Ухвала від 17.10.2025 по справі 638/20470/25

Справа № 638/20470/25

Провадження № 1-кс/638/2626/25

УХВАЛА

Іменем України

17 жовтня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в залі суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференціх в межах клопотання старшого слідчого слідчого відділення № 1 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221070001240 від 14.10.2025, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Перечин Перечинського району Закарпатської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, малолітніх дітей та осіб похилого віку на утримання не має, не є особою з інвалідністю, перебуваючий на посаді гранатометника 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону, в/ч НОМЕР_2 , у званні солдат, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , раніше судимий 28.05.2025 за вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області за ч.1 ст.296 КК України до 3 років пробаційного нагляду,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Харкова надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення № 1 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221070001240 від 14.10.2025, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що слідчими СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025221070001240 від 14.10.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України, за фактом вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті двом особам.

Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період і проходячи її на посаді гранатометника 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 2 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_2 , умисно, в порушення ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності при наступних обставинах. 10.10.2025, приблизно о 19.00 годині, солдат в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_5 , повернувшись разом із солдатом в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_7 зі спостережного пункту на позицію «СМАРАГД», що знаходиться поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , зайшли в бліндаж, в якому на той час знаходилися військовослужбовці в/ч НОМЕР_2 старший солдат ОСОБА_8 , солдат ОСОБА_9 та солдат ОСОБА_10 . Коли ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зайшли до бліндажа, їм назустріч вийшов старший позиції солдат ОСОБА_9 , після чого ОСОБА_5 , на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин до військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 - ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з метою спричинення смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , взяв до рук закріплену за ним вогнепальну зброю - автомат Калашникова (АК-74) № НОМЕР_4 , спрямував ствол закріпленої за ним вогнепальної зброї - автомата Калашникова (АК-74) № НОМЕР_4 , спочатку в напрямку ОСОБА_9 та умисно натиснув на спусковий гачок, здійснивши кілька пострілів в напрямку ОСОБА_9 , від чого останній, отримавши вогнепальне поранення, впав на землю. При цьому солдат ОСОБА_5 усвідомлював, що постріли з вогнепальної зброї з урахуванням локалізації поранень (в безпосередній близькості до життєво важливих органів) пошкодять життєво важливі органи та викличуть масивну крововтрату, яка в свою чергу неминуче призведе до бажаної мети - смерті ОСОБА_9 , усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачив їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_9 та бажав їх настання, враховуючи наведені вище обставини та обстановку на момент вчинення злочину.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення смерті ОСОБА_7 , тримаючи закріплену за ним вогнепальну зброю - автомат Калашникова (АК-74) № НОМЕР_4 , переслідуючи ОСОБА_7 , який в цей час вже вибіг з бліндажа та відбіг від нього кілька метрів, спрямував ствол автомата Калашникова (АК-74) № НОМЕР_4 , в напрямку ОСОБА_7 та умисно натиснув на спусковий гачок, здійснивши кілька пострілів в напрямку ОСОБА_7 , від чого останній, отримавши вогнепальне поранення, впав на землю. При цьому солдат ОСОБА_5 усвідомлював, що постріли з вогнепальної зброї з урахуванням локалізації поранень (в безпосередній близькості до життєво важливих органів) пошкодять життєво важливі органи та викличуть масивну крововтрату, яка в свою чергу неминуче призведе до бажаної мети - смерті ОСОБА_7 , усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачив їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_7 та бажав їх настання, враховуючи наведені вище обставини та обстановку на момент вчинення злочину.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №12-17/258-Ізт/25, встановлено, що причиною смерті ОСОБА_9 є: кровотеча, вогнепальне кульове поранення грудної клітини з розтрощенням правої легені.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №12-17/257-Ізт/25, встановлено що причиною смерті ОСОБА_7 є: вогнепальне кульове поранення грудної клітини з ушкодженням серця, лівої легені.

16.10.2025 о 02 годині 02 хвилині ОСОБА_5 фактично затримано.

16.10.2025 о 04 годині 32 хвилини ОСОБА_5 затримано в порядку п.6 ч.1 ст.615 КПК України (у разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.).

16.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України, а саме у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двом особам.

На час звернення з клопотанням ОСОБА_5 інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч.2 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років. Стан його здоров'я та вік не перешкоджає обранню запобіжного заходу - тримання під вартою.

Прокурором у клопотанні зазначено, що підставами та метою застосування запобіжного заходу, згідно з п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

З урахуванням обставин справи прокурор у клопотанні просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 без визначення застави.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому, просив задовольнити та обрати пізозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою без можливості внесення застави.

Захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу заперечував, просив відмовити за недоведеністю.

Підозрюваний підтримав думку свого свого захисника.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.

Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, п.4 ч.2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вивченням матеріалів клопотання встановлено, що в провадженні відділення №1 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за процесуального керівництва Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221070001240 від 14.10.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України, за фактом вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті двом особам.

16.10.2025 о 02 годині 02 хвилині ОСОБА_5 фактично затримано.

16.10.2025 о 04 годині 32 хвилини ОСОБА_5 затримано в порядку п.6 ч.1 ст.615 КПК України (У разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу).

16.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двом особам.

16.10.2025 о 18 год 45 хв.. ОСОБА_5 отримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, що підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:протоколом огляду місця події від 14.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 14.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 14.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 14.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 15.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 15.10.2025; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 16.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 16.10.2025; протоколом огляду речей від 15.10.2025, де оглядалися особисті речі ОСОБА_5

протоколом огляду речей від 16.10.2025, де оглядалися автомат ОСОБА_5 АК-74 № НОМЕР_4 1986 року випуску та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року)), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому, самі по собі обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПП: так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 . Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 К України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до пятнадцяти років.

Слідчий вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: у разі перебування підозрюваного на волі він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на наступне.

Перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що ним скоєно особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду на території України, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ризик втечі в даному випадку має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Зважаючи на той факт, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину підтверджується у тому числі і показаннями свідків, перебуваючи на волі, останній буде мати можливість здійснювати на них незаконний вплив, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Враховуючи обставини кримінального провадження, за яких підозрюваному відомі місця перебування свідків, що дає можливість останньому застосувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, врахована встановлена КПК процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).

З урахуванням обставин інкримінованого ОСОБА_5 злочину, наявність попередньої судимості, є достатні підстави вважати, що останній схильний до вчинення кримінальних правопорушень злочинів, у зв'язку з чим може вчинити новий злочин,

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що на цьому етапі досудового розслідування підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Перечин Перечинського району Закарпатської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, малолітніх дітей та осіб похилого віку на утримання не має, не є особою з інвалідністю, перебуваючий на посаді гранатометника 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону, в/ч НОМЕР_2 , у званні солдат, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , раніше судимий 28.05.2025 за вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області за ч.1 ст.296 КК України до 3 років пробаційного нагляду.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину; тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винуватим у злочину, у вчиненні якого підозрюється, дані про особу підозрюваного, який не працевлаштований, відповідно не має законних джерел отримання прибутку, не має утриманців, відповідно, перебуваючи на свободі може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків та потерпілого, оскільки досудове розслідування у справі не завершено, вчинити новий злочин, суд вважає, що застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому обирає ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того суд зазначає, що у разі обрання судом стосовно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, останній зможе реалізувати дії, зазначені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, це може призвести до втрати доказів для доведення вини викликає саме ту реакцію суспільства і наслідки, що, застосування до ОСОБА_5 в суді, що призведе до уникнення особою кримінальної відповідальності за скоєння особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи.В свою чергу, це створить в очах військовослужбовців уяву безкарність та свавілля, а в очах суспільства уяву неспроможність правоохоронних органів захистити пересічних громадян.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Даних щодо неможливості застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я підозрюваного слідчому судді не надано.

Окрім цього згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого з застосуванням насильства.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення № 1 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221070001240 від 14.10.2025, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - до 14 грудня 2025 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131112758
Наступний документ
131112760
Інформація про рішення:
№ рішення: 131112759
№ справи: 638/20470/25
Дата рішення: 17.10.2025
Дата публікації: 22.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (20.10.2025)
Дата надходження: 17.10.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
17.10.2025 11:30 Дзержинський районний суд м.Харкова
17.10.2025 15:00 Дзержинський районний суд м.Харкова
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТИМЧЕНКО АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ТИМЧЕНКО АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ