Справа № 465/8494/24
Провадження 2-а/465/41/25
Іменем України
20.10.2025 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова Ванівський Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови серії ЕНА № 3287315 від 18.10.2024 року (далі - Постанова), винесеної Інспектором 2 взводу УПП рота УПП 6 Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Шевчуком Василем Івановичем. В обґрунтування позову вказує, що 18 жовтня 2024 року поліцейським Шевчуком В. І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3287315, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 133-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Із даної постанови вбачається, що 18.10.2024 року близько 08 год. 23 хв. в м. Львові по вул. Богдана Хмельницького, 225 він керував транспортним засобом (А079.04 НОМЕР_1 ), що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів по маршруту Львів-Стриганка, не пройшовши щозмінного передрейсового медичного огляду, чим порушив ст. 30 Закону України «Про автомобільний транспорт», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 9 ст. 133-1 КУпАП. Проте, він пояснив поліцейському, що він прямував у с. Стриганка на стоянку і на момент винесення оскаржуваної постанови здійснював перезмінку. Тобто, він не виїжджав безпосередньо в рейс з місця складення постанови і не був в процесі його здійснення. При цьому, поліцейський в оскаржуваній постанові не зазначив про надання ним пояснень. У пункті 7 оскаржуваної постанови не зазначено, які саме матеріали додаються до постанови, що дає підстави вважати, що будь-яких доказів того, яким чином лейтенант поліції УПП в Львівській області зафіксував порушення ним вимог Правил дорожнього руху не існує. Просить позов задоволити.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 30.10.2024 року відкрито у справі спрощене провадження без виклику сторін.
Представником відповідача 12.11.2024 року подано на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначено, що інспектор чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР України, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом винесення постанови.
Крім цього, 19.11.2024 року представником позивача подано до суду додаткові пояснення про те, що долучений до матеріалів цієї справи відеозапис не демонструє ні події правопорушення, ні процесуальної послідовності винесення оскаржуваної постанови.
На підставі ч.9 ст.205 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 30 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов'язаний забезпечувати проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів.
Відповідно до частини 9 статті 133-1 КУпАП перевезення пасажирів чи вантажів водієм, який не пройшов щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, або перевезення без проведення передрейсового контролю технічного стану транспортних засобів.
Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови серії ЕНА № 3287315, 18.10.2024 року, близько 08 год. 23 хв. в м. Львові по вул. Богдана Хмельницького, 225 позивач керував транспортним засобом (А079.04 НОМЕР_1 ), що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів по маршруту Львів-Стриганка, не пройшовши щозмінного передрейсового медичного огляду, чим порушив ст. 30 Закону України «Про автомобільний транспорт», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 9 ст. 133-1 КУпАП.
З долученого представником відповідача відеозапису з нагрудної камери поліцейського зафіксовано лише звернення працівника поліції до водія маршрутного автобуса про те, в якому стані транспортний засіб, чи працюють склоочисники та прохання подати звуковий сигнал.
Однак з долученого відеозапису неможливо встановити особу водія, не зафіксовано момент зупинки транспортного засобу, роз'яснення позивачу прав.
Крім того в п.7 постанови не зазначено відомостей про наявність доказів, на яких зафіксовано правопорушення.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Так, представником відповідача в підтвердження обґрунтувань винесеної постанови надано лише відзив, а інших доказів на підтвердження винуватості позивача у вчиненому правопорушенні, які б свідчили про вчинення ним порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови, поліцейським не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не було надано належних доказів, в розумінні ст.251 КУпАП, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.133-1 КУпАП, яке полягало у порушенні ст. 30 Закону України «Про автомобільний транспорт», а відтак відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваної постанови.
Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані докази та норми чинного законодавства, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.133-1 КУпАП, не доведена. Доказів, які підтверджували б факт вчинення позивачем правопорушення, судом не здобуто.
За правилами ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА № 3287315 від 18.10.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, винесена відносно ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, є незаконною та необґрунтованою, а тому постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 484 грн. 48 коп., що підтверджується відповідною квитанцією. Відтак, суд вважає, що суму сплаченого судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Львівській області.
Керуючись статями 77,134,139,243-246,286 КАС України, суд,-
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задоволити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3287315 від 18.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.9 ст. 133-1 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.133-1 КУпАП- закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20 жовтня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя Ванівський Ю.М.