ЄУН: 336/7769/25
Провадження №: 2/336/3882/2025
20.10.25
20 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Степливої Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через свого представника Тертицю Т.В. звернувся до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05.07.2024 відповідач за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, з використанням технічних і програмних засобів уклав електронний договір про відкриття кредитної лінії №1417-5991. Договір про відкриття кредитної лінії разом з Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором складають єдиний договір про надання банківських послуг. Підписавши електронним підписом договір про відкриття кредитної лінії відповідач підтвердив, що ознайомився з Правилами та іншими супутніми документами.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит на таких умовах: сума кредиту 8 600,00 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 13 днів, комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту, знижена відсоткова ставка - 1,50% в день, стандартна відсоткова ставка - 1,50% в день протягом перших 180 днів з дати укладення договору, 1,18% в день починаючи з 181 дня дії договору до закінчення його строку.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору.
Відповідач отримав грошові кошти, однак не повернув позивачу кредит в повному обсязі, у зв'язку із чим станом на 14.07.2025 загальна заборгованість позивача перед відповідачем склала 45 845,71 грн, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 7 955,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 37890,71 грн.
Разом з тим, позивачем прийнято рішення про застосування до відповідача Програми лояльності, на підставі чого просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь не повну суму заборгованості, а лише її частину в загальному розмірі 40 033,00 гривень, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 7 955,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 32 078,00 грн. Крім того, просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою судді від 25.08.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача одночасно з позовною заявою подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, будь-яких клопотань суду на надав, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідачів, повідомлених належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Умови проведення заочного розгляду справи визначені ст. 280 ЦПК України, де передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В даному випадку наявна вся сукупність умов для проведення заочного розгляду справи, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05.07.2024відповідач ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем фінансової установи, з використанням технічних і програмних засобів уклала електронний договір про відкриття кредитної лінії №1417-5991 продукту “CreditKasa» з позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Договір про відкриття кредитної лінії разом з Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором складають єдиний договір. Підписавши електронним підписом договір про відкриття кредитної лінії відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вищезазначених документів в особистому кабінету та на електронній пошті, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. Договір підписаний електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором А7609.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у загальному розмірі 8600,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50% в день на суму залишку простроченої заборгованості за кредитом протягом базового періоду, який становить 13 днів, та сплатою відсотків за стандартною ставкою 1,50% в день протягом перших 180 днів дії договору та ставкою 1,18% починаючи з 181 дня дії договору та до його закінчення. Комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми кредиту.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 8600,00 грн шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок відповідача за наданими ним реквізитами НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та листом АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування суми кредиту за кредитним договором №1417-5991 від 05.07.2024 через систему платежів LiqPay.
В порушення умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, здійснивши 12.07.2024 лише один платіж, яким було погашено заборгованість з оплати комісії та частково по тілу кредиту, у зв'язку із чим утворилась заборгованість перед позивачем.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У зв'язку з викладеним є очевидним, що у разі укладення договору у письмовій формі усі його умови повинні бути викладеними в договорі та підписаними сторонами.
В силу ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За нормою ст; 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. і
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного; цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить - про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як зазначено в ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Представник позивача зазначає, що станом на 14.07.2025 загальна заборгованість відповідача перед позивачем склала 45 845,71 грн, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 7 955,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 37890,71 грн. Просить стягнути меншу суму, що є його правом при зверненні до суду, в розмірі 40 033,00 гривень, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 7 955,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 32 078,00 грн.
Судом досліджено розрахунок заборгованості, в яких нараховані відсотки за користування кредитними коштами та з якими суд не може погодитись в повній мірі з наступних підстав.
Відповідно до умов договору стандартна процента ставка становить 1,5% протягом 180 днів з моменту укладення договору, тобто з 05.07.2025 до 21.12.2024, та 1,18% починаючи з 181 дня дії договору, а саме з 01.01.2025 по 14.07.2025.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості загальна сума нарахованих відсотків становить 37890,71 грн., сума відсотків, заявлених до стягнення - 32078, 00 грн.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.
Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Закону.
Договір про відкриття кредитної лінії №1417-5991 укладений 05.07.2024 строком 365 днів. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року. Тобто даний кредитний договір укладений після набрання чинності цим Законом, а тому розрахунок заборгованості по відсоткам має бути здійснений з урахуванням його положень.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за процентами становить 29312,22 грн., з яких: за період з 05.07.2024 по 20.08.2024 з розрахунку 1,5% в день на суму заборгованості - 5685,87 грн., за період з 21.08.2024 по 14.07.2025 з розрахунку 1,0% в день на суму заборгованості - 23626,35 грн. та саме в такій сумі має бути стягнутий з відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає задоволенню частково, а саме - в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №1417-5991 від 05.07.2024 у загальному розмірі 37267,22 грн., яка складається простроченої заборгованості за кредитом в сумі 7 955,00 грн., та простроченої заборгованості за процентами в сумі 29312,22 грн.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково (на 93,09%), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2275,49 грн. (2422,40 грн.* 93,09%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 527, 530, 611, 612, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 77-82, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором №14179-5991 від 05.07.2024 в розмірі 37 267 (тридцять сім тисяч двісті шістдесят сім) гривень 22 копійки, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 7 955,00 гривень, та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 29312,22 гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму сплаченого судового збору в розмірі 2275 (дві тисячі двісті сімдесят п'ять) гривень 49 копійок.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м.Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.Л. Коваленко