Провадження № 22-ц/803/10182/25 Справа № 2-1489 Суддя у 1-й інстанції - Форощук С. А. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
про повернення апеляційної скарги
20 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Халаджи О. В.,
суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2025 року за заявою Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про видачу дубліката виконавчого документу по справі №2-1489,-
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2025 року клопотання представника стягувача Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» Лук'яненка К.Г. про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №2-1489, задоволено.
Передано до Відділу організаційного забезпечення виконання функцій суду та контролю за виконанням рішень суду копію цієї ухвали для реєстрації цивільної справи про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі Жовтневого районного суду міста Луганськ № 2-1489 за позовною заявою ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням про відновлення втраченого судового провадження у цивільній № 2-1489 за позовною заявою ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Із вказаною ухвалою суду не ОСОБА_1 , та через свого представника Павленка В.В., подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року з суду першої інстанції було витребувано матеріали заяви про відновлення провадження.
06 жовтня 2025 року матеріали надійшли до апеляційного суду.
Апеляційне провадження у справі не може бути відкрито виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, однак ухвала суду про задоволення клопотання про відновлення втраченого судового провадження, до цього переліку не входить.
Окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зазначені в частині 1 статті 353 ЦПК України відповідно до буквального змісту кожного із пунктів.
Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).
Таким чином, право на суд, складовим якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду, може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом. Наведене не має наслідком порушення права на доступ.
Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18), у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62цс19).
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.
У постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема, права на апеляційне оскарження ухвал про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі), до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що тлумачення та застосування положень статті 353 ЦПК має відбуватися із урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. При цьому будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку окремо або разом з рішенням суду (див. постанови Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 2-41/2006 та у справі № 520/14132/18).
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.
Право на апеляційне оскарження учасники справи та заінтересовані особи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхнім процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.
З урахуванням викладеного, слід зазначити, що ухвала суду про задоволення клопотання про відновлення втраченого судового провадження, оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, оскільки вона не є остаточною, якою таке провадження було відновлене, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню.
Доводів щодо незгоди із зупинення провадження у справі апеляційна скарга не містить.
Відповідно до п.4 ч.5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 357 ЦПК України,, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2025 року повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції у строк, визначений статтею 390 ЦПК України.
Судді: О.В. Халаджи
О.В. Агєєв
Т.В. Космачевська