Єдиний унікальний номер №943/743/25
Провадження № 2/943/967/2025
21 жовтня 2025 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.
при секретарі Пирка В.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -
встановив:
ОСОБА_2 звернулася в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що вона є забудовником та власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Довідкою виданою Краснеською селищною радою від 12.12.2024 року, будівельним паспортом земельної ділянки від 19.10.2004 року, рішенням № 235 виданим Андріївською сільською радою про надання дозволу на добудову житлового будинку, проектом забудови земельної ділянки від 19.10.2004 року підтверджується, що остання є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Звернулася до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг з проханням внести відомості про неї як власника будинку у реєстр речових прав на нерухоме майно, однак їй відмолено в цьому, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Станом на сьогоднішній день позивач не може приватизувати земельну ділянку, оскільки під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Позивач має право приватизувати земельну ділянку тільки у випадку наявності правовстановлюючого документа на житловий будинок, тому у приватизації житлового будинку відмовлено. Оскільки в позасудовому порядку позивач не може узаконити належність їй свого ж майна, просить суд визнати за нею право власності на таке майно.
Позивач, до початку підготовчого судового засідання, подала заяву з проханням справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі, просить позов задовольнити.
Представник відповідача також подав заяву з проханням справу слухати у їх відсутності, заперечень проти позову не подав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про підставність позову, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, довідкою виданою Краснеською селищною радою від 03-13/1714 від 12.12.2024 року, будівельним паспортом земельної ділянки від 19.10.2004 року, рішенням № 235 виданим Андріївською сільською радою про надання дозволу на добудову житлового будинку, проектом забудови земельної ділянки від 19.10.2004 року підтверджується, що позивач ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Звернулася до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг з проханням внести відомості про неї, як власника будинку у реєстр речових прав на нерухоме майно, однак їй відмолено в цьому з наступних підстав.
Позивачу було роз'яснено, що відповідно до ст.31 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.п. 77-80 Постанови КМУ “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», має надати наступний перелік документів:
1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
3) У випадку відсутності документа, що посвідчує речвое право на земельну ділянку, надати наказ про присвоєння завершеному будівництвом об'єкту адреси із Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Правовстановлюючі документи на земельну ділянку у позивачки відсутні, тому остання звернулася до Відділу архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та благоустрою Красненської селищної ради із заявою щодо видачі Наказу з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про присвоєння адреси закінченому будівництвом об'єкту.
Красненською селищною радною позивачці було видано Наказ від 10.12.2024 року № 72-24 про відмову у присвоєні адреси, оскільки подано не повний пакет документів, зокрема не надано копії документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою та копії документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Станом на сьогоднішній день позивач не може приватизувати земельну ділянку, оскільки відповідно до підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом. Позивач має право приватизувати земельну ділянку тільки у випадку наявності правовстановлюючого документа на житловий будинок, однак у приватизації житлового будинку їй відмовлено.
Згідно матеріалів справи, позивач є забудовником означеного житлового будинку, зареєстрована в ньому з 04.10.1982 року, що підтверджується відміткою у паспорті про місце проживання.
Довідкою виданою Красненською селищною радою від 12.12.2024 року підтверджується, що позивач є головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, позивач виготовила технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виданий Обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 08.11.2024 року вбачається, що житловий будинок 1991 року побудови, загальною площею 74,3 кв.м., відповідає нормам побудови придатний для проживання.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Відсутність правовстановлюючого документа на будинок створює об'єктивні перешкоди для реалізації прав власника позивачам.
Так, у постанові Верховного Суду України від 18.02.2015 у справі № 6- 244цс14 зазначається, що за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Тобто, вказані дві підстави пред'явлення позову для захисту (визнання) права власності є самостійними та такими, що можуть не залежати одна від одної, про що свідчить їх виокремлення у ст. 392 ЦК України і про що наголошується у зазначеному рішенні Верховного Суду України.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 у справі № 6- 1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Відповідно до п. 9 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Згідно ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - особливості державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:
-виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
-документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Відповідно до п. 77 Постанови КМУ “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об'єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об'єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.
Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об'єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об'єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об'єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку.
Відповідно до п. 78 Постанови КМУ “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.
Оскільки будинок побудований до 1992 року, а саме в 1991 році, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не вимагається.
П. 79 Постанови КМУ “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об'єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об'єкту адреси, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб'єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об'єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 80 Постанови КМУ “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна реєстрація права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, також може проводитися на підставі документів, передбачених ст.31 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Якщо у відомостях про адресу завершеного будівництвом об'єкта, передбаченого цим пунктом, відсутні необхідні реквізити адреси, передбачені частиною четвертою статті 26-3 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності», застосовуються пункти 77 або 79 цього Порядку.
Якщо у відомостях про завершений будівництвом об'єкт, передбачений цим пунктом, відсутні необхідні відомості про нерухоме майно, передбачені пунктом 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 86, ст. 3145; 2018 р., № 52, ст. 1827), застосовується пункт 77 цього Порядку в частині отримання відомостей про технічні характеристики завершеного будівництвом об'єкта.
Отже, згідно закону для реєстрації права власності на житловий будинок збудованого до 1992 року позивачу необхідно надати документ, який підтверджує реєстрацію за нею права власності на земельну ділянку, або рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність, або наказ про присвоєння завершеному будівництвом об'єкту адреси із Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Оскільки в позасудовому порядку позивач не може захистити своє порушене право, саме вона є головою домогосподарства, обставин, які б спростовували твердження позивача в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.
Враховуючи вище викладене, те що відповідач позов визнає, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивач набула права власності на майно на законних підставах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в підготовчому судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 319, 392 ЦК України, суд -
ухвалив :
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Суддя: Б. М. Журибіда