Справа № 357/1639/25
Провадження № 2/357/2149/25
20 жовтня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Сомок О. А.
при секретарі Пугач В. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач через свого представника Меркулову В.В. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в системі «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.12.2021 у розмірі 61989.08 грн., стягнути судові витрати у розмірі 2422 грн.40 коп.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Проте, звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
13.02.2025 ухвалою суду позов було залишено без руху.
На виконання зазначеної ухвали суду 18.08.2025 АТ КБ «Приватбанк» сплатило судовий збір, про що подано заяву.
09 квітня 2025 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання на 28 квітня 2025 року.
Відповдіно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1698867 від 25.08.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знятий з реєстрації 20.08.2025.
16.09.2025 року на адресу суду надійшла відповідь з Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області, згідно з якою за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про смерть № 293 від 07.10.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
20 жовтня 2025 року сторони та їх представники в судове засідання не з'явилися.
Фіксування судового засідання технічним засобами фіксації не здійснювалося відповдіно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
При вирішенні справи суд виходить з наступного:
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно з частиною першою статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), викладено такі правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер, підлягало закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.».
Подібні правові висновки викладено також Верховним Судом у постановах: від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14 (провадження № 61-5330св18), від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19), від 09 жовтня 2023 року у справі № 688/181/23 (провадження № 61-8186 св 23) та багатьох інших.
Судова практика з указаного процесуального питання є сталою та сформованою.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У даній справі представник позивача звернувся до суду з цим позовом у лютому 2025 року. Провадження у даній справі було відкрито 09 квітня 2025 року, проте стало відомо, що відповідач ОСОБА_1 помер, про що складено актовий запис про смерть № 293 від 07.10.2023 року.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
За таких обставин, встановивши, що відповідач ОСОБА_1 помер до відкриття провадження у справі (09 квітня 2025 року), і на момент смерті він не набув статусу учасника справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 255, 260, 354 ЦПК України, суд
Провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя О. А. Сомок