ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1676/24
провадження № 2/753/2293/25
20 жовтня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Якусика О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 56 557,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований і постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1 , за якою позивачем надіються послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідач з січня 2016 року не вносив плату за отримані послуги з централізованого опалення, та з серпня 2017 року за послуги з постачання гарячої води, внаслідок чого у відповідачів виникла заборгованість за надані послуги, розмір якої станом на 01 грудня 2023 року складає 45 331,60 грн. У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач на підставі положень статті 625 ЦК України просить стягнути також 8 696,28 грн інфляційної складової боргу та 2 529,60 грн трьох процентів річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2024 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.
30 січня 2024 року на запит суду у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 16 липня 2024 року залишено позовну заяву без руху.
26 липня 2024 року від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху з уточненою позовною заявою, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 56 873,07 грн, яка складається з основного боргу в розмірі 45 331,60 грн, інфляційних втрат в розмірі 8 989,44 грн та 3% річних у розмірі 2 552,03 грн.
Ухвалою суду від 29 липня 2024 року відкрито провадження у справі № 753/1676/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Адресована відповідачу поштова кореспонденція повернута з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтями 174, 178 ЦПК України та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до таких висновків.
Як слідує з матеріалів справи, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» ТОВ «Євро-реконструкція» з 01 липня 2014 року є постачальником теплової енергії та гарячої води в будинку АДРЕСА_2 на підставі ліцензії № 198 від 01.06.2012.
Відповідач ОСОБА_1 є зареєстрованим мешканцем квартири АДРЕСА_1 та отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
23 липня 2014 року у газеті «Хрещатик» № 103 (4503) позивачем розміщено повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення до відповідних житлово-експлуатаційних організацій або до ТОВ «Євро-реконструкція».
Проект договору про надання ТОВ «Євро-реконструкція» послуг централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111(4511).
Матеріали справи свідчать, що між сторонами не укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц та від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Виходячи з заявленого позивачем періоду стягнення заборгованості, до правовідносин сторін застосуванню підлягають норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV в редакції, чинній на грудень 2015 року (період, з якого розпочалося нарахування боргу, та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII, чинній на час розгляду справи.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абз. 14 ч. 1 ст. 1 цього Закону).
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII визначено, що до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, до лютого 2022 року врегульовані також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила).
За змістом Правил централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових систем холодного та гарячого водопостачання; централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових систем теплопостачання.
Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частинами 1 - 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Як свідчать матеріали справи та не заперечують сторони, відповідач користується послугами з постачання гарячої води та централізованого опалення у квартирі АДРЕСА_1 , а отже на нього покладено обов'язок оплачувати надані послуги.
Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов'язання щодо своєчасної оплати комунальних послуг належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2014 року по листопад 2023 року в сумі 15063,02 грн та послуги постачання гарячої води за період з серпня 2017 року по листопад 2023 року в сумі 30268,58 грн, що підтверджується долученими позивачем розрахунками заборгованості за вказаний період.
Судом встановлено, що нарахування за вказані послуги здійснювалися позивачем відповідно до пунктів 11, 12 Правил.
Доказів про те, що у період з жовтня 2014 року по листопад 2023 року у вищезазначену квартиру не надавалися послуги централізованого опалення та постачання гарячої води відповідачі не надали та на такі обставини не посилалися.
Відповідачем також не надано доказів оплати наданих позивачем послуг, розрахунок заборгованості, складений позивачем, відповідач не спростував та свого контррозрахунку не надав.
Згідно з вимогами ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 статті 625 ЦК України перебачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно пред'явлено вимоги до відповідачів про стягнення солідарно заборгованості за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення в сумі 45331,60 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 8989,44 грн, 3% річних у розмірі 2552,03 грн., розрахунок яких перевірений судом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро - Реконструкція» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» суму основного боргу за послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання у розмірі 45331 (сорок п'ять тисяч триста тридцять одну) гривню 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 8989 (вісім тися дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 44 коп., 3% річних у розмірі 2552 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) гривні 03 коп. та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20, код ЄДРПОУ 37739041);
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 20 жовтня 2025 року.
Суддя Олександр ЯКУСИК