Справа № 305/3688/25
Номер провадження 3/305/2202/25
20.10.2025. Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ємчук В.Е., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Мукачево Закарпатської області та мешканця АДРЕСА_1 , інструктора відділення рекрутенгу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 , позаштатний начальник автомобільно-транспортної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , про вчинення ним адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЛВУ №108 від 01.10.2025, встановлено, що за результатом проведеної перевірки ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо належної експлуатації транспортних засобів які перебувають на військовому обліку встановлено наступне. Так, 30.09.2025 року в АДРЕСА_1 , в місці розташування ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час дії особливого періоду, будучи військовою службовою особою, штаб-сержант ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді позаштатного начальника автомобільної служби та позаштатним начальником контрольно технічного пункту ІНФОРМАЦІЯ_3 , всупереч вимогам Статуту внутрішньої служби ЗСУ, Дисциплінарного Статут ЗСУ, Інструкції про використання автомобільної техніки у Міністерстві оборони та Збройних Силах України затвердженої наказом Міністерства оборони України № 678 від 12.12.2016 року, та своїх функціональних обов'язків, належним чином не організував використання, експлуатацію та зберігання автомобільної техніки, внаслідок чого виявлено ряд порушень, а саме: планування та використання військових транспортних засобів здійснюється з порушеннями, підготовка водіїв до виходу в рейс здійснюється з порушеннями, робота контрольно-технічного пункту та внутрішня служба на стоянці неорганізована належним чином. Враховуючи вище написане, штаб-сержант ОСОБА_1 перебуваючи на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_4 , належним чином не виконував своїх функціональних обов'язків, чим здійснив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, чим явно проігнорував встановлений порядок проходження військової служби, що призвело до неналежної організації експлуатації, обліку, використання транспортних засобів. Таким чином, штаб-сержант ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з?явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. При цьому, надав пояснення, які обґрунтовано наступним. Він не вважає себе винним за вказаним обвинуваченням, адже сумлінно, старанно та повно виконує покладені на нього службові і посадові обов'язки. Зокрема, він позитивно характеризується за місцем проходження військової служби, що підтверджуються службовою характеристикою виданою ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, 01.10.2025 року, його нагороджено Грамотою Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 », бригадного генерала ОСОБА_2 за старанність, розумну ініціативу, сумлінне виконання службових обов'язків та з нагоди відзначення Дня захисників і захисниць України. Копії вказаних документів долучив до матеріалів справи. Також звернув увагу суду на те, що протокол ЛВУ №108 про військове адміністративне правопорушення складено за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (недбале ставлення до військової служби). Об'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується невиконанням або неналежним виконанням військовою службовою особою своїх обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування. Невиконання обов'язків означає невиконання дій, які входять до службових обов'язків. Неналежне виконання означає нечітке, формальне або неповне здійснення обов'язків. Весь зміст вказаного протоколу базується на результатах перевірки ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо належної експлуатації транспортних засобів, які перебувають на військовому обліку, що проводилась підполковником ОСОБА_3 , і за результатами якої, надано строк до 31.10.2025 року для усунення вказаних у акті перевірки недоліків. Тобто за результатами перевірки виявлені не суттєві, дрібні, недоліки, які усуваються протягом встановленого строку, та аж ніяк не складають складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а лише можуть мати наслідком дисциплінарне стягнення відповідно до ЗУ «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», у випадку не усунення недоліків у встановлений строк. У вказаному протоколі не вказано жодного, чіткого випадку недбалого ставлення до військової служби, в чому таке виражається, і чим таке проявилось, та які негативні наслідки мало. Всі формулювання та твердження зводяться до загальних формулювань без чіткості й конкретики.
На підставі викладеного просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ст. 247 КУПАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 251 КУпАП, визначає, що доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з протоколу про військове адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані, як недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Диспозиція даної статті передбачає спеціальний суб'єкт адміністративного правопорушення - військова службова особа.
Недбале ставлення до військової служби полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування.
Під невиконанням обов'язків розуміють невиконання дій, які входять у коло службових обов'язків, під неналежним виконанням нечітке, формальне або неповне здійснення обов'язків.
Отже, невиконання службових обов'язків означає невиконання військовою службовою особою дій, передбачених нормативними актами (статутами, наказами, інструкціями, постановами тощо), які є безумовними для виконання нею.
Згідно ст.9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначений обов'язок кожного військовослужбовця щодо непорушного додержання вимог Конституції України та законів України, військової дисципліни, знання та виконання своїх обов'язків та додержання вимог Статутів Збройних Сил України. Аналогічні вимоги закріплено у ст.ст.1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
При визначенні сфери службової недбалості підлягають установленню межі службової компетенції службової особи та конкретне коло її повноважень.
Відповідальність настає лише в тому разі, коли військова службова особа була не лише зобов'язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов'язки в повному обсязі.
На це в своїй постанові від 21.05.2021 у справі № 185/12161/15-к вказав Верховний Суд, який зазначив, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину.
Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
З наведеного вбачається, що для встановлення факту недбалого ставлення до військової служби є необхідним встановити: які дії належать до службових обов'язків військової службової особи, яку дію вона вчинила чи бездіяльність допустила, хоча мала реальну можливість виконати свої обов'язки, проявила байдужість чи нестаранність, та чи існують ґрунтовні підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення для притягнення такої особи до відповідальності за даним фактом.
Так, до матеріалів справи не надано доказів, які б давали суду можливість проаналізувати, які службові обов'язки має виконувати ОСОБА_1 на посаді позаштатного начальника автомобільної служби та позаштатного начальника контрольно технічного пункту ІНФОРМАЦІЯ_3 та чи належать інкриміновані йому діяння до його службових обов'язків.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, за результатом проведеної перевірки ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо належної експлуатації транспортних засобів які перебувають на військовому обліку встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді позаштатного начальника автомобільної служби та позаштатним начальником контрольно технічного пункту ІНФОРМАЦІЯ_3 , належним чином не виконував своїх функціональних обов'язків, чим здійснив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, чим явно проігнорував встановлений порядок проходження військової служби, що призвело до неналежної організації експлуатації, обліку, використання транспортних засобів.
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 неналежно виконував обов'язки військової служби.
Крім того, з протоколу та доданих до нього документів вбачається, що перевірка ІНФОРМАЦІЯ_3 проводилась підполковником ОСОБА_3 , за результатами якої надано строк до 31.10.2025 року для усунення вказаних у акті перевірки недоліків. Тобто за результатами перевірки виявлені недоліки, які усуваються протягом встановленого строку, та не складають складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Виходячи з аналізу вище зазначених норм, фактичних обставин та доказів, наявних у справі, вбачається, що належними доказами не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вимоги ст.40-1 КУпАП судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок, слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ч.2 ст. 172-15, п.1 ч.1 ст. 247, ст.283, п.3 ч.1 ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок віднести за рахунок держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом 10 діб з дня її проголошення.
Суддя Рахівського районного суду: В.Е. Ємчук