вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/41/25
381/2330/24
16 жовтня 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області
в складі
головуючого судді: Осаулової Н.А.,
за участю секретаря: Слюсар Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У травні 2024 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Акордбанк» (далі - позивач) звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 26 034,11 грн., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13 вересня 2021 року відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву-пропозицію № СІК-130921/099-00, згідно якої отримав кредит в розмірі 21 481,68 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом та щомісячної комісії. Відповідач підтвердив те, що знайомився з Правилами банківського обслуговування фізичних осіб в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Акордбанк»», які викладені на банківському сайті www.accordbank.com.ua. Банк свої зобов'язання виконав належним чином. Натомість, відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 23.01.2024 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 26 034,11 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 18 209,89 грн., прострочена заборгованість за процентами - 2 990,77 грн., прострочена заборгованість за комісією - 4 833,45 грн., що змушує позивача звернутись до суду з даним позовом.
Відзиву на позовну заяву не надходило.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання в якому просив провести розгляд справи за його відсутності, зазначив, що підтримує позов та просить його задовольнити, ухвалити заочне рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як передбачено ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2024 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 26 червня 2024 року провадження у справі було зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 в складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Згідно відповіді, яка надійшла на адресу суду 11 вересня 2025 року №15906/25вх. вбачається, що відповідач ОСОБА_1 не проходиться службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 15.09.20.25 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 13 вересня 2021 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Акордбанк» та ОСОБА_1 підписано Заяву-Пропозицію № СІК-130921/099-00, згідно якої відповідач запропонував банку укласти договір про надання споживчого кредиту на умовах, зазначені у вказаній заяві та у відповідності з Правилами та Умовами споживчого кредитування, які є невід'ємною частиною цієї пропозиції. Моментом прийняття банком позиції є підписання цієї заяви
У Заяві-Пропозиції зазначено, що відповідач підтверджує, що ознайомилася і згоден з Правилами банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «КБ «Акордбанк», що оприлюднені на офіційному сайті Банку www.accordbank.com.ua.
Згідно пункту 2.2 Заяви-Пропозиції, сума споживчого кредиту - 21 481,68 грн., в тому числі на загальні споживчі цілі 21 481,68 грн. Строк споживчого кредиту - 24 місяці.
Пунктами 2.4, 2.5 Заяви-Пропозиції передбачено розмір процентної ставки 18,99 % річних, розмір щомісячної комісії - 1,50 %.
Також між сторонами договору погоджено Графік платежів. Позичальником також підписано паспорт споживчого кредиту та відповідна заява-анкета.
Згідно з меморіальним ордером №61698534 від 13.09.2021 року, кредитні кошти у сумі 21 481,68 грн. були перераховані на погашення боргу за кредитним договором від 17.04.2019 року №СІК-170419/003-00, що узгоджується з п. 2.10 договору.
Окрім того, позивачем до суду надано виписку про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 за період з 13.09.2021 по 24.01.2024.
На підтвердження заборгованості ПАТ «КБ «Акордбанк» надано розрахунок суми загальної заборгованості ОСОБА_1 станом на 23.01.2024 року, згідно якого загальна сума заборгованості становить 26 034,11 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 18 209,89 грн., прострочена заборгованість за процентами - 2 990,77 грн., прострочена заборгованість за комісією - 4 833,45 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ «КБ «Акордбанк»).
Проте, враховуючи, що взяті на себе зобов'язання позичальник не виконує належним чином, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення суми кредитних коштів та нарахованих на них відсотків.
ПАТ «КБ «Акордбанк» направлено відповідачу вимогу щодо стягнення заборгованості вих. №450/2024 від 06.02.2024 року у загальному розмірі 26 034,11 грн., яка залишена без належного реагування.
При цьому, у даній справі кредитодавцем ставить питання стягнення комісії за вказаним договором у сумі 4 833,45 грн.
Так, позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Національного банку України №168 від 10.05.2007 року визначає, що Банк не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв'язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв'язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Щомісячна комісія зазначена у пункті 2.5 кредитного договору, а графік платежів передбачає здійснення вказаних платежів за розрахунково-касове обслуговування.
У договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Матеріали справи також не містять доказів, що споживач користувався такими послугами.
За таких обставин суд вважає, що підстав для стягнення з відповідача простроченої заборгованості за комісією немає, а пункти кредитного договору про сплату щомісячної комісії є нікчемними.
За ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч.ч. 1-3 ст. 216 ЦК України).
За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, а відтак обов'язковим, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі №168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
Ці висновки узгоджуються також з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).
Отже, сума боргу за Заявою-Пропозицією № СІК-130921/099-00 від 13 вересня 2021 року включає у себе: прострочену заборгованість по кредиту - 18 209,89 грн., прострочену заборгованість за процентами - 2 990,77 грн., що нараховані у межах строків кредитування станом на 13.09.2023 року, а всього - 21 200,66 грн.
При цьому, із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що позичальником було погашено 1 288,92 грн. на сплату комісії, тобто на виконання умов договору, що є нікчемними в силу положень закону. Тому, дані кошти слід врахувати в рахунок погашення заборгованості, а загальна сума боргу складає 19 911,74 грн.
Таким чином, враховуючи вказане, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2 315,81 грн., враховуючи задоволення позову на 76,48%.
Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81, 141, 211, 223, 263, 265, 285, 289 ЦПК України, ст.ст. 207, 215, 216, 530, 526, 608, 633, 634, 638, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» заборгованість за Заявою-Пропозицією № СІК-130921/099-00 від 13 вересня 2021 року у розмірі 19 911,74 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 315,81 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду відповідно до статей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, визначених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити сторін:
Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Акордбанк», код ЄДРПОУ 35960913, адреса: м. Київ, вул. Стеценка, буд. 6;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.А. Осаулова
Рішення суду виготовлено 16.10.2025 року