Справа №443/1291/25
Провадження №3/443/607/25
іменем України
20 жовтня 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., секретар судового засідання Шальвіра І.І., за участю: прокурора Гнатіва В.Й., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючого заступником начальника відділу земельних ресурсів Жидачівської міської ради, депутата Жидачівської міської ради VІІІ скликання,
за частиною 1 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 , будучи депутатом Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області, являючись відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», публічно не повідомив про конфлікт інтересів, який виник у нього під час участі у засіданні Жидачівської міської ради, будучи у прямому підпорядкуванні міського голови при голосуванні за рішення № 2396 від 14.12.2023 «Про затвердження кошторису видатків на утримання апарату Жидачівської міської ради на 2024 рік», тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, ОСОБА_1 будучи депутатом Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області, являючись, згідно підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не вжив заходів, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, чим вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, при голосуванні за рішення № 2396 від 14.12.2023 «Про затвердження кошторису видатків на утримання апарату Жидачівської міської ради на 2024 рік», тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, ОСОБА_1 будучи депутатом Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області, являючись відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», публічно не повідомив про конфлікт інтересів, який виник у нього під час участі у засіданні Жидачівської міської ради, будучи у прямому підпорядкуванні міського голови при голосуванні за рішення № 3016 від 12.12.2024 «Про затвердження кошторису видатків на утримання апарату Жидачівської міської ради на 2025 рік», тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, ОСОБА_1 будучи депутатом Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області, являючись, згідно підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не вжив заходів, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, чим вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, при голосуванні за рішення № 3016 від 12.12.2024 «Про затвердження кошторису видатків на утримання апарату Жидачівської міської ради на 2025 рік», тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень не визнав, надав суду пояснення, за змістом яких у нього відсутній реальний конфлікт інтересів. Рішення № 2396 від 14.12.2023 та №3016 від 12.12.2024 затверджують загальний кошторис апарату Жидачівської міської ради (КПКВК 0110150) у вигляді загальних сум за статтями видатків. Вони не встановлюють йому індивідуальних виплат, не змінюють його прав/обов'язків і не містять його прізвища та посади. Його заробітна плата, доплати й премії визначаються штатним розписом та окремими розпорядженнями, а не цим рішеннями. Отже приватного інтересу, який би реально впливав на його голосування, не існувало, а відтак у його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7 КУпАП, у зв'язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Прокурор підтримав протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 та зазначив, що зібрані у справах докази повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП, а тому з огляду на викладені обставини вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення, з урахуванням статті 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, позицію та аргументи прокурора, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 172-7 КУпАП адміністративним правопорушенням є неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Згідно з диспозицією частини 2 статті 172-7 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Приміткою до цієї статті встановлено, що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII). У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Таке ж за змістом визначення наведено у статті 1 Закону № 1700-VII.
Зазначені норми закону за своїм змістом є бланкетними та відсилають для повного визначення його ознак до інших норм.
Так, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону 1700-VII суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
За змістом статті 1 Закону № 1700-VII приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
Згідно з вимогами частини 1 статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до положень статті 35-1 Закону № 1700-VII правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
Згідно з приписами статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.
Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу.
Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов'язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.
Нормою частини 1 статті 46 Закону № 280/97-ВР встановлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
За змістом положень частини 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Відповідно до приписів частини 1, 3 статті 12 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
Згідно з положеннями пункту 7 частини 4 статті 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова: здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7 КУпАП, доведена:
протоколами №582 та №584 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 28.07.2025, згідно з якими ОСОБА_1 , будучи депутатом Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області, являючись відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», публічно не повідомив про конфлікт інтересів, який виник у нього під час участі у засіданні Жидачівської міської ради, будучи у прямому підпорядкуванні міського голови при голосуванні за рішення № 2396 від 14.12.2023 «Про затвердження кошторису видатків на утримання апарату Жидачівської міської ради на 2024 рік» та рішення № 3016 від 12.12.2024 «Про затвердження кошторису видатків на утримання апарату Жидачівської міської ради на 2025 рік»;
протоколами №583 та №585 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 28.07.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 , будучи депутатом Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області, являючись відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не вжив заходів, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, чим вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, при голосуванні за рішення № 2396 від 14.12.2023 «Про затвердження кошторису видатків на утримання апарату Жидачівської міської ради на 2024 рік» та рішення № 3016 від 12.12.2024 «Про затвердження кошторису видатків на утримання апарату Жидачівської міської ради на 2025 рік»;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких він ствердив, що при голосуванні за рішення № 2396 від 14.12.2023 та № 3016 від 12.12.2024 не повідомляв публічно про конфлікт інтересів та голосував «за» за ці рішення;
рішенням І сесії VIII скликання Жидачівської міської ради №1 від 24.11.2020, яким вирішено визнати повноваження депутатів Жидачівської міської ради VIII, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
постановами Жидачівської міської територіальної виборчої комісії Стрийського району Львівської області від 11.12.2020 №47 та 29.12.2020 №48, згідно з якими взято до відома факт дострокового припинення повноважень депутатів Жидачівської міської ради: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , визнано обраними депутатами Жидачівської міської ради наступних за черговістю кандидатів у депутати - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та зареєстровано їх депутатами Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області;
присягою депутатів Жидачівської міської ради VIII скликання 2020-2025, складеною ОСОБА_1 на 4-ій сесії Жидачівської міської ради VIII скликання 11.02.2021;
розпорядженням Жидачівського міського голови від 15.02.2013 №21, яким ОСОБА_1 прийнято на посаду спеціаліста І категорії землевпорядника міської ради за переведенням з відділу Держземагенства у Жидачівському районі;
розпорядженням Жидачівського міського голови від 17.05.2021 №163, яким ОСОБА_1 переведено з 18.05.2021 з посади головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури та земельних відносин на посаду заступника начальника відділу містобудування, архітектури та земельних відносин, як переможця конкурсу;
посадовою інструкцією заступника начальника відділу земельних ресурсів Жидачівської міської ради, затвердженої 14.11.2023, за змістом якої заступник начальник є посадовою особою місцевого самоврядування, призначається на посаду відповідно до рішення конкурсної комісії та затверджується міським головою. Звільняється з посади розпорядженням міського голови. Заступника начальника відділу безпосередньо підпорядкований начальнику відділу земельних ресурсів Жидачівської міської ради та міському голові;
попередженням про обмеження, пов'язані з прийняттям на службу в органах місцевого самоврядування та проходження служби, з якими ОСОБА_1 ознайомлений 15.02.2013;
рішенням 31 сесії VIII скликання Жидачівської міської ради №2396 від 14.12.2023, яким затверджено кошторис видатків на утримання апарату Жидачівської міської ради на 2024 рік, а також встановлено: Жидачівському міському голові з 01.01.2024 надбавку за виконання особливо важливої роботи у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та надбавки за вислугу років; виплачувати Жидачівському міському голові: щорічну премію в розмірі 130 відсотків посадового окладу та щорічну матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати і допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки;
результатом поіменного голосування депутатів VIII скликання Жидачівської міської ради на пленарному засіданні 31-ї сесії 14.12.2023, відповідно до якого з 26 депутатів: «за» проголосувало 19 осіб, зокрема і ОСОБА_1 , «не голосував» 1 особа, «відсутні» - 7 осіб;
рішенням 39 сесії VIII скликання Жидачівської міської ради №3016 від 12.12.2024, яким затверджено кошторис видатків на утримання апарату Жидачівської міської ради на 2025 рік, а також встановлено: Жидачівському міському голові з 01.01.2025 надбавку за виконання особливо важливої роботи у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та надбавки за вислугу років; виплачувати Жидачівському міському голові: щорічну премію в розмірі 100 відсотків посадового окладу та щорічну матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати і допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки;
результатом поіменного голосування депутатів VIII скликання Жидачівської міської ради на пленарному засіданні 39-ї сесії 12.12.2024, відповідно до якого з 26 депутатів: «за» проголосувало 17 осіб, зокрема і ОСОБА_1 , «не голосував» 1 особа, «відсутні» - 9 осіб;
положенням про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам апарату Жидачівської міської ради та керівникам її виконавчих органів, за змістом якої преміювання працівників міського голови здійснюється щомісячно на підставі розпорядження міського голови (підпункт 2.6.3. пункту 2.6. розділу 2 Положення); надбавки за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи посадовим особам місцевого самоврядування та службовцям апарату міської ради встановлюються відповідно до розпорядження міського голови (пункт 3.1. розділу 3 Положення).
Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення ОСОБА_1 , суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості.
Надавши оцінку безпосередньо дослідженим доказам, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 є депутатом місцевої ради (Жидачівської міської ради), а відтак суб'єктом, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII.
Окрім цього, ОСОБА_1 є працівником Жидачівської міської ради (заступником начальника відділу), у зв'язку з чим приймається на посаду та звільняється з неї за розпорядженням міського голови, а також преміюється, отримує надбавки та матеріальну допомогу на підставі розпорядження міського голови.
Таким чином, на переконання суду, ОСОБА_1 голосуючи за рішення № 2396 від 14.12.2023 «Про затвердження кошторису видатків на утримання апарату Жидачівської міської ради на 2024 рік» та № 3016 від 12.12.2024 «Про затвердження кошторису видатків на утримання апарату Жидачівської міської ради на 2025 рік» очевидно діяв в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки у нього була наявна суперечність між його приватним інтересом (майновим інтересом, оскільки призначення та звільнення його з посади, преміювання, виплата надбавок та матеріальної допомоги здійснюється виключно за розпорядженням голови Жидачівської міської ради) та його представницькими повноваженнями (участь у голосуванні ради з питання, зокрема, щодо умов оплати праці міського голови Жидачівської міської ради у 2024 та 2025 роках), що впливало на об'єктивність та неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Зазначені обставини зобов'язували ОСОБА_1 діяти у відповідності до законодавчих вимог про запобігання корупції (статті 35-1 Закону № 1700-VII) та вимог спеціального закону, який регламентує порядок та умови здійснення представницьких повноважень, а саме статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, повідомити відповідно до вимог статті 28 Закону №1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (оскільки у ОСОБА_1 як депутата місцевої ради немає безпосереднього керівника) чи колегіальний орган (Жидачівську міську раду) у пленарному засіданні відповідної сесії про конфлікт інтересів, вжити заходів щодо врегулювання такого конфлікту інтересів у відповідності до вимог закону, а саме: не брати участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом, проте зазначених дій ним вчинено не було.
Суд зазначає, що для осіб, визначених Законом № 1700-VII, зокрема і ОСОБА_1 , цей Закон, а також Закон № 280/97-ВР, встановлює зрозумілий і чіткий алгоритм дій для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, що має на меті недопущення втрати довіри як до службової особи, так і органу, у якому зазначена особа працює.
З наведених вище мотивів, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 голосуючи за рішення № 2396 від 14.12.2023 «Про затвердження кошторису видатків на утримання апарату Жидачівської міської ради на 2024 рік» та № 3016 від 12.12.2024 «Про затвердження кошторису видатків на утримання апарату Жидачівської міської ради на 2025 рік» очевидно діяв в умовах реального конфлікту інтересів. При цьому, його обов'язком в силу вимог статті 59-1 Закону № 280/97-ВР та статті 35-1 Закону № 1700-VII було саме не брати участі у розгляді, підготовці та прийнятті зазначених рішень виходячи з того, що загальна кількість депутатів Жидачівської міської ради становить 26 осіб, кількість депутатів, яка брала участь у прийнятті цих рішень 19 і 17 осіб відповідно, а відтак за умови не голосування ОСОБА_1 , це не створювало умову, за якої Жидачівська міська рада як представницький (колегіальний) орган втрачала повноважність (правомочність), так як для прийняття рішення радою, зокрема щодо умов оплати праці міського голови Жидачівської міської ради, зважаючи на положення статті 59 Закону № 280/97-ВР, достатньо було простої більшості депутатів від загального складу ради.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що у своїй сукупності досліджені судом докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним:
факт неповідомлення депутатом Жидачівської міської ради ОСОБА_1 у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 172-7 КУпАП;
факт прийняття депутатом Жидачівської міської ради ОСОБА_1 рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-7 КУпАП.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1700-VII до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції віднесено, зокрема, Національну поліцію.
Згідно з приписами пункту 1 частини 1 статті 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-7 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.
З огляду на викладене, суд зазначає, що протоколи про адміністративне правопорушення складені уповноваженою на це особою.
Положення частини 4 статті 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Зазначене положення чітко вказує на те, що адміністративне стягнення може бути накладено з дня його виявлення, тобто з часу, коли відповідний орган, в даному випадку Національна поліція, дізнався про факт порушення, однак не пізніше двох років з дня його вчинення.
Таке тлумачення знаходить своє відображення у послідовній судовій практиці, відповідно до якої днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28.02.2019 в справі № 149/2498/17).
Аналіз досліджених судом доказів дозволяє встановити, що вперше інформація про вчинення ОСОБА_1 вказаних вище корупційних діянь надійшла до Національної поліції 27.06.2025, коли уповноважений орган отримав лист Жидачівської міської ради від 26.06.2025 з додатками, які підтверджували участь ОСОБА_1 у голосуванні за згадані вище рішення.
Таким чином, моментом виявлення правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених частиною 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, які ставляться у провину ОСОБА_1 , є дата отримання уповноваженим органом (Національною поліцією), як органом, посадові особи якого нормами КУпАП уповноважені на складення протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 172-7 КУпАП, відповідних відомостей саме від Жидачівської міської ради, тобто 27.06.2025.
Зазначені обставини дозволяють зробити висновок, що строк накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення не сплив.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (частина 2 статті 36 КУпАП).
Суд враховує характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень; ступінь його вини у вчинених правопорушеннях, передбачених частиною 1 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7 КУпАП, яка доведена повністю; відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же суддею, тому суд вважає, що відповідно до вимог статті 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу. Накладення на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7 КУпАП, і накласти стягнення:
за частиною 1 статті 172-7 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн;
за частиною 2 статті 172-7 КУпАП - у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн.
На підставі частини 2 статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови оголошено 21.10.2025 о 08 год 50 хв.
Суддя А.І. Павлів