ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12026/25
провадження № 2/753/8650/25
16 жовтня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі Григораш Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про зняття арешту
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зняти арешт з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 , накладений постановою про арешт майна від 01.10.2012 державного виконавця Ясінського І.Г., реєстраційний номер обтяження №13105669.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . На момент відкриття спадщини спадкоємцями померлої ОСОБА_2 були ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У 2024 році позивач звернувся до Сьомої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину у зв'язку із наявністю арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Оскільки наявність арешту на квартиру створює йому перешкоди у вільному користуванні вказаним майном, позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.06.2025 відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
В судове засідання позивач не з'явився, направив на адресу сду заяву з проханням слухати справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення не надходило.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту ст.ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як встановлено судом із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Згідно Свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 в рівних долях.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
06 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Сьомої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 .
Листом від 18.04.2024 Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві повідомив ОСОБА_1 про те, що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 за судовим наказом Дарницького районного суду м. Києва №2н-939\12 від 30.05.2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Господар» заборгованість в сумі 23272,49 грн. Згідно даних автоматизованої системи боржником зазначена ОСОБА_2 . В ході здійснення виконавчого провадження 01.10.2012 державним виконавцем Ясінською І.Г. винесено постанову про арешт майна боржника. Відповідний запис про обтяження майна внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 13105669.
Так, відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про apeшт майна боржника aбo про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника, aбo на окремі речі.
Згідно роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 постанови «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03 червня 2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).
За наведеного, у даному випадку Відповідачем/співвідповідачем у справі має бути боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки вирішення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
Згідно зі ст. 51 ЦПК України суд має право за клопотанням Позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Згідно висновку викладеного Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (касаційне провадження № 14-61цс18) пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Таким чином, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Отже, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Клопотання про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача належним, позивач у порядку визначеному ЦПК України суду не подала.
У той же час, у силу закону суд позбавлений можливості самостійно вчиняти дії щодо залучення співвідповідача чи проводити заміну неналежного відповідача без відповідного клопотання з боку позивача.
Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази в сукупності, а також беручи до уваги те, що позивач не є стороною виконавчого провадження, а заявив позовні вимоги як власник майна до Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ), який в свою чергу не є ані боржником у справі, ані особою, в інтересах якої накладено арешт, а отже є неналежним відповідачем у цій справі, відтак відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, оскільки позов подано до неналежного відповідача.
З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, а тому відсутні і правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по розгляду даної справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про зняття арешту - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 20.10.2025
СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА