621/2520/25
2/621/1332/25
іменем України
(заочне)
20 жовтня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Кришталь А. А.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши за відсутності учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
05.08.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 07 червня 2003 року Бірківською сільською радою Зміївського району Харківської області, актовий запис № 11
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 07.06.2003 сторони перебувають у шлюбі, мають спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З грудня 2019 року вони припинили шлюбні стосунки. Мають протилежні погляди на шлюб та сім'ю, внаслідок чого між ними виникали сварки, з вини відповідача виникали конфлікти. На цей час втратили почуття любові, довіри, взаємоповаги, порозуміння. Спроби примиритися не надали результату.
Спір про поділ майна та місце проживання дитини відсутній.
Викладені обставини, стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13.08.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 11.09.2025.
11.09.2025 у зв'язку з першою неявкою відповідача судовий розгляд відкладено на 20.10.2025.
20.10.2025 сторони повторно на судовий розгляд не прибули.
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просила проводити судовий розгляд за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 не повідомив про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав, хоча мав для цього достатньо часу.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого позивач не заперечувала, та що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.
Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Даними свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 , копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , підтверджується, що сторони перебувають у шлюбі з 07.06.2003, мають спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 9, 10).
Даними копій паспорта громадянина України НОМЕР_3 , витягу з реєстру територіальної громади (Зміївська територіальна громада) № 2025/010768097 від 04.08.2025, підтверджується, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 4, 5).
Даними копій паспорта громадянина України НОМЕР_4 , довідки відділу надання адміністративних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 1528 від 08.08.2025 підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 7, 16).
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі змінами, внесеними Протоколом № 11, стаття 5, кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно до частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У відповідністю зі статтею 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Зі змісту позовної заяви, проти якої не подав заперечень відповідач, вбачається, що шлюбні стосунки та виконання обов'язків подружжя, передбачених статтями 54, 55 Сімейного кодексу України, фактично припинені, спільне господарство сторони не ведуть, спору про поділ майна та місця проживання дитини між сторонами немає, відповідач будь-яких заяв до суду не надав, а позивач, у свою чергу, вважає цей шлюб таким, що суперечить її інтересам.
За таких обставин, оскільки позивач у заяві наполягала на розірванні шлюбу, а відповідач відзив проти позовної заяви не подав, чим виявив байдуже ставлення до збереження сім'ї, подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечило б інтересам позивача, суд дійшов висновку, що позовна заява про розірвання шлюбу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, питання щодо розподілу судових витрат суд не вирішував.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 211, 223, частиною 2 статті 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 07.06.2003 Бірківською сільською радою Зміївського району Харківської області, актовий запис № 11 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище сторін залишити без змін.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .
Повне рішення складене 20.10.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко