Справа № 646/5938/25
№ провадження 1-в/646/266/2025
16 жовтня 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання адвоката ОСОБА_3 про умовно-достроково звільнення від відбування призначеного покарання стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, розлученого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого: 09.06.2021 Московським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 135 КК України до 3 року 6 місяців позбавлення волі,
за участю: прокурора - ОСОБА_5 ,
представника ДУ
«Деканівська виправна колонія (№12)» - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 ,
20.06.2025 року до Основ'янськогорайонного суду міста Харкова надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , яке мотивоване тим, що ОСОБА_4 09.06.2021 засуджено за вироком Московським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 135 КК України до 3 року 6 місяців позбавлення волі. Початок строку відбування покарання обраховується з 30.01.2023. засуджений відбув не менше двох третин строку покарання. За час перебування в ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» засуджений не заохочувався, але вимогу режиму тримання не порушував, намагається дотримуватися правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи, виконує встановлені законодавством вимоги персоналу установи виконання покарання під контролем представників адміністрації, характеризується посередньо.
На неодноразове звернення щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого, комісія установи було відмовлено, у зв'язку з тим, що засуджений не довів свого виправлення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримав клопотання, яке просить суд задовольнити.
Засуджений ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання, просить суд звільнити його умовно-достроково від відбуття покарання.
Представник Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявленого клопотання, пояснивши, що ОСОБА_4 своєю поведінкою не довів свого виправлення. Засуджений заохочень не має, не ініціативний, офіційно не працює, характеризується максимально посередньо.
В судовому засіданні прокурор також заперечував проти задоволення клопотання захисника.
З'ясувавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали особової справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджено за вироком Московським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 135 КК України до 3 року 6 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання обчислюється з 30.01.2023 року, кінець строку - 30.07.2026 року.
Відповідно до витягу з протоколу засідання ради колективу відділення СПС з господарського обслуговування ДУ «Диканівська виправна колонія (№ 12)» від 01.03.2024, рада клопотала перед комісією про не застосування до засудженого ОСОБА_4 ст.100 КВК України, як до такого, що не став на шлях виправлення.
З витягу з протоколу №8 від 24.04.2024 року засідання комісії адміністрації ДУ «Диканівська виправна колонія (№ 12)» з огляду матеріалів по переведенню до виправної колонії іншого рівня безпеки, вбачається, що комісія утрималась він направлення матеріалів щодо зміни умов тримання зі ст.100 КВК України ОСОБА_4 , тому, що останній не став на шлях виправлення.
З витягу з протоколу № 47 від 25.09.2024 року засідання комісії ДУ «Диканівська виправна колонія (№ 12)», вбачається, що комісія відмовила у переведенні засудженого ОСОБА_4 до дільниці соціальної реабілітації при колонії, тому що він не став на шлях виправлення.
Дисциплінарною комісією ДУ «Диканівська виправна колонія (№ 12)», після оцінювання поведінки осіб, які відбувають покарання, прийнято рішення щодо недоцільності застосування заходу заохочення стосовно ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з протоколу № 92 від 27.09.2024.
На засіданні комісії ДУ «Диканівська виправна колонія (№ 12)», від 24.12.2024, що підтверджується витягом з протоколу № 61, прийнято рішення не направляти матеріали до Червонозаводського районного суду м. Харкова для розгляду питання заміни не відбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі на обмеження волі згідно ст.82 КК України, тому що засуджений ОСОБА_4 не став на шлях виправлення.
Також, дисциплінарною комісією ДУ «Диканівська виправна колонія (№ 12)», після оцінювання поведінки осіб, які відбувають покарання, прийнято рішення щодо недоцільності застосування заходу заохочення стосовно ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з протоколу № 124 від 27.12.2024.
З висновку комісії ДУ «Диканівська виправна колонія(№ 12)», вбачається, що із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, засуджений ОСОБА_4 не став на шлях виправлення та не відбута частина покарання не можу бути замінена більш м'яким покаранням.
Відповідно до письмової інформації т.в.о.начальника ДУ«Диканівська виправна колонія (№ 12)» від 23.07.2025 за вх. №1/5-3515/Пп, при вивченні особистості засудженого та його ставлення до праці встановлено, що засуджений ОСОБА_4 у квітні, травні, червні 2025 року на оплачувані роботи не виводився, заробітна плата не нараховувалась. Засуджений лише залучався до виконання до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством без оплати праці, в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день, згідно п.5 статті 118 КВК України. Тобто, начальником відділення лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_7 під час проведення щоквартального оцінювання дотримання засудженими вимог режиму тримання, правил трудового розпорядку, вимог безпеки праці та підготовки матеріалів щодо застосування заохочення до засудженого ОСОБА_4 на розгляд дисциплінарної комісії установи, вищевказане враховано не було, що свідчить про формалізований підхід до підготовки матеріалів про застосування заходу заохочення.
За викладеними обставинами, подяка, оголошена засудженому ОСОБА_4 27.06.2025 року є не обґрунтованою, а тому на підставі рішення дисциплінарної комісії № 49 від 23.07.2025 року постановою начальника установи її скасовано.
Матеріали особової справи засудженого ОСОБА_4 приведено у відповідність в частині об'єктивного визначення підстав застосування заохочень.
Згідно вимог ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до ст. 123 КВК України приймає участь у виховних заходах, які проводяться в установі.
Відповідно до п. 9 розділу VI Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №847/5 від 08.06.2012 року на засудженого, стосовно якого прийнято позитивне рішення про подання матеріалів до суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, підрозділ готує до суду подання, яке містить анкетні дані, у тому числі про наявність чи відсутність непогашених та незнятих судимостей, про відбуту частину строку покарання, поведінку засудженого, ставлення до праці та навчання за весь час відбування покарання.
Разом із тим, згідно роз'яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого та якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Стаття 6 КВК України регламентує, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно ч. 2 ст. 130 КВК України, засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Свідчення того, що засуджений став на шлях виправлення, є його зразкова поведінка, яка визначається активною участю у суспільному житті, сумлінним виконанням громадських доручень в процесі виконання покарання, сумлінною поведінкою в побуті, прагненням засудженого своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, а також полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечним виконанням законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватись інші особи, які відбувають покарання.
Окрім цього, процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним на протязі всього перебування засудженого в установі виконання покарання. Умовно-дострокове звільнення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Інших підстав законом не передбачено.
Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Таким чином, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що засуджений ОСОБА_4 під час відбування покарання мав зразкову поведінку, яка визначається активною участю у суспільному житті, сумлінно виконував громадські доручення в процесі виконання покарання, сумлінної поведінкою в побуті, прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, тобто став на шлях виправлення, тому суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 ..
На підставі вищевикладеного, ст. 81 КК України, ст.ст.6, 130 КВК України та керуючись 537-539 КПК України, суд
В задоволені клопотання адвоката ОСОБА_3 про умовно-достроково звільнення від відбування призначеного покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 135 КК України від 09.06.2021
ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Основ'янський районний суд міста Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 20.10.2025 о 08.30
Суддя ОСОБА_1