Справа № 522/18395/25
Провадження№ 3/522/6352/25
Іменем України
(повний текст)
15.10.2025 року Місто Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Коваленко В.М., за участю секретаря Бабалунга О.М., адвоката- Головко Ю.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли з УПП в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст.130 КпАП України, -
Згідно протоколу про адмінінстративне праовпорушення, ОСОБА_1 , 02.08 2025 р. о 22 годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою м.Одеса вул. Генуезька, 1/2 у порушення п. 2. 9а ПДР, керувала електросамокатом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, а саме:різкий запах алкоголою з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія проводився у встановленному законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Drager 0415. Результат 0.24%. Тест номер 7510
За вказаним фактом співробітниками патрульної поліції було складено протокол серії ЕПР1№410550 від 02.08.2025 року.
В судовому засіданні адвокат Головко Ю.А. просив закрити провадження по справі у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, посилаючись на наступне.
У матеріалах справи відсутній повний відеозапис з бодікамер поліцейських, відповідно до якого можна встановити обставини справи. Відеозапис починається з моменту проходження ОСОБА_1 огляду. При цьому не зафіксовано яким транспортним засобом і де вона керувала, чи були підстави для її зупинки.
Згідно з інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Alcotest Drager» під час його експлуатації для масової концентрації алкоголю в крові допустима абсолюті похибка в діапазоні від 0 до 0,8 проміле становить приблизно 0,06 проміле. Згідно з п. 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортні засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування п впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакі передбачено, що встановлення стану алкогольного сп'яніння проводиться використанням поліцейським спеціальних технічних засобів, показання яких піст проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З принципу дії «Alcotest Drager» слідує, що він фіксує вміст алкоголю не в крові, а у видихуваних парах етанолу в повітрі. Тобто, за наявності передбаченої Інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Alcotest Drager» можна точно встановити, що орієнтовна абсолютна похибка зафіксована на рівні 0,06 проміле.
Крім того враховуючи похибку прибору Alcotest Drager 7510, яка складає 0,06 проміле, через що реальний результат тесту становить 0,18 проміле, а не 0,24, що є допустимою нормою рівня алкоголю, для управління транспортним засобом, з огляду на викладене сторона захисту просила закрити провадження по справі за недоведеністю події адміністартивного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 02.08.2025, відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції, заслухавши в судовому засіданні пояснення сторони захисту, приходжу до висновку, що провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю (не доведеністю) складу та події адміністративного правопорушення, виходячи із наступного.
У відповідності до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приймаючи рішення по справі суд виходить з того, що вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає, що вище наведені докази неможна вважати належними, допустимими та такими, що доводять вину особи, виходячи з наступного.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог п. 2.9 а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється статтею 266 КУпАП за нормами частин 2,3 цієї статті: огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.; у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Норми статті 266 КУпАП є бланкетними, оскільки не встановлюють детальної процедури проходження огляду, а відсилають до підзаконних нормативно-правових актів, які деталізують положення цієї статті. Такий висновок підтверджується положеннями частини 6 цієї статті, в якій зазначено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до пунктів 2, 6, 7 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів (далі Інструкція), щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом(далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я). Згідно до п. 8 Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Водночас, поліцейськими не було запропоновано проходження відповідного огляду на стан сп'яніння в найближчому медичному закладі охорони здоров'я, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що процедура огляду на стан сп'яніння, передбачена ст. 266 КУпАП, поліцейським порушена, а тому в силу даної статті, такий огляд є недійсним.
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції визначено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 4 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Так, з інструкції користувача приладу «Drager Alcotest 7510», вбачається, що даний пристрій призначений до експлуатації при температурі навколишнього середовища від 5.0 до + 50.0 градусів Цельсія.
При цьому, межі допустимої похибки під час експлуатації: - для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: - абсолютна похибка (Д): ± 0,03 мг/л у діапазоні від 0 до 0,4 мг/л; для масової концентрації алкоголю в крові:
абсолютна похибка: +/- 0,06 % - у діапазоні від 0 до 0,8 %;
відносна похибка: +/- 7,50 % - у діапазоні від 0,8 до 4,0 %;
абсолютна похибка +/-(0,75R-2,7) %о у діапазоні понад 4,0 %о.
Отже, абсолютна похибка для масової концентрації алкоголю в крові у діапазоні вимірювань від 0 до 0,8 проміле складає 0,06 проміле.
Виходячи з наведеного, в організмі ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager Alcotest було виявлено алкоголь на рівні технічної абсолютної похибки, яка є допустимою під час застосування зазначеного технічного засобу та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з цим, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та протокол про адміністративне правопорушення не можуть бути прийняті як докази винуватості особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння при викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставинах.
За таких обставин, з урахуванням положень вимог п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України, відсутні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що дає суду підстави зробити висновок про недоведеність вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.
Крім того, розглянувши протокол серії серії ЕПР1№410550 від 02.08.2025 року про адміністративне правопорушення, заслухавши заперечення захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до частин 1,2,3, 5 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським, або в разі незгоди з його результатом, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналогічні вимоги щодо порядку огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 за №1452/735( надалі-Інструкція), в розділі ІІ якої зазначено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. З метою забезпечення достовірності огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до закладу охорони здоров'я.
Крім того, згідно пунктів 1,6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015р. водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння та дії водія щодо ухилення від огляду.
З урахуванням викладеного протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№410550 від 02.08.2025 року , не відповідає критерію допустимості, тому не може бути використаний як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вище зазначених правопорушень за ч.1 ст.130 КУпАП.
Оскільки у справі відсутні допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому справу слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Статтею 62 Конституції України закріплена презумпція невинуватості особи, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
На підставі викладеного вище, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про недоведеність складу адміністративних правопорушень вчинених ОСОБА_1 18 травня 2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративних правопорушень.Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Таким чином, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, керуючись принципами презумпції невинуватості, поваги до людської гідності, загальними принципами здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури, суд вважає недоведеним належними та допустимими доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетнції, у точній відповідності з законом.
За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу і події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.9, 24, 34, 130, 247, 283, 284, 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя :