Провадження № 2/641/2866/2025 Справа № 641/5498/25
13 жовтня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді - Кожихової Г.В.,
за участі секретаря судових засідань - Кузьменко О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
30.07.2025 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Усенко М.І., через систему «Електронний суд» звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3300250 від 11.04.2021 у розмірі 28 259,44 грн., з них; прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6 650,00 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків - 21 070,44 грн., прострочена заборгованість за комісією - 539,00 грн. та суми сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн., а також суму сплаченої правничої допомоги у розмірі 7 000,00 грн.
Позовні вимоги аргументує тим, що 11.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (надалі - ТовариствоЮ позивач) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ОСОБА_1 ) укладено кредитний договір № 3300250 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 7000,00 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. 23.07.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 74-МЛ. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3300250 від 11.04.2021. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору кредиту станом на час звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 28259,44 грн, яку відповідач в добровільному порядку не повертає.
Виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 04.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 02.09.2025.
У судове засідання, призначене на 02.09.2025 учасники справи не з'явилися, у зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 13.10.2025.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином. Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 13.10.2025, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
11.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3300250, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 7000,00 грн., строком 23 дні з 11.04.2021 (строк кредитування), а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредиту 04.05.2021 (а.с. 6-10).
Відповідно до п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користуваняя кредитом, вказаного в п.1.3 Договору.
Згідно п. 1.5. орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою 8955,80 гривень.
Відповідно до п.2.1 Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом переказу на картковий рахунок.
Договір підписано відповідачем електронним підписом R26773 11.04.2021 16:49 (а.с. 11 зворю бік).
23.07.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № 74-МЛ (а.с. 15 - 19).
Згідно вищевказаного Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3300250 від 11.04.2021 (а.с.23 зворотній бік).
Станом на дату подання позову заборгованість відповідача за кредитним договором № 3300250 від 11.04.2021 становить 28 259,44 грн., з них; прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6 650,00 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків - 21 070,44 грн., прострочена заборгованість за комісією - 539,00 грн.
13.06.2025 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» направило на ім'я ОСОБА_1 досудову вимогу, якою повідомило боржника про укладення між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» Договору відступлення № 74-МЛ від 23.07.2021 та про обов'язок боржника сплатити заборгованість в сумі 28259,44 гривень на рахунок ТОВ "Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» (а.с. 24).
Відомості щодо погашення в добровільному порядку вказаної суми заборгованості матеріали справи не містять.
Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон № 675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону № 675).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону № 675).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За правилами частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Суд встановив, що кредитний договір укладено між сторонами в електронній формі шляхом підписання позичальником одноразовим ідентифікатором та відповідачем отримані кредитні кошти шляхом перерахування їх на вказану у кредитному договорі платіжну карту.
Отже, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором. Заперечень щодо факту укладення кредитного договору від відповідача не надходило.
23.07.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 74-МЛ. Згідно з вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4409098 від 05.11.2021.
Крім того, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» повідомило боржника про відступлення ТОВ «Мілоан» на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги, а тому суд вважає, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» має право заявляти вимоги до боржника за кредитним договором № 3300250 від 11.04.2021.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6650 грн.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 21070,44 грн та комісією 539 грн, суд, проаналізувавши умови договору та надані розрахунки, дійшов такого висновку.
Так, у кредитному договорі № 3300250 від 11.04.2021 сторонами узгоджено, що кредит надається строком на 23 дні - до 04.05.2021.
Водночас п. 2.3. договору передбачено пролонгацію строку кредитування.
Продовження, вказаного в п. 1.3. договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (п. 2.3.1.).
Пунктом п. 2.3.1.2. договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною у п. 1.6. Договору.
Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. При цьому пунктом 2.3.1.2 визначено, що строк кредитування може бути збільшено, якщо боржник сплатити проценти/комісію за обслуговування та управління кредитом.
Дослідивши надані розрахунки, суд з'ясував, що боржником шляхом сплати комісії пролонговано строк дії договору та з урахування макимального обмеження строку кредитування (60 днів) з дати пролонгації проценти нараховані до 10.07.2021.
За таких обставин, на користь позивача слід стягнути нараховані проценти в сумі 21070,44 грн.
Встановлення банком комісії в сумі 539 грн у кредитному договорі № 3300250 від 11.04.2021 відповідає вимогам Законом України «Про споживче кредитування» та Правилам розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Вказаний висновок суду корелюється з правовими позиціями, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) та постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19.
Висновок за результатами розгляду справи
З огляду на викладене, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору про споживчий кредит № 3300250 від 11.04.2021 , з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість вього у розмірі у розмірі 28 259,44 грн., з них; прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6 650,00 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків - 21 070,44 грн., прострочена заборгованість за комісією - 539,00 грн.
Розподіл судових витрат
Відповідно до вимог ч. 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд встановим, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2422,40 грн.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та стягує з відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Представник позивача також просить стягнути з відповідача 7 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0605 від 06.05.2025, акт № 1010 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 23.06.2025, детальний опис наданих послуг до акту № 1010 від 23.06.2025, ордер на надання правничої допомоги № 1370094 серія ВС.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.
Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.
На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об'єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.
Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 гривень.
Заявлені витрати на правову допомогу у даній справі на користь адвоката в сумі 7 000,00 грн. є неспіврозмірною до ціни позову та складністю справи, враховуючи, що її розгляд відбувся у порядку спрощеного позовного провадження, отже в заявленій сумі не підлягають відшкодуванню.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове відшкодування витрат на забезпечення професійної правничої допомоги.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 263-265, 273, 279, 280-281, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» заборгованість за кредитним договором за кредитним договором № 3300250 від 11.04.2021 у розмірі 28 259 (двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн 44 (сорок чотири) коп, з них прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6 650 (шість тисяч шістсот п'ятдесят) грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків - 21 070 (двадцять одна тисяча сімдесят) грн 44 (сорок чотири) коп, прострочена заборгованість за комісією - 539 (п'ятсот тридцять дев'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) судові витрати у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп витрати на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.
Найменування учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса; м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх
Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2025.
Суддя Г.В.Кожихова