ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21943/25
провадження № 1-кс/753/3011/25
"15" жовтня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024100150002073 від 07.11.2024 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не одруженого, курсанта 2 навчального взводу 11 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у нарколога та психіатра не перебуваючого, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
До слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024100150002073 від 07.11.2024 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання, слідчий посилається на те, що у провадженні СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 62024100150002073 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 10.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 призваний на військову службу під час мобілізацією на особливий період.
У подальшому 10.07.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №193 призначено на посаду курсанта 2 навчального взводу 11 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 та вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який діє по теперішній час.
Про введення в дію воєнного стану ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.
Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу у командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Так, напередодні 18.08.2024 у ОСОБА_4 виник кримінально противоправний умисел, спрямований на тимчасове ухилення від проходження військової служби, який він реалізував за наступних обставин.
Реалізуючи свій кримінально противоправний умисел 18.08.2024 ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби, обіймаючи посаду курсанта 2 навчального взводу 11 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, та відповідних дозволів командирів (начальників) самовільно залишив військову частину в умовах воєнного стану, а саме місце дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням службових обов'язків до моменту затримання в порядку ст. 208 КПК України 14.10.2025 співробітниками Дарницького УП ГУ НП в м. Києві, що за адресою: м. Київ, вул. Олександра Кошиця, 3-А.
13.10.2025 о 17 годині 30 хвилин (час фактичного затримання) ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
У зв'язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення 14.10.2025 ОСОБА_4 який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Києві, громадянину України, курсанту 2 навчального взводу 11 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимому, вручено письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення, в порядку визначеному КПК України доказами, які серед іншого відображені у наступних матеріалах досудового розслідування, зокрема у повідомленні військової частини, актом службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_1 , наказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Таким чином вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення тобто ризикам, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, наявний реальний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, а саме позбавлення волі строком від п'яти до десяти років.
Також, наявний ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також, існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки військовослужбовець ОСОБА_4 свідомо залишив військову частину без поважних причин, та про належність до військової служби органам державної влади та правоохоронні органи не повідомляв, проводячи час на власний розсуд.
Окрім цього, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тобто тримання під вартою.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_4 жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить належну поведінку підозрюваного, виконання з ним процесуальних дій та спробам останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.
З огляду на викладене, просить слідчого суддю застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав викладених у ньому та просив задовольнити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, з утриманням у Державна установі «Київський слідчий ізолятор».
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 визнав вину, просив слідчого суддю не застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки має намір повернутися на службу.
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання слідчого та зазначив, що підозра є необґрунтованою, а ризики недоведеними з огляду на наступне.
Твердження прокурора про наявність ризику вчинення підозрюваним корисливих злочинів є лише припущеннями, які не підтверджені жодними належними доказами. При цьому просить слідчого суддю врахувати, що підозрюваний має позитивну характеристику, підтримує сім'ю та проходить службу у Збройних Силах України. Кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 не є насильницьким, він раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, за місцем служби підозрюваний характеризується як коректний та витриманий по відношенню до старших начальників.
Просить суд обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, оскільки зазначене порушення є першим випадком самовільного залишення ним місця служби. Крім того, ОСОБА_4 висловлює намір добровільно повернутися до військової частини для подальшого проходження служби. Застосування ж запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сторона захисту вважає надмірно суворим та таким, що не відповідає обставинам справи й особі підозрюваного.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Зі змісту частини 1 статті 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.
При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя зобов'язаний перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч. 1 ст. 184 КПК України. Яка передбачає, що клопотання про застування запобіжного заходу повинно обов'язково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу та додатки вручені підозрюваному у встановлений законом термін.
Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строки.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 62024100150002073 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (а.с. 8-9).
13.10.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано, у порядку ст. 208 КПК України, як особу, підозрювану у скоєнні злочину (а.с. 55-58).
14.10.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (а.с. 72-75).
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України віднесено до тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до від п'яти до десяти років.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами, а саме: наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 620 від 04.09.2025 року (а.с. 11-12), акт службового розслідування від 20.08.2024 року (а.с. 14-19), наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 3043 від 24.08.2024 року (а.с. 21), бланк отримання пояснень від 27.08.2024 року (а.с. 23-24), бланк отримання пояснень від 27.08.2024 року (а.с. 25-26), бланк отримання пояснень від 27.08.2024 року (а.с. 27-28), витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 193 від 10.07.2024 року (а.с. 29), витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 235 вді 18.08.2024 року (а.с. 30), доповідь про самовільне залишення частини 18.08.2024 року (а.с. 34-35), протокол допиту підозрюваного від 13.10.2025 року (а.с. 60-61), протокол допиту свідка від 13.10.2025 року (а.с. 69-71), та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду є високим, оскільки підозрюваному інкримінується самовільне залишення військової частини, що свідчить про його схильність ухилятися від виконання покладених на нього обов'язків військової служби та недотримання встановленої дисципліни. Така поведінка об'єктивно вказує на можливість умисного уникнення підозрюваним подальшої участі у досудовому розслідуванні та судовому розгляді, що створює реальний ризик його переховування від органів слідства і суду.
Наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 та свідки у кримінальному провадженні є військовослужбовцями, які проходять службу в одній військовій частині, в силу виконання своїх обов'язків будуть взаємодіяти між собою, а також можуть проживати поряд та спілкуватися один з одним.
Крім того, ОСОБА_4 проходить військову службу, що з огляду на характер інкримінованого йому правопорушення зумовлює реальну ймовірність повторного вчинення дій, пов'язаних з ухиленням від виконання обов'язків військової служби у разі його переховування від органів досудового розслідування та/або суду. За таких обставин суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, слідчим суддею враховуються данні про особу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який раніше є несудимою особою, має на утриманні малолітнього сина позитивно характеризується за місцем проходження служби, а також характер інкримінованого кримінального правопорушення, яке вчинено в умовах воєнного стану.
Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Доказів, які б вказували на те, що інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, може забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, стороною захисту суду не надано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням щодо нього альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість вчиненого правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 90 840,00 грн. у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя покладає на підозрюваного наступні обов'язки: 1. Прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2. Не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4. Утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; 5. Здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176,177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 11.12.2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 13.10.2025 року з 17 год. 30 хв.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, що становить 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.
Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
1. Прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2. Не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4. Утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
5. Здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.
Копію ухвали вручити негайно підозрюваному, захиснику, прокурору та направити для виконання в Державну установу "Київський слідчий ізолятор" для виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 20.10.2025 року о 16 год. 30 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1