відповідно до умов якого до та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №995412937 від 17.04.2024.
Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» перейшло право вимоги за зобов'язанням ОСОБА_1 по вищевказаному договору.
Оскільки позичальник не виконала свої зобов'язання добровільно, товариство звернулося до суду за захистом своїх прав та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 99541937 від 17.04.2024 у розмірі 38992,50 грн, що складається з: суми заборгованості по кредиту - 9000 грн, заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом - 29992,50 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомила, відзив не подала.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 15.10.2025. Ухвалою суду від 15.10.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено. Ухвалою суду від 15.10.2025 постановлено про заочний розгляд справи у зв'язку з тим, що відповідач у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не повідомила про причини неявки, відзив не подала, представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.
3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, що 17.04.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 995412937 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після цього добровільно без примусу чи тиску заявила про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку вказавши свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.
Відповідачем введено електронний підпис одноразовий ідентифікатор VRAC-9587 17.04.2024 о 23:38:48, ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «так», що є підтвердженням підписання договору.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_2 кредитні кошти на суму 9000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом на умовах строковості, зворотності, платності (п.п. 2.1-2.3).
Згідно з п. 8.3. тип процентної ставки - фіксована, за весь строк кредитування визначається ставка 912,50% річних, що становить 2,5% та нараховується за кожен день користування кредитом від суми залишку кредиту (базова процентна ставка).
Відповідно до п.п. 5.1.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем на карту позичальника № НОМЕР_1 .
17 квітня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало переказ коштів згідно договору №995412937 від 17.04.2024 безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №caace82d-c29f-475a-a032-46692a6c84b8 від 17.04.2024.
За умовами цього договору відповідач зобов'язалася повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк.
Кредитодавець виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошті згідно умов кредитного договору, позичальник свої зобов'язання не виконала та не повернула отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за вказаним договором.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 на строк до 28.11.2019, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався додатковими угодами, востаннє 31.12.2023 додатковою угодою №32 (до 31.12.2024).
19 грудня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали Договір факторингу № 19/1224-01.
08 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали Договір факторингу №08/07/25-Е відповідно до умов якого до та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №995412937 від 17.04.2024.
Оскільки позичальник не виконала свої зобов'язання добровільно, товариство звернулося до суду за захистом своїх прав та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 995412937 від 17.04.2024, яка згідно наданого розрахунку заборгованості становить 38992,50 грн, що складається з: суми заборгованості по кредиту - 9000 грн, заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом - 29992,50 грн.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору № 995412937 від 17.04.2024, паспортом споживчого кредиту, довідкою про ідентифікацію; розрахунками заборгованості за кредитним договором № 995412937 від 17.04.2024; копіями договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, № 19/1224-01 від 19.12.2024, №08/07/25-Е від 08.07.2025; копіями реєстрів прав вимог до договорів факторингу; копією платіжного доручення №caace82d-c29f-475a-a032-46692a6c84b8 від 17.04.2024.
4. Застосовані норми права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
5. Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, але такі кошти не були повернуті відповідачем. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання нею одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору товариство надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 22000 грн, на умовах, передбачених договором, а відповідач зобов'язалася одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки передбачені кредитним договором. Отже, відповідач була належним чином ознайомлена з умовами вищевказаного кредитного договору.
Після укладення договору відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 9000 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №caace82d-c29f-475a-a032-46692a6c84b8 від 17.04.2024. В подальшому відповідач не виконала свої зобов'язання щодо повернення кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 на строк до 28.11.2019, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався додатковими угодами, востаннє 31.12.2023 додатковою угодою №32 (до 31.12.2024).
19 грудня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали Договір факторингу № 19/1224-01.
08 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали Договір факторингу №08/07/25-Е відповідно до умов якого до та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №995412937 від 17.04.2024.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 995412937 від 17.04.2024 у розмірі 38992,50 грн, що складається з: суми заборгованості по кредиту - 9000 грн, заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом - 29992,50 грн.
6. Розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн судового збору.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Доказами в цивільному у судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Такого висновку дійшла ВП ВС у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 7000 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025, додаткову угоду №25770845396 до договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025, акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025.
Судом встановлено, що 09.07.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 09/07/25-01.
Згідно акта приймання-передачі наданих послуг до договору №09/07/25-01 про надання правової допомоги від 09.07.2025, складеного 17.07.2025 та підписаного сторонами, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» прийняло послуги, надані ОСОБА_3 , в т.ч. - вивчення матеріалів справи, вартість якої становить 1000 грн; складання позовної заяви про стягнення заборгованості, вартість якої становить 5000 грн; підготовка адвокатського запиту - 500 грн; підготовка клопотання про витребування доказів - 500 грн.
При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Розгляд справи проведено без участі сторін.
Як видно із акта прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги послуги, які надавалися адвокатом складаються з складання та підготовки позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів.
Вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів на суму 2000 грн охоплюється послугою складення позовної заяви, тому не може вважатися фактично понесеною як окремий вид роботи, виконаної адвокатом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 5000 грн, які слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 282-284 ЦПК України, ст.ст. 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, суд
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №995412937 від 17.04.2024 у розмірі 38 992 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн 50 коп., з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту - 9000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 29992,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 5000 грн витрат на правову допомогу та 2422,40 грн судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право подати апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310а м. Київ, ЄДРПОУ 42986956);
відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення складено 20.10.2025.
Суддя Алла ЦІДИК