Справа № 947/31478/25
Провадження № 1-кс/947/16091/25
20.10.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваної ОСОБА_4 її захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42025164690000056 від 12.08.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку міста Львів, з середньою спеціальною освітою, одружену, має двох неповнолітних дітей, не працюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму,
якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
І. Суть клопотання
17 жовтня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив продовжити строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42025164690000056 від 12.08.2025 року відносно до підозрюваної ОСОБА_4 ..
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025164690000056, розпочатого 12.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
27.08.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.
28.08.2025 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 до 24 жовтня 2025 року.
Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 , заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу на зменшення процесуальних ризиків, непосильний розмір визначеної застави.
2.3. Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані прокурором матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею
27.08.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.
28.08.2025 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 до 24 жовтня 2025 року.
3.4. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до п. 9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов?язок і військову службу» військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій - є особами, на яких поширюється дія цього закону.
Згідно з пп. 21.2 Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402: причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У невстановлену в ході досудового розслідування час та дату, перебуваючи у невстановленому місці у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виник прямий умисел, спрямований на незаконне збагачення за рахунок третіх осіб, шляхом вимагання неправомірної вигоди для себе, здійснення впливу на членів військово-лікарських комісій, які здійснюють свою діяльність на території Одеської області, і керівників районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки міста Одеси, (які згідно із ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави) у сприянні в уникнення від мобілізації третім особам з подальшим зняттям з військового обліку за станом здоров'я.
ОСОБА_4 , впродовж липня-серпня 2025 року, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи засоби мобільного зв'язку, почала вимагати у ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 600 доларів США за здійснення нею впливу на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_3 та членів військово-лікарської комісії при РТЦК та СП, щодо прийняття рішення про зміну діагнозу на більш тяжкий у виданому, на ім?я ОСОБА_8 , тимчасовому посвідченні, та зняття останнього з військового обліку за станом здоров'я з урахуванням змін у діагнозі.
При цьому, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_7 , що у разі ненадання грошових коштів, ОСОБА_8 мобілізують без врахування стану його здоров?я.
В подальшому, ОСОБА_7 , будучи переконаною, що ОСОБА_4 може здійснити вплив на прийняття рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_3 та членів військово-лікарської комісії при РТЦК та СП, про зміну діагнозу на більш тяжкий у виданому, на ім?я ОСОБА_8 , тимчасовому посвідченні, та зняття останнього з військового обліку за станом здоров'я з урахуванням змін у діагнозі, погодилась передати ОСОБА_4 зазначену нею суму грошових коштів.
Надалі, ОСОБА_7 розуміючи, що дії ОСОБА_4 є незаконними, а документація, яку їй надала остання, не відповідає реальному стану здоров'я її брата, ОСОБА_8 , вирішила звернутись до правоохоронних органів для документування незаконної діяльності останньої і в подальшому діяти під їх контролем.
ОСОБА_4 , 22.08.2025 приблизно о 18 год 55 хв., продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел, направлений одержання неправомірної вигоди, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , у приміщенні салону « ІНФОРМАЦІЯ_3 » особисто отримала від ОСОБА_7 раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень за здійснення нею впливу на прийняття рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 і членами військово-лікарської комісії при РТЦК та СП, про зміну діагнозу на більш тяжкий у виданому, на ім?я ОСОБА_8 , тимчасовому посвідченні, та зняття останнього з військового обліку за станом здоров'я з урахуванням змін у діагнозі.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 07.08.2025 року (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи засоби мобільного зв'язку, повідомила громадянину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про необхідність надання їй, тобто ОСОБА_4 неправомірної вигоди у сумі 6600 (шість тисяч шістсот) доларів США за вплив на невстановлених досудовим розслідуванням посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 та членів військово-лікарської комісії при РТЦК та СП на прийняття останніми рішення про зняття ОСОБА_9 з військового обліку за станом здоров'я.
При цьому, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_9 , що у разі ненадання неправомірної вигоди, його мобілізують без врахування реального стану здоров?я.
ОСОБА_9 , будучи переконаним, що ОСОБА_4 може здійснити вплив на невстановлених посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 та членів військово-лікарської комісії при РТЦК та СП щодо прийняття ними рішення про зняття його, ОСОБА_9 , з військового обліку за станом здоров?я, погодився передати ОСОБА_4 обумовлену раніше неправомірну вигоду.
Далі, ОСОБА_9 розуміючи, що дії ОСОБА_4 є незаконними, вирішив звернутись до правоохоронних органів для документування незаконної діяльності останньої і в подальшому діяти під їх контролем.
21.08.2025, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи у заздалегідь обумовленому місці у приміщенні закладу громадського харчування «Pomodoro» за адресою місто Одеса, пр-т. Князя Ярослава Мудрого, 14, висунула вимогу ОСОБА_9 щодо швидкої передачі їй неправомірної вигоди у зменшеному від первинного розмірі в сумі 6000 доларів США, за здійснення впливу на прийняття рішення невстановленими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_3 та членів військово-лікарської комісії при РТЦК та СП про зняття останнього з військового обліку за станом здоров?я.
В подальшому, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, 26.08.2025 приблизно о 12 год 05 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на літній терасі закладу громадського харчування «Pomodoro» за адресою місто Одеса, пр-т. Князя Ярослава Мудрого, 14, особисто отримала від ОСОБА_9 раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 6 000 (шість тисяч) доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 26.08.2025 складала 246 300 гривень, як неправомірну вигоду за здійснення впливу на прийняття рішення невстановленими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_3 та членів військово-лікарської комісії при РТЦК та СП про зняття останнього з військового обліку за станом здоров?я.
Після чого, протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 6 000 доларів США вилучено.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
-заявою ОСОБА_7 від 12.08.2025 про вчинення кримінального правопорушення;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 14.08.2025, яка повідомила, що її брат має проблеми зі здоров'ям, а знайома ОСОБА_4 пообіцяла за грошові кошти допомогти з виготовленням медичної документації з метою подальшого його зняття з військового обліку, однак виявилось, що документація не відповідала реальному стану здоров'я її брата, та за влив на прийняття рішення уповноваженими особами на виконання функцій держави щодо постановки на облік військовозобов'язаних і отримання статусу з інвалідністю, ОСОБА_4 почала вимагати від заявниці неправомірну вигоду;
-заявою ОСОБА_9 від 18.08.2025 про вчинення кримінального правопорушення;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.08.2025, який повідомив, що від знайомої ОСОБА_7 дізнався номер телефон ОСОБА_4 та під час телефонної розмови з нею, остання розповіла, що за грошову винагороду може допомогти з виготовленням медичної документації щодо стану здоров'я завдяки чому його можна бути виключити з військового обліку;
-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 22.08.2025, який повідомив, що 21.08.2025 у нього відбулась зустріч з ОСОБА_4 під час якої він передав їй копії своїх документів, та вона запевнила його, що вже робила неодноразово документацію для бажаючих уникнути військової служби, а вартість такої послуги буде коштувати йому 6000 доларів США;
-протоколом огляду та вручення грошових коштів заявнику ОСОБА_9 від 26.08.2025;
- протоколом обшуку від 26.08.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого виявлено та вилучено документацію щодо осіб чоловічої статі, у тому числі на ім'я « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 » та пусті бланки з підписами та печатками на 18 арк.;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України від 26.08.2025, у ході якого виявлено та вилучено грошові кошти, здобуті неправомірним шляхом (неправомірну вигоду у загальному розмірі 6000 доларів США);
- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 26.08.2025, який повідомив, що 26.08.2025 останній, під контролем правоохоронних органів, діючи відповідно до злочинного умислу ОСОБА_4 передав їй неправомірну вигоду у розмірі 6000 доларів США за підготовку необхідної медичної документації та подальшої видачі довідки ВЛК про наявність у нього захворювання та за здійснення нею впливу на посадових осіб одного з РТЦК та СП, дислокованих у місті Одеса, членів військово-лікарської комісії при РТЦК та СП, на прийняття рішення щодо винесення постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання та ступеня його придатності до військової служби;
- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 27.08.2025, яка повідомила, що 22.08.2025 вона передала ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 25 000 гривень за здійснення нею впливу на прийняття рішення уповноваженою на виконання функцій держави, а саме посадових осіб, з метою встанволення її брату такого діагнозу, що дозволить визнати його непридатним до військової служби, бо інакше, в разі відмови у передачі коштів ОСОБА_4 повідомляла ОСОБА_7 , що її брата мобілізують без врахування стану його здоров?я.;
-протоколом огляду та вручення грошових коштів заявнику ОСОБА_7 від 22.08.2025;
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.5. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
3.6. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 3 ст. 369-2 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Підозрювана в умовах воєнного стану не обмежена щодо виїзду за кордон.
При цьому у підозрюваної не має офіційного місця роботи, інших легальних джерел доходів.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.7. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.8. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
ОСОБА_4 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, зокрема чорнові записи, засоби мобільного зв'язку, комп'ютерну техніку (ПЕОМ, нетбуки, ноутбуки, планшети), інші носії інформації, документи.
Зокрема, з метою конспірації підозрюваний для спілкування використовував мобільні додатки, а тому останній може вжити заходи щодо видалення такого листування, перейменування контактів телефонної книги.
3.9. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
ОСОБА_4 може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваних тощо).
Крім того, наразі у кримінальному провадженні заплановано призначення судових експертиз, проведення яких буде доручено експертам експертних установ м. Одеси, а тому існує ризик перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом впливу на експертів, враховуючи стійкі зв'язки підозрюваного (в силу кола його спілкування та місця служби) та з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення.
3.10. Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу.
Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.11. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, а також зменшення встановлених ризиків, слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 110 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкуватися зі свідками та учасниками кримінального провадження;
- носити електронний засіб контролю.
3.13. Висновки слідчого судді
Ані сторона захисту, ані сторона обвинувачення не повідомили слідчого суддю про зміну обставин, які стали підставою для застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини з плином часу інтенсивність ризику позапроцесуальної поведінки підозрюваного зменшується. Разом з тим, ступінь зменшення ризиків не досяг того рівня, який переконав би слідчого суддю у відсутності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 .
За таких обставин клопотання прокурора слід частково задовольнити.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42025164690000056 від 12.08.2025 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою до 18 грудня 2025 року включно.
Визначити розмір застави в розмірі 110 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 333 080 (триста тридцять три тисячі вісімдесят) грн, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрювану звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки строком до 18 грудня 2025 року включно, визначених в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 28.08.2025року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1