Справа № 369/6864/20
Провадження № 2-п/369/60/25
20.10.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
за участю секретаря судового засідання Борщ Ю.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Чунжина В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГаз» до ОСОБА_2 про розірвання договору бронювання та витребування нерухомого майна,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаною заявою звернулася ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , в якій просила переглянути заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року у цивільній справі № 369/6864/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГаз» до ОСОБА_2 про розірвання договору бронювання та витребування нерухомого майна, посилаючись на поважність причин неявки в судове засідання та неповідомлення їх суду, а також на наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги заяви підтримав.
Представник позивача проти вимог заяви заперечив, посилаючись на те, що з часу ухвалення рішення суду, що переглядається, минуло 10 років. Відповідач належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, а докази, на які посилається представник відповідача досліджувалися судом.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.07.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГаз» до ОСОБА_2 про розірвання договору бронювання задоволено частково. Розірвано Договір бронювання об'єкту будівництва №8/2/11/138/Ж від 11.12.2007, укладений між ТОВ «УкрГаз» і ОСОБА_2 . Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГаз» судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що під час розгляду справи суд першої інстанції повідомляв відповідача про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача. Разом з тим, копія позовної заяви з доданими до неї документами, а також судові повістки повідомлення поверталися до суду з відміткою працівника поштового відділення про причини повернення, а саме: в зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 752/11896/17-ц, від 10 квітня 2019 року в справі № 461 /10610/13-ц).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що відповідач не з'явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки, а також не подала відзив на позовну заяву з поважних причин.
Посилання представника позивача на те, що під час розгляду справи судом апеляційної та касаційної інстанції деякі судові повістки поверталися до суду з вказівкою причини повернення «за відсутністю адресата», а також на те, що такими судами робилися оголошення для відповідача на вебсайті суду, не спростовує висновків суду, адже суд перевіяє наявність поважних причин неявки в судове засідання, а також не подання відзиву на позовну заяву на час ухвалення заочного рішення суду.
Щодо наявності доказів, на які посилається відповідач та які мають істотне значення для правильного вирішення справи необхідно зазначити таке.
Оскільки із заочного рішення, що оскаржується слідує, що суд першої інстанції аналізував умови договору, щодо виконання якого виник спір, дослідив обставини щодо введення об'єкта будівництва в експлуатацію, а також врахував наявність у відповідача заборгованості за додаткову площу об'єкту будівництва (0,28 кв.м), суд дійшов висновку про те, що докази, на які посилається відповідач були дослідженні судом першої інстанції, та оцінивши вказані докази таким судом було постановлено рішення у справі. Своєю чергою зі змісту зави про перегляд заочного рішення слідує, що відповідач вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, та судом неправильно застосовані норми матеріального права, порушені норми процесуального права.
Водночас невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи , порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таке рішення суду.
Посилання відповідача на необхідність врахувати строк позовної давності у справі не спростовує висновків суду, адже відповідач не позбавлений можливості заявити про застосування строку позовної давності під час апеляційного перегляду рішення у справі, що відповідає висновку, викладеному у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц та від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.07.2022 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГаз» до ОСОБА_2 про розірвання договору бронювання та витребування нерухомого майна, що не перешкоджає відповідачу оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 259 ЦПК України для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву. Відповідно до ч.ч. 4, 5, 9 ст. 268 ЦПК України ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 258 - 261, 287, 288, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГаз» до ОСОБА_2 про розірвання договору бронювання та витребування нерухомого майна, залишити без задоволення.
Роз'яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.С. Мартиненко