Справа № 204/10926/25
Провадження № 2-а/204/73/25
про передачу справи за підсудністю
20 жовтня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Черкез Д.Л., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та забов'язання вчинити певні дії, -
17 жовтня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та забов'язання вчинити певні дії, яка була передана судді канцелярією суду 20 жовтня 2025 року.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Чечелівського районного суду міста Дніпра із вищевказаним позовом, в якому просить: 1. Визнати протиправними дії ТЦК у внесенні до реєстру військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку; 2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (ч.7 ст. 38, ст. 247 КУпАП); 3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання його у «розшук»; 4. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити повідомлення відповідним органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 5. Судові витрати покласти на Відповідача.
За правилами п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі, суд враховує таке.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу незаконних, як стверджує позивач, дій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За правилами ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Приписами ч. 1 ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень, порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Відтак, підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій, бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Разом з тим, військовий облік та мобілізація - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, а отже відноситься до юрисдикції адміністративних судів, в той час, коли місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи лише з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а спірні правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються визнання протиправними дій відповідача, як суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з їх невідповідністю вимогам чинного законодавства, та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 2 ст. 20 КАС України, оскільки предмет позову відноситься до виключної предметної юрисдикції окружних адміністративних судів, вважаю за потрібне передати справу за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. ст. 19, 20-22, 29, 294, 295 КАС України, -
Адміністративну справу № 204/10926/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та забов'язання вчинити певні дії - передати за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (місцезнаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля,4.).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Третього апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Черкез Д.Л.