Справа № 367/10646/25
Провадження №2-з/367/155/2025
17 жовтня 2025 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Ткаченко М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чудовська Ірина Василівна, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чудовська Ірина Василівна, до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Власюк Тетяна Михайлівна, про застосування наслідків нікчемності правочину,
ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Чудовська І.В. звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Власюк Т.М., про застосування наслідків нікчемності правочину, разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09.09.2025 вказаний матеріал передано для розгляду судді Ткаченко М.О.
Ухвалою суду від 11.09.2025 заяву про забезпечення було повернуто заявникові.
Ухвалою суду від 12.09.2025 позовну заяву було залишено без руху
Ухвалою суду від 19.09.20205 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
16.10.2025 представником ОСОБА_1 - адвокатом Чудовською І.В. подана заява про забезпечення позову, в якій просить на час розгляду справи заборонити приватному нотаріусу Бучанського районного нотаріального округу Київської області Кінащук М.А у спадковій справі №74338145 видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом 3035 номер у спадкову реєстрі 73273913 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
В обґрунтування заяви зазначає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі незабезпечення позовних вимог шляхом заборони видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відповідачу ОСОБА_2 .
Відповідно до частин 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії; заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17.
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ст. 2, 7, 39 Закону України «Про нотаріат» правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ст.66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.
Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Пунктами 3, 4 глави 2 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5,зареєстрованого Міністерством юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, також встановлено, що за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. Відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій здійснюється на підставі чинного законодавства.
Тобто, зазначеними вище Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено позасудовий спосіб недопущення порушення та ефективний захист прав позивача в частині недопущення видачі свідоцтв про право на спадщину, яка відкрилась після померлого спадкодавця, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Суд зазначає, що саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення приватним нотаріусом дій без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження зазначених обставин не свідчить про необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а також не наведено фактичних обставин, що обраний захід забезпечення позову спроможний забезпечити ефективне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Окрім цього, оскільки порядок зупинення вчинення нотаріальних дій визначено відповідними нормативними актами, а представником позивача не надано суду доказів дотримання цього порядку, тобто доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 , як заінтересована особа, звертався до нотаріуса у межах спадкової справи з обґрунтованою письмовою заявою про зупинення вчинення нотаріальних дій, а відтак відсутні підстави для вжиття таких заходів судом в порядку забезпечення позову шляхом накладення заборони нотаріусу вчиняти певні дії.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, адже судом не встановлено підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак у такій заяві про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. 149-153, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чудовська Ірина Василівна, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чудовська Ірина Василівна, до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Власюк Тетяна Михайлівна, про застосування наслідків нікчемності правочину.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне судове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.О. Ткаченко