Провадження № 22-ц/803/8167/25 Справа № 184/1234/24 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
про повернення апеляційної скарги
20 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Халаджи О. В.,
суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Банк кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням покровського міського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Із вказаним рішенням суду не погодився відповідач, та подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк для сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн. із наданням квитанції апеляційному суду - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Згідно ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано початок.
З матеріалів справи вбачається, що 04.07.2025 року на адресу відповідача, яка була ним самим вказана у скарзі, вул.. В.Залужного2/3 м. Покров, Дніпропетровської області була направлена копія ухвали апеляційного суду без руху від 01 липня 2025 року.
06 серпня 2025 року поштовий конверт повернувся до апеляційного суду, «за закінченням терміну зберігання».
04 вересня 2025 року ухвалу суду було повторно направлено на поштову адресу відповідачки та на електронну.
25 вересня 2025 року поштовий конверт повернувся до апеляційного суду, «за закінченням терміну зберігання».
Станом на 20 жовтня 2025 року судовий збір не сплачено.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Указане узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У розумінні норм процесуального права України особа визначивши свої права, реалізує їх за своїм розсудом та розпорядження своїми правами являється одним із основоположних принципів судочинства.
Також, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком цієї особи добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати передбачені процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S. A. v. Spain», заява № 11681/85).
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Данні положення кореспондуються з положеннями ч.1 ст. 44 ЦПК України, в якій зазначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року,має розумітися у світлі преамбули Конвенції,у відповідній частині якої зазначено,що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня1989 року).
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Оскільки, на даний час ухвала Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2025 року не виконана, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2025 року вважається неподаною та підлягає поверненню.
Керуючись ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2025 року, вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції у строк, визначений статтею 390 ЦПК України.
Судді: