Справа № 716/1928/24
17.10.2025 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючої судді - Пухарєвої О.В.,
за участю секретаря - Кульки О.М.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заставна цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до територіальної громади старостинського округу №3 с. Добринівці Юрковецької об'єднаної територіальної громади в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на будинок, встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину,
Позивач ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , в якому просить:
встановити факт не проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на час відкриття спадщини;
визнати ОСОБА_3 таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
визнати за ОСОБА_2 право власності на частку житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер свекр позивача - ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла свекруха позивача - ОСОБА_5 , яка спадщину після смерті чоловіка прийняла, але не оформила. За час свого життя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заповітів не вчиняли, спадкоємцями їхнього майна за законом є їх діти: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 , хоч і був зареєстрований у будинку з батьками, однак вже більше двадцяти років фактично там не проживав. У встановлений законом строк він не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
ОСОБА_6 спадщину після батька та матері прийняв, оскільки на день смерті кожного із них проживав з ними в одному будинку. За час свого життя, він до нотаріуса не звертався та не переоформляв спадкове майно, яке їм належало, однак володів та кооистувався ним.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, до складу якого, крім іншого, належить житловий будинок, з погосподарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями за законом є його дружина ОСОБА_2 (позивач) та його донька ОСОБА_7 , яка на спадщину не претендує та до нотаріуса про із заявою про прийняття спадщини не зверталася. Після набрання законної сили рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20.12.2023 про визначення ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка. Однак нотаріус відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житлового будинку з відповідною часткою належних до нього господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, який би мав підтвердити право власності померлого на житловий будинок. Для відновлення своїх прав позивач звернулася до суду з вищезазначеними позовними вимогами.
Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 13.12.2024 відкрито провадження у вказаній справі та призначено підготовче засідання.
В процесі підготовки справи до судового розгляду встановлено, що відповідач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Чернівці Чернівецького району Чернівецької області, про що 01.10.2024 складено відповідний актовий запис №131, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 01.10.2024.
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 13.11.2024 зупинено провадження у вказаній цивільній справі - до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 29.05.2025 провадження у справі № 716/1928/24 - поновлено у зв'язку із закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 02.07.2025 за клопотанням представника ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю спадкоємців померлого, замінено неналежного відповідача - ОСОБА_3 на належного - територіальну громаду старостинського округу №3 с. Добринівці Юрковецької об'єднаної територіальної громади в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 19.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача - Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без їх участі, не заперечували проти задоволення позову.
В судове засідання, призначене на 07.10.2025 сторони не з'явилися, представник позивача просив провести судове засідання без позивача та його участі та задовольнити позов.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши пояснення представника позивача, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином порушуються (зачіпаються) його права та законні інтереси, а суд має - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Об'днаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі№ 910/12787/17).
Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України). За приписами ч.3 ст. 1268 ЦК УКраїнип спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, склад спадкового майна, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 (а.с.8).
На час його смерті разом з ним в одному будинку проживали: дружина ОСОБА_5 , сини: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . З копії по господарської книги с. Добринівці вбачається що ОСОБА_4 був головою домогосподарства, в АДРЕСА_2 (а.с.37). Із заявами про прийняття чи відмову від спадщини зазначені спадкоємці до нотаріуса не зверталися. Отже після смерті ОСОБА_4 його дружина та діти набули право на спадкування кожен по 1/3 частці спадкового будинку. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли, але право власності на спадкове майно не оформили.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 (а.с.9). Спадкоємці першої черги за законом її сини ОСОБА_6 та ОСОБА_3 проживали на день смерті останньої разом з нею в одному будинку. Зазначене вбачається з довідки виконавчого комітету Юрковецької сільської ради №126 від 27.09.2022 (а.с.11). Із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини після смерті матері зазначені спадкоємці до нотаріуса не зверталися. Отже після смерті ОСОБА_5 її діти набули право на спадкування кожен по 1/6 частці (по частці від її 1/3 частки після смерті чоловіка) спадкового будинку в АДРЕСА_2 .
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04.09.2023 встановлено факт родинних відносин, як сина та батьків між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 (а.с. 54-55)
Отже, у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України ОСОБА_6 вважається таким, що спадщину після батька та матері прийняв, оскільки на день смерті кожного із них проживав разом із спадкодавцем та у встановлений законом строк не заявив про відмову від неї. За час свого життя, він до нотаріуса не звертався та не переоформляв спадкове майно, яке їм належало, однак володів та користувався ним. Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_6 набув право власності в загальному на частку спадкового будинку (1/3 +1/6 =1/2) в порядку спадкування за законом після смерті своїх батьків.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, до складу якого, крім іншого, належить частка житлового будинку з погосподарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями за законом є його дружина ОСОБА_2 (позивач) та його донька ОСОБА_7 , яка вважається такою, що спадщину не прийняла, оскільки на час відкриття спадщини із спадкодавцем не проживала, до нотаріуса про із заявою про прийняття спадщини не зверталася.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Після набрання законної сили рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20.12.2023 про визначення ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини, позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 . Однак нотаріус відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку з відповідною часткою належних до нього господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 , яка складається з 1/3 яку він прийняв після смерті батька ОСОБА_4 та 1/6 частки, яку він прийняв після смерті матері ОСОБА_5 (1/2 від 1/3 частки, яку вона прийняла після смерті чоловіка ОСОБА_4 ). Підставою відмови у видачі свідоцтва була відсутність правовстановлюючого документу, який би мав підтвердити право власності померлого на житловий будинок.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований в АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_4 , що підтверджується відповідними записами в погосподарських книгах с. Добринівці (а.с. 34-37).
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.85 № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25.05.90 №69.
В інформаційному листi Вищого Спецiалiзованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ вiд 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» сказано, що записи у погосподарських книгах, при вирішенні питання про визнання права власності на житлові будинки i споруди у порядку спадкування, оцiнюються у сукупності з iншими доказами, таким як: рiшення про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних дiлянок пiд забудову тощо.
В п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» зазначено, що право власності на житловий будинок, збудований громадянами на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
Частинами 3,4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Встановлено, що ОСОБА_4 за життя не оформив документи на належне йому нерухоме майно та не зареєстрував його належним чином.
Відповідно до другого абзацу пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку затвердженого Наказом від 19.03.2013 №95 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Згідно з довідкою-характеристикою Заставнівського РБТІ, житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , побудований у 1968-1980 роках, його вартість становить 192 807 грн (а.с. 24).
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема iз правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо iнше прямо не випливає iз закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України в разi вiдсутностi документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.
Виходячи зі змісту позовних вимог в частині визнання права власності, позивач фактично намагається довести своє право на спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважаючи себе єдиною спадкоємицею першої черги після смерті останнього, яка прийняла спадщину у встановленому законом порядку. При цьому, існують перешкоди в оформленні спадкових справ у нотаріальному порядку, про що свідчить постанова приватного нотаріуса від 26.08.2024 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на частку будинку, яку останній успадкував за законом після смерті своїх батьків, але не оформив своїх спадкових прав.
Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дає суду право зробити висновок, що в цій частині позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню. З метою реалізації позивачем своїх законних спадкових прав слід визнати за ОСОБА_2 право власності на частку житлового будинку з погосподарськими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку він набув в порядку спадкування за законом після смерті свої батьків.
Щодо позовних вимог про встановлення факту не проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на час відкриття спадщини та визння ОСОБА_3 таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 суд зазначає наступне.
Виходячи із змісту позову ОСОБА_2 , звертаючись до суду з позовом про встановлення факту постійного непроживання спадкоємця ОСОБА_3 разом зі спадкодавцями на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, посилалась на те, що від встановлення цих фактів залежить її право на спадкування житлового будинку в цілому після смерті свого чоловіка, який прийняв спадщину після смерті своїх батьків, вважаючи себе єдиним спадкоємцем першої черги.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Разом з тим, закон визначає способи захисту цивільного права.
Орієнтовний перелік судових способів захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою статті 16 ЦК України.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від
05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі
№ 905/1926/16, від 30 січня 2019 року, у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі
№ 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України позивач викладає свої вимоги щодо предмета позову та їх обґрунтування.
Предмет позову - це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена через суд.
Підстава позову - це юридичні факти (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.
Предметом позову в цій частині позовних вимог ОСОБА_2 визначила вимогу про встановлення факту не проживання ОСОБА_3 із спадкодавцями на час відкриття спадщини та неприйняття ним спадщини після смерті батьків.
Отже, предметом заявлених вимог є встановлення факту, що має юридичне значення, з метою належного оформлення за ОСОБА_2 іншої частини спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , право на спадкування якої він одержав у зв'язку з неприйняттям спадщини його братом ОСОБА_3 .
Так, виходячи зі змісту позовних вимог, позивач фактично намагається довести те, що її чоловік ОСОБА_6 прийняв також частину спадщини, яка мала належати його брату ОСОБА_3 у разі прийняття ним спадщини, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, проте останній спадщину не прийняв.
Враховуючи викладене, заявлені в цій справі позовні вимоги про встановлення факту непроживання ОСОБА_3 із спадкодавцями на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, не відповідають належному способу захисту.
Суд звертає увагу на те, що ефективним способом захисту прав позивача є визнання права власності на іншу частку спадкового майна після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , право на спадкування якої він одержав у зв'язку з неприйняттям спадщини його братом ОСОБА_3 . Однак таких вимог ОСОБА_2 не заявляла.
За таких обставин відсутні підстави для застосування обраного позивачем способу захисту, оскільки він не відновлює порушених прав та інтересів позивача і не узгоджується із положеннями статті 16 ЦК України.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 09.04.2025 справа №305/2221/21
Факти, про які позивач просить ухвалити рішення у цій справі щодо постійного непроживання ОСОБА_3 із спадкодавцями та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, підлягають встановленню при розгляді позовної вимоги про визнання права власності на цю частину спадщини.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду
від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі
№ 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18).
При цьому суд наголошує, що за принципом диспозитивності цивільного судочинства, встановленим ст.13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Таким чином, з урахуванням заявлених позивачем позовних вимог, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні цієї частини позову.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки в судове засідання, призначене на 10:00 год. 07.10.2025 учасники справи не з'явилися, а повне судове рішення складено 17.10.2025 (в межах строку, встановленого ч.6 ст.259 ЦПК України), то датою ухвалення даного судового рішення є 17.10.2025.
На підставі ст.ст.15, 16, 1216, 1217, 1218, 1220, 1235, 1258, 1261, 1268, 1269, 1297 ЦК України та керуючись ст. ст. 13, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України суд
Позовні вимоги ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 78,50 кв.м., житловою площею 42,70 кв.м. під літ. «А», підвал під літ. «А-пд», літня кухня під літ. «Б», літня кухня під літ. «В», гараж під літ. Г», сарай під літ. «Д», сарай під літ. «Е», вбиральня під літ. «Ж», сарай під літ. «З», криниця під № 3, ганок під літ. «А-а», огорожа №1-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи,якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 17.10.2025.
Суддя Олена ПУХАРЄВА