Справа № 369/19594/24
Провадження №2-зз/369/57/25
16.10.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Гуленко Я.Є.,
за участі
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача Розпутенко Р.А.,
третьої особи ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Розпутенко Романа Андрійовича про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,-
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
У жовтні 2025 року на адресу суду від представника ОСОБА_3 - адвоката Розпутенко Романа Андрійовича надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Своє клопотання мотивував тим, що відповідач ОСОБА_3 має намір відкрити власний мікробізнес у сфері обслуговування, однак для цього він хотів взяти кредит, у наданні якого йому було відмовлено. Своє рішення представники банку мотивують тим, що земельна ділянка з кадастровим номер 3222482401:01:006:0130 знаходиться в арешті, хоча при отриманні кредиту земельна ділянка в заставу банку не передається.
Просив суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 лютого 2025 року .
У судовому засідання відповідач та його представник вимоги клопотання підтримали, просили суд задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні позивач та її представник щодо задоволення клопотання заперечували, просили суд відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про наступне.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 18 лютого 2025 року заяву задоволено частково.
Накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 3222482401:01:006:0130, площею 0,04 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонено ОСОБА_3 вчиняти дії щодо відчуження земельної ділянки кадастровий номер 3222482401:01:006:0130, площею 0,04 га та домоволодіння (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами) загальною площею 143,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині відмовлено.
Згідно з частинами першою, другою статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Частиною сьомою статті 158 ЦПК України визначено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (частина 10 статті 158 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Суд зазначає, що станом на дату розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову обставини, з врахуванням яких судом було вжито заходи забезпечення позову, продовжують існувати.
Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях відпала.
Помилковість, незаконність чи безпідставність, з точки зору учасника процесу, застосування заходів забезпечення позову не є такими обставинами в розумінні передбаченої процесуальним законом процедури скасування забезпечення позову, а лише можуть слугувати підставою для оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, для чого чинним законом передбачена процедура апеляційного та касаційного оскарження судового рішення.
Зі змісту клопотання про скасування заходів забезпечення позову представник відповідача вказує, що у зв'язку з тим, що на земельну ділянку накладений арешт, відповідач позбавлений можливості отримати кредитні кошти для відкриття бізнесу.
Разом з тим, заявником не доведено зміни обставин справи в порівнянні з тими, які існували при застосуванні заходів забезпечення позову, а також того, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову відпала. Наведені заявником обставини не можуть бути підставою для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову. Представником відповідача не було надано доказів, що відповідачу було відмовлено у видачі кредитних коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі виник спір щодо поділ майна на яке було накладено арешт.
Відтак, вжиті заходи забезпечення позову відповідають позовним вимогам, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
Керуючись ст. 158, 258 ЦПК України, суд, -
постановив :
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Розпутенко Романа Андрійовича про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ