Провадження № 33/803/2275/25 Справа № 216/7465/24 Суддя у 1-й інстанції - ЧИРСЬКИЙ Г. М. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О.
13 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Мельниченка Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засідання у місті Кривий Ріг, апеляційну скаргу адвоката Мельниченка Ю.В. на постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу від 06 серпня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції:
Судом першої інстанції встановлено, що 11.10.2024 р. о 09:45 год. в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг по вул. Мерецького, 1Б, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Fiat Doblo дн НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів. Від проходження огляду для визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою алкотестеру Драгер та в медичному закладі КП КПНД ДОР водій відмовився, що зафіксовано на бодікамеру 475223,475207,475222, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч.1 КУпАП.
Постановою Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу від 06 серпня 2025 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн., позбавлено права керувати транспортним засобом на строк 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн..
Доводи апеляційної скарги:
З таким судовим рішенням не погодився захисник Мельниченко Ю.В. та оскаржив його в апеляційному порядку . В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування свої вимог зазначає, що огляд особи на стан сп'яніння проведено з порушенням вимог Інструкції, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння.
Також працівниками патрульної поліції порушено право водія на захист, оскільки оголошено його права передбачені чинним законодавством після складання протоколу, не роз'яснено право водія на залучення адвоката та не вручено письмове направлення на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я.
У зв'язку з чим апелянт вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні.
Позиції сторін в суді:
Особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвокат Мельниченко Ю.В. в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та просили її задовольнити.
Висновки суду:
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 245 КУпАП , завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за свої внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП вказує на те, щодо відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння у встановленому порядку.
Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до п. 2 розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно із п. 3 розділу 1 Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6 розділу 1 зазначеної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів відбувається у відповідності із розділом ІІ вищезазначеної інструкції.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону та правильно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності події та складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, яким судом надана повна та належна оцінка, а саме:
протоколом серії ЕПР1 № 147982 від 11.10.2024 року про адміністративне правопорушення, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 11.10.2024 року, огляд якого не проводився у зв'язку з відмовою водія;
рапортом інспектора ППП в м. Кривий Ріг в Дніпропетровській області Сержантової Ю.О. від 11.10.2024 р. згідно якого зупинено автомобілем Fiat Doblo з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів. Від проходження огляду для визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою алкотестеру Драгер та в медичному закладі водій відмовився, що зафіксовано на відеозаписі з бодікамер;
довідкою інспектора відділення адміністративної практики ПП в М.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, згідно якої ОСОБА_1 отримував право керування транспортними засобами серії ВВТ № В1,В, С1,С,;
відеозаписом події, зафіксованим працівниками поліції на бодікамери.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи, дослідив письмові докази у справі та відеозапис, усім дослідженим доказам надав оцінку та дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Апеляційний суд зауважує, що обов'язковими складовими інкримінованого адміністративного правопорушення є відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. Вказана складова у вигляді відмови від проходження огляду поза розумним сумнівом підтверджена матеріалами справи.
Крім того зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
Під час перевірки доводів апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено, що працівниками патрульної поліції зупинено автомобілем Fiat Doblo з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів, про що було повідомлено останнього. В результаті чого, водій ОСОБА_1 розуміючи ступінь свого правопорушення неодноразово пропонував працівникам патрульної поліції неправомірну вигоду, що дає суду підстави вважати про наявність у ОСОБА_1 бажання уникнути адміністративної відповідальності.
На неодноразові пропозицію поліцейського пройти огляд задля виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора алкотест Драгер, ОСОБА_1 погодився.
Однак при проходженні огляду, останній, імітував продуття газоаналізатора, намагаючись ввести в оману працівників поліції хибними діями по виконанню свого обов'язку як водія у проходженні медичного огляду на вимогу працівника поліції. Вказані дії водія, працівниками патрульної поліції було правомірно розцінено, як відмову в проходженні огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння з чим погоджується суд апеляційної інстанції та не сприймає доводи апеляційної скарги захисника в цій частині.
Під час судового розгляду достовірно встановлено, що працівником поліції виконано всі вимоги чинного законодавства і вжито всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, передбачений п. 2.5 ПДР - не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення поліцейські не надали ОСОБА_1 змоги скористатися правовою допомогою та не роз'яснили його прав, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки дане твердження спростовується протоколом про адміністративне правопорушення, згідно якого у відповідній графі проставлено особистий підпис останнього та відеозапис з бодікамер працівників патрульної поліції містить факт роз'яснення останньому його прав..
Крім того відповідно до вимог ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та не є розглядом справи відповідно до положень статей 221, 254, 255, 256, 279 КУпАП.
Відповідно до положень статті 268 КУпАП обов'язкової участі захисника при складання протоколу про адміністративне правопорушення не передбачено.
Апеляційний суд враховує, що відповідно до частини 3 статті 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 від надання пояснень до протоколу відмовився, будь-яких зауважень щодо його змісту не подавав.
Доводи апеляційної скарги, щодо невручення ОСОБА_1 направлення на огляд водія до закладу охорони здоров'я суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими. Оскільки вручення направлення і процедура направлення на огляд водія до закладу охорони здоров'я, яка полягає у тому, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, є різними процесуальними діями.
Оскільки ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, вважаю що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан сп'яніння, а доводи захисника в цій частині, апеляційний суд сприймає, як спосіб захисту, задля уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, під час апеляційного перегляду, апеляційним судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.
Інші доводи апеляційної скарги суд не може прийняти до уваги, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, зазначені апелянтом порушення не є суттєвими та такими, що доводять невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 . cкладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При вирішенні питання про наявність вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення, судом першої інстанції досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи, їм надана оцінка у сукупності.
Таким чином, інших переконливих доводів апеляційної скарги, які б вказували на істотні порушення, які є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника Мельниченка Юрія Васильовича - залишити без задоволення.
Постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу від 06 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: