Справа № 127/29366/25
Провадження № 3/127/6236/25
20 жовтня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Кашпрук Г.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП -
До Вінницького міського суду Вінницької області 17.09.2025 надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 671114 від 26.05.2025 встановлено, що ОСОБА_1 неналежно виконував свої батьківські обов'язки відносно свого сина ОСОБА_2 , який систематично з 21 по 25 липня псував шлагбаум, перила та інше майно за адресою АДРЕСА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином. Тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Захисник Ліханова О.В. просила суд закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Крім того, зазначила, що суть порушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД №669239 від 01.09.2025 року, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП, та не містить всіх ознак об?єктивної сторони зазначеного правопорушення, які характеризують зовнішню сторону правопорушення. За таких обставин, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів, які б доводили поза розумним сумнівом вчинення. ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП, які б підпадали під ознаки ухилення від виконання передбачених законодавством обов?язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання його малолітнього сина ОСОБА_3 , за обставин викладених у протоколі. Також, матеріали не містять будь-яких належних та допустимих доказів псування шлагбауму, перил та іншого майна, за адресою АДРЕСА_2 , взагалі і зокрема, у період з 21 по 25 липня (незрозуміло якого року), а також безпосередньо малолітнім ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Таким чином, диспозиція даної статті посилається на певне законодавство, яке передбачає виконання обов'язків.
Диспозиція зазначеної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов?язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Отже, ухиленням від виконання батьківських обов?язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов?язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Тому, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, повинно бути доведено, які саме обов'язки не були виконані останньою і яким законодавством передбачене їх виконання.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей. Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності відповідно до ст. 184 КУпАП.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Разом з тим, згідно з ст. 150 СК України : 1) батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; 2) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; 3) батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; 4) батьки зобов'язані поважати дитину; 5) передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; 6) забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; 7) забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
За змістом статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини пом'якшуючі або обтяжуючі відповідальність, чи заподіяна шкода, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В даному випадку суть порушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД №669239 від 01.09.2025, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП, та не містить всіх ознак об?єктивної сторони зазначеного правопорушення, які характеризують зовнішню сторону правопорушення.
Також, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів псування шлагбауму, перил та іншого майна, за адресою АДРЕСА_2 , взагалі і зокрема, у період з 21 по 25 липня, а також, що ці дії були вчиненні безпосередньо малолітнім ОСОБА_4 .
Враховуючи, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджували, що ОСОБА_1 виконує свої батьківські обов'язки неналежним чином, суд приходить до переконання, що підстави для притягнення до адміністративної відповідальності останнього за ч. 1 ст. 184 КУпАП відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки матеріали адміністративної справи не містять доказів, які б вказували на вчинення останнім даного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 184, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: