Єд.унік.№243/6717/25
Провадження№3/243/3505/2025
16 жовтня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зубкова В.В.,
розглянувши матеріали справи, які надійшли від Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
21.07.2025 року о 10 год 55 хв. в м. Слов'янськ вул. Миру, 1, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 керував ВАЗ 2106 ЗНГ з н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ, а також у встановленому законодавством порядку у медичному закладі відмовився. Від керування ТЗ відсторонено, чим порушив п. 2.5 ПДР України, та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
21.08.2025 року ОСОБА_1 надав до суду пояснення, в якому зазначив, що в провадженні суду перебуває відносно нього адміністративне провадження, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що в його діях відсутній будь-який склад адміністративного правопорушення, а справа підлягає закриттю. По-перше, з матеріалів справи не вбачається, чи проводилась зупинка транспортного засобу інспектором поліції, згідно ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» та яке порушення ПДР було підставою для зупинки. Співробітники Поліції взагалі не зупиняли його автомобіль, а підійшли вже до припаркованого авто. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості стосовного причини зупинки. Із перегляду відеодиску не зрозуміло, яке порушення ПДР було підставою для зупинки. Дані про нього були взяті не із паспорту гр. України, а з невідомої бази. Також, відеозапис був виготовлений з порушенням пункту 1 розділу VII Наказу Міністерства внутрішніх справ №1026 від 18 грудня 2018 року Про затверджена Інструкції із застосування органами то підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функцією фото-кінозйомки, відеозапису, зокрема п.5 розділ ІІ, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної по ліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. По-друге, п. 6 Постанови від 17 грудня 2008 р. N 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», зазначається - водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. По-третє, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. У протоколі нема жодної інформації про свідків, а також на відео відсутні ознаки сп'яніння. На його прохання поліцейський не зміг назвати які самі у нього ознаки. Інспектором, який складав протокол про адміністративне правопорушення, не доведено наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Сам по собі документ про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом. Таким чином в матеріалах даної адміністративної справи відсутні докази, що підтверджували б порушення водієм ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно ст. 251 КУпАП, ст. 77 КАС України покладено саме на відповідача. Просив суд провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Вважаю за можливе розглянути дану адміністративну справу без його участі. При цьому, приймаю до уваги, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що відносно нього співробітниками поліції був складений адміністративний протокол серія ЕПР1№ 398114 від 21.07.2025 року та про що є його підпис у протоколі про дату розгляду справи, з заявою про відкладення розгляду справи 16.10.2025 року до суду не звертався.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Крім того суд враховує, що у даному випадку публічний інтерес має пріоритет над приватним.
Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення заст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з'явилася в судове засідання, не подавши клопотання про його відкладення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Провина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
*протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 398114 від 21.07.2025 року, відповідно до якого 21.07.2025 року о 10 год 55 хв. в м. Слов'янськ вул. Миру, 1, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 керував ВАЗ 2106 ЗНГ з н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ, а також у встановленому законодавством порядку у медичному закладі відмовився. Від керування ТЗ відсторонено, чим порушив п. 2.5 ПДР України, та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП;
* направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до ВСП КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорськ» у м. Слов'янськ» від 21.07.2025 року о 11 год. 12 хв., відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду;
* копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 638480 від 21 липня 2025 року відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.;
*диском з відео-записом з боді-камери поліцейського, на якому зафіксований факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме: відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що з матеріалів справи не вбачається, чи проводилась зупинка транспортного засобу інспектором поліції відповідно до ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», та яке порушення ПДР було підставою для зупинки, суд вважає їх безпідставним, оскільки відеозаписом, який міститься в матеріалах справи зафіксовані події, які мали місце 21 липня 2025 року, а саме на відео видно транспортний засіб ВАЗ 2106 ЗНГ д.н.з. НОМЕР_3 , який переслідувався працівниками поліції. Після зупинки автомобіля зі сторони водія вийшов ОСОБА_1 , до якого підійшли працівники поліції. Під час спілкування з водієм працівник поліції повідомив про причину зупинки транспортного засобу, а саме те, що останній керував автомобілем, не будучи пристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 «в» ПДР.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що на відео відсутні ознаки сп'яніння, а на його прохання поліцейський не зміг назвати, які саме у нього ознаки, суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом. З якого вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейським виявлено у нього тремтіння рук, про що останнього було повідомлено, дана ознака є однією з обов'язкових ознак для пропонування проходження огляду на стан сп'яніння.
Щодо доводів ОСОБА_1 про не безперервність, наданого відеозапису, суд звертає увагу на те, що він є безперервним у частині, яка має доказове значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дійсно п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026 передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов'язків. Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов'язковості надання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов'язків. Таким чином, суду вважає, що наданий відеозапис, на якому зафіксовані події, що відбувалися 21.07.2025 року, а саме на відеозапису чітко видно, що ОСОБА_1 на пропозицію проходження огляду на місці та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимогу 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що при його огляді на стан сп'яніння були відсутні свідки є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Відсутність свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не суперечить вимогам КУпАП.
Суд вважає, що вищезазначені аргументи та заперечення ОСОБА_1 не є суттєвими та фундаментальними, або такими, що доводили б його невинуватість у скоєнні інкримінованого йому правопорушення.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп'яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв'язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, вважаю що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином суд приходить до висновку, що дані докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерію «поза розумним сумнівом» підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення і його розміру, суд враховує особу ОСОБА_1 , а також обставини, що пом'якшують відповідальність та її обтяжують.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_4 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 34, 35, 40-1, 124, 245, 280, 283-284 КУпАП, ПДР України, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на рахунок отримувача: UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/м.Донецьк/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три місяці.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко