20.10.2025 Провадження по справі № 3/940/691/25 Справа № 940/2045/25
Іменем України
20 жовтня 2025 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Мандзюк С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській областіпро притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 135047 від 01.10.2025 вбачається, що 01.10.2025 о 13 годині 50 хвилин в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 в присутності онуки ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство стосовно дочки ОСОБА_3 психологічного характеру, а саме ображав її нецензурними словами, чим міг завдати шкоди її психологічному здоров'ю. Зазначене правопорушення вчинено ОСОБА_1 повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки його вина підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 135047 від 01.10.2025; рапортом поліцейської взводу № 2 роти № 2 батальойону № 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Т.Святецької від 01.10.2025; копією постанови Тетіївського районного суду Київської області від 23.06.2025 у справі № 940/1140/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, із накладенням штрафу у розмірі 340,00 гривень.
Обираючи ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Щодо застосування заходів, передбачених ст. 39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, а не обов'язок, оскільки вказана норма передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе застосувати стосовно ОСОБА_1 лише адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, встановлених санкцією, передбаченою ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, без застосування ст. 39-1 КУпАП.
Тому, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, суд дійшов висновку про те, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, необхідним і достатнім буде застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн, без застосування ст. 39-1 КУпАП.
Саме таке стягнення, враховуючи викладені вище обставини, буде достатньою мірою відповідальності за вчинене правопорушення і відповідатиме меті адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 9 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Оскільки, із постановиТетіївського районного суду Київської області від 23.06.2025 у справі № 940/1140/25 встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи (посвідчення серії НОМЕР_1 ), тому суд вважає за необхідне звільнити його від оплати судового збору.
Керуючись статтями 39-1, 40-1, 173-2 ч. 3, 283, 284 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду.
Суддя С.В.МАНДЗЮК