Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9684/25
Номер провадження 1-кс/711/2455/25
16 жовтня 2025 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000002 від 01.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст. 307 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Долинське, Мелітопольського району, Запорізької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.3 ст.307КК України, -
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», без можливості внесення застави, в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.11.2025 включно.
Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , діючи незаконно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням даті, часі, місці та обставин, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, з метою збуту, яку незаконно зберігав у невстановленому досудовим розслідуванням місці з метою збуту до 30.05.2025.
Так, 30.05.2025 о 06 годині 07 хвилин ОСОБА_4 маючи умисел на незаконний збут обмежених до вільного обігу речовин, незаконно зберігаючи при собі, підійшов до будинку № 77 по вулиці Івана Гонти м. Черкаси, впевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, незаконно, умисно, збув психотропну речовину у вигляді «закладки», а саме під дерево поклав згорток, перемотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору з речовиною та пішов.
Цього ж дня, близько 14 годині 02 хвилині під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження працівниками поліції біля будинку № 77 по вулиці Івана Гонти м. Черкаси, під деревом виявлено та вилучено згорток перемотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору, при відкритті якого містився полімерний зіп - пакет із порошкоподібною речовиною, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/9088-НЗПРАП від 25.06.2025 порошкоподібна речовина містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса психотропної речовини амфетаміну (в перерахунку на амфетамін-основу) становить 0.091 г.
Він же, продовжуючи свою протиправну діяльність, 30.05.2025 о 06 годині 08 хвилин продовжуючи умисел на незаконний збут обмежених до вільного обігу речовин, підійшов до будинку № 85 по вулиці Івана Гонти в м. Черкаси, впевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, незаконно, умисно, збув психотропну речовину у вигляді «закладки», а саме під дерево поклав згорток, перемотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору з речовиною та пішов.
Цього ж дня, близько 14 годині 14 хвилині під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження працівниками поліції біля будинку № 85 по вулиці Івана Гонти м. Черкаси, під деревом виявлено та вилучено згорток перемотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору, при відкритті якого містився полімерний зіп - пакет із порошкоподібною речовиною, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/9095-НЗПРАП від 24.06.2025 порошкоподібна речовина містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса психотропної речовини амфетаміну (в перерахунку на амфетамін-основу) становить 0.122 г.
Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.307 КК України - незаконне придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин.
Він же, повторно, діючи незаконно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням даті, часі, місці та обставин, незаконно, повторно в особливо великих розмірах придбав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС, яку незаконно з метою збуту зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , до 17.07.2025.
Так, 17.07.2025 в період часу з 06 години 49 хвилин по 09 годин 08 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.06.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого на балконі в пластиковому контейнері виявлено та вилучено зіп - пакет із грудкоподібною речовиною, яка відповідно до висновку експерта СЕ-19/124-25/10616-НЗПРАП від 17.07.2025 містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС. Маса 4-ММС в наданій на експертизу речовині становить 107.080 г, що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, є особливо великими розмірами, яку він повторно, незаконно зберігав з метою збуту.
Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчинене повторно, у особливо великих розмірах.
17.07.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.
17.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 3 ст.307 КК України.
18.07.2025 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 14.09.2025, без визначення розміру застави.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: висновками експертиз № СЕ-19/124-25/9095-НЗПРАП від 24.06.2025, № СЕ-19/124-25/9088-НЗПРАП від 25.06.2025, № СЕ-19/124-25/10616-НЗПРАП від 17.07.2025, протоколом обшуку від 17.07.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження.
11.09.2025 першим заступником керівника Черкаської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000002 від 01.01.2025 продовжено до трьох місяців, тобто до 17.10.2025.
12.09.2025 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 30 діб, тобто до 17.10.2025, без визначення розміру застави.
15.10.2025 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 17.11.2025.
Закінчити досудове розслідування в тримісячний строк, який спливає 17.10.2025, неможливо, оскільки необхідно виконати наступні слідчі та процесуальні дії в даному кримінальному провадженні: у визначеному порядку провести розсекречення документів, на підставі яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії (ухвали слідчого судді апеляційного суду) та долучити їх до матеріалів кримінального провадження; за результатами отриманих висновків судових експертиз повідомити про зміну раніше повідомленої підозри; виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Завершення проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій потребує додаткового часу, а їхні результати мають вирішальне значенн я для встановлення фактів та обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Обставинами, що перешкоджали здійсненню цих слідчих та процесуальних дій раніше є значний проміжок часу, об'єктивно необхідний для розсекречення та долучення до матеріалів кримінального провадження матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, тривалість проведення судових експертиз, які є важливою ланкою для прийняття законного і обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні, а також значний обсяг необхідних слідчих та процесуальних дій.
Вказані докази мають суттєве значення для судового розгляду, оскільки доводять наявність події кримінального правопорушення, винуватість підозрюваних у інкримінованих їм злочинах, розмір процесуальних витрат, до того ж, доказують обставини, що впливають на ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.
Санкцією ч.1 ст.307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Санкцією ч.3 ст.307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, тобто у особливо тяжкому злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, тому, враховуючи тяжкість покарання, існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, що вказує на ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Також, ОСОБА_4 має реальну можливість здійснювати незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального правопорушення, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
До того ж, на цей час, в ході досудового розслідування не встановлено та не допитано всіх свідків, у зв'язку з чим ОСОБА_4 перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них.
Окрім цього, враховуючи те, що на цей час не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до кримінального правопорушення, вчинення якого інкриміновано ОСОБА_4 , він, перебуваючи на волі, матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин злочину та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Одночасно, необхідно врахувати, що ОСОБА_4 , непрацевлаштований та не має систематичного законного джерела доходу, що вказує на те, що така злочинна діяльність є основним джерелом його доходу та він може вчинити інше кримінальне правопорушення, що вказує на ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Виходячи з усього вище перерахованого, орган досудового розслідування приходить до висновку, що жоден із м'якших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
У разі застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, орган досудового розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти вчиненню підозрюваним з метою уникнення кримінальної відповідальності дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню, а також виконання останнім процесуальних обов'язків.
Характер вчинених злочинних дій свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі, норм закону. Вказані ризики є реальними та виправдовують даний запобіжний захід. В свою чергу, інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Зважаючи на те, що підозрюваному інкриміновано вчинення особливо тяжкого злочину у сфері незаконного обігу психотропних речовин, що створює загрозу для населення та становить підвищену суспільну небезпеку, тримання під вартою ОСОБА_4 повністю виправдовується інтересами суспільства, які в даному випадку переважають інтереси підозрюваної щодо забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Прокурор ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання підтримав та пояснив, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025250000000002 від 01.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст.307 КК України. 17.07.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 3 ст.307 КК України. 18.07.2025 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 14.09.2025, без визначення розміру застави, який в подальшому був продовжений. Вказані ухвали були предметом перегляду в суді апеляційної інстанції та залишені без змін. Враховуючи наявні ризики, просить продовжити строк тримання під ватрою без визначення застави.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Вину він не визнає. Збут не доведений, відсутнє підтвердження наявності такої мети. Ризики перелічені, однак не доведені, відсутні докази наявності ризику тиск на свідків. Вважає, що строк досудового розслідування завершується. Підтримав письмові заперечення подані в судовому засіданні.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просить визначити заставу, додав, що має бойовий досвід, був би не під вартою було б більше користі від нього.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та документи надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст.199 КПК зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000002 від 01.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України.
Так, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, які, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до восьми років (ч.1 ст.307 КК України) та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна (ч.3 ст.307 КК України).
17.07.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та того ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.307, ч.3 ст.307 КК України а саме у:
- незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропних речовин у вчиненні кримінального правопорушення;
- незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчинено повторно, у особливо великих розмірах.
18.07.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/6596/25) ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 14.09.2025, без визначення розміру застави.
12.09.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/8428/25) ОСОБА_4 продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 17.10.2025 включно.
Як з'ясовано в ході судового розгляду та не заперечувалося жодною із сторін, вказані ухвали були предметом розгляду суду апеляційної інстанції та залишені без змін у вигляді тримання під вартою без внесення застави.
Таким чином, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, закінчується 17.10.2025, що стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.
Згідно з положеннями ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий у клопотанні та прокурор під час судового розгляду наголошували, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії вказаного запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4 , а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду слідчих та процесуальних дій для об'єктивного, повного завершення досудового розслідування.
Так, зокрема, у даному кримінальному провадженні необхідно у визначеному порядку провести розсекречення документів, на підставі яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії (ухвали слідчого судді апеляційного суду) та долучити їх до матеріалів кримінального провадження; за результатами отриманих висновків судових експертиз повідомити про зміну раніше повідомленої підозри; виконати вимоги ст.290 КПК України.
З урахуванням наведеного, постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 11.09.2025 у зв'язку з необхідністю виконання ряду слідчих та процесуальних дій строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000002 продовжений до трьох місяців, тобто до 17.10.2025.
15.10.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/9620/25) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000002 продовжений до чотирьох місяців, тобто до 17.11.2025.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст.2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконання яких необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для отримання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Висновок про те, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, залишається обґрунтованою та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання, а саме: висновками експертиз № СЕ-19/124-25/9095-НЗПРАП від 24.06.2025, № СЕ-19/124-25/9088-НЗПРАП від 25.06.2025, № СЕ-19/124-25/10616-НЗПРАП від 17.07.2025, протоколом обшуку від 17.07.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Отже, на думку слідчого судді, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання та продовження заходу забезпечення кримінального провадження.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри зводились до оцінки доказів, зібраних на даному етапі досудового розслідування та наданих до клопотання стороною обвинувачення.
При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Разом з тим слідчий суддя зазначає, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також слід звернути увагу, що відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.
Однак, зазначені стороною захисту доводи та надані на їх обґрунтування матеріали не спростовують висновки про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 на такому рівні, який є достатнім для обрання та продовження запобіжного заходу стосовно нього.
Варто додати, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 18.07.2025 та 12.09.2025.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні.
Так, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за інкриміновані в провину ОСОБА_4 особливо тяжкий злочин, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна (ч.3 ст.307 КК України), а також тяжкі злочини (ч.1 ст.307 КК України), санкцією якої передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Тяжкість ймовірного покарання підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованих злочинів, оскільки з урахуванням санкції ч.1 ст.307, ч.3 ст.307 КК України у разі засудження останнього до нього не може бути застосовано положення ст.75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність реального відбуття покарання, яке йому загрожує, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту.
Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, зокрема, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, батьків, є учасником бойових дій, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність вказаних вище обставин не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.
Також, слід врахувати наявність у даному кримінальному провадженні інших підозрюваних. Отже, існує ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі матиме реальну можливість спілкування з ними та змогу особисто або за допомогою третіх осіб незаконно впливати на них, на їх ставлення до вчинених злочинів, що перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того, слідчий суддя враховує, що на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні органом досудового розслідування ще не встановлено всіх обставин вчинення злочинів та не встановлено повного кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, а тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме можливість створити штучні докази для викривлення дійсних обставин справи та перешкоджатиме кримінальному провадженню шляхом спілкування з цими особами з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин у особливо великих розмірах, за обставин викладених у підозрі, така діяльність була спрямована на отримання прибутку та забезпечення свого матеріального становища, мала корисливий мотив, тривалий та систематичний характер, що в сукупності свідчить про можливість продовження вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
Таким чином, слідчий приходить до висновку, що підстави, за яких було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
При цьому, слідчий суддя враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованих органом досудового розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров'ю населення, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку слідчого судді, є виправданим.
За таких обставин, з урахуванням наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
Слідчий суддя також звертає увагу на системність вчинення інкримінованих в провину ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, кількість вилучених психотропних речовин за результатами проведених обшуків, що свідчить про високий ступінь суспільної небезпеки, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану, а тому суд, своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Крім того, заслуговує на увагу посилання сторони захисту на особу підозрюваного, однак, варто врахувати, що підозра в особливо тяжкому злочині оголошена саме військовослужбовцю, учаснику бойових дій, що вкрай негативно впливає на імідж ЗСУ в цілому та особисто на особу зокрема, крім того у суспільства завищені стандарти до відповідальності осіб, які мають запобігати таким вчинкам і злочинам та не приносити шкоду суспільству зокрема, а тому дані обставини, враховуючи малий проміжок часу ніяк не можуть характеризувати позитивно особу для застосування для нього запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі.
Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами та необґрунтованості існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінально процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначений дій, а відсутність випадків вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вказує на дієвість застосованого відносно підозрюваного запобіжного заходу.
Крім того, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 тяжких та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, за рахунок чого останній отримував дохід від збуту психотропних речовин, розповсюджуючи заборонені речовини у великих та особливо великих розмірах, що призводило до неконтрольованого їх обігу, досудове розслідування щодо яких не завершене. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.
З огляду на зазначене, враховуючи вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінальних правопорушень, суспільну небезпеку інкримінованих органом досудового розслідування злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров'ю населення, слідчий суддя вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування в кримінальному провадженні є тримання під вартою, а тому такий запобіжний захід, з урахуванням вимог ч.1 ст.197 КПК України, має бути продовжений в межах строку досудового розслідування.
Також, враховуючи особливості події кримінальних правопорушень, викладених у повідомлені про підозру, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими та особливо тяжким злочинами вчиненими у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, вбачається, що особисте зобов'язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт, не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а саме можливості переховуватись від слідства та суду, спілкуванню підозрюваного з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином та можливого вчинення інших кримінальних правопорушень на даній стадії кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що підстави, за яких слідчим суддею було застосовано та продовжено підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились, відтак слідчий суддя вважає, що запобігти вказаним вище ризикам, можливо виключно продовживши строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно ОСОБА_4 .
Крім того, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 тяжких та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, вчинених у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, досудове розслідування щодо яких не завершене. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.
Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь підозрюваного щодо наявності міцних соціальних зав'язків підозрюваного, а також наявність статусу учасника бойових дій, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, дані доводи були також предметом перегляду суду апеляційної інстанції та були враховані при застосуванні запобіжного заходу. Додатково варто зазначити, що одним із доводів прокурора в ході судового розгляду була та обставина, що на момент продовження запобіжного заходу не проведені всі експертизи, що впливають на фактичний розмір вилучених наркотичних засобів, що буде формувати за собою зміну підозри у разі збільшення розмірів, що буде свідчити про збільшення умовностей підтвердження встановлених ризиків, а не зниження їх із часом, як вказувала сторона захисту.
А тому, з урахуванням досліджених у судовому засіданні матеріалів досудового розслідування та обставин вчинення кримінальних правопорушень, висвітлених в підозрі у даній редакції, які, в тому числі, є особливо тяжкими злочинами у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ч.3 ст.307КК України), підстав для визначення розміру застави при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , про що клопотала сторона захисту, слідчий суддя, керуючись ч.4 ст.183 КПК України, не вбачає. Також враховано позицію сторони захисту при застосуванні запобіжного заходу на не максимальний строк, що призведе до скорішого його перегляду чи направлення провадження до суду та подальшого його визначення вже складом суду, що буде розглядати обвинувальний акт.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000002 від 01.01.2025, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, без можливості внесення застави, тобто до 17.11.2025 включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ.
Строк дії ухвали визначити до 17 листопада 2025 року, включно.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 20.10.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1