Справа № 1630/1205/2012
Провадження № 6/550/34/25
14 жовтня 2025 року селище Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді - Михайлюк О.І., за участю секретаря судового засідання - Шукевич Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Роткевич Ірини Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України,
Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області, Роткевич Ірина Вікторівна звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань за виконавчим документом.
Своє подання приватний виконавець мотивує тим, що у нього на виконанні знаходиться виконавче провадження від 19.05.2021 ВП №65473092 про стягнення з боржника ОСОБА_1 боргу у розмірі 61573,46 грн. Приватний виконавець, посилаючись на ухилення боржника від виконання обов'язку зі сплати заборгованості просить тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань за виконавчим документом.
В судове засідання приватний виконавець не з'явився, просив розгляд подання проводити без його участі.
На підставі ч. 4 ст. 441 ЦПК України боржник та стягувач у судове засідання не викликались.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, на примусовому виконанні перебував виконавчий лист, виданий 22.11.2012 Чутівським районним судом Полтавської області у справі №1630/1205/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором в розмірі 78999,52 грн. та 789,99 грн. судового збору.
Згідно з відміткою старшого державного виконавця Чутівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі, Полтавської області Грошевої К.В. від 10.04.2014, борг погашено у сумі 18216,05 грн.
Відтак, 19.05.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65473092 в розмірі залишку заборгованості - 61573,46 грн.
Постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2021 ВП №65473092 (вих. №8777) направлено боржнику рекомендованим поштовим відправленням №3960508301582 з повідомленням про вручення за адресою зазначеною у виконавчому документі - АДРЕСА_1 .
Надалі поштове відправлення №3960508301582 повернулося на адресу офісу приватного виконавця як таке, що не вручено адресату.
Також згідно відповіді з ДПСУ, боржник у період з 19.05.2021 по 15.09.2025 здійснював перетин державного кордону. При цьому 10.12.2022 громадянин ОСОБА_1 виїхав за межі України та, станом на 15.09.2025, на територію держави не повертався.
Таким чином, станом на момент розгляду судом даного подання, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області, Роткевич Ірини Вікторівни перебуває виконавче провадження №65473092 з виконання виконавчого листа №1630/1205/2012, виданого 22.11.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» заборгованості за кредитним договором в розмірі 78999,52 грн. та 789,99 судового збору. Залишок заборгованості в сумі 61573,46 грн.
Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, приватний виконавець, як на підставу для його задоволення, вказує, що незважаючи на обізнаність боржника про наявність вищенаведеного виконавчого провадження, останній ухиляється від виконання судового рішення.
Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, у порядку, передбаченому ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.441 ЦПК України зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Окрім того, статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Отже, в силу норм ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване виключено як захід забезпечення виконання судового рішення до фізичної особи, яка є боржником за виконавчим провадженням.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутись і бути об'єктивно наявним та вбачатись з матеріалів виконавчого провадження. Обов'язок щодо підтвердження цих обставин покладається на приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді за межі України.
Таким чином, для обмеження громадянина у праві виїзду за кордон, приватний виконавець має навести суду підтверджуючі обставини, що боржник вчиняє дії, які направлені на ухилення від сплати боргу, при цьому має можливості виконати своє зобов'язання.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Тому твердження приватного виконавця стосовно ухиляння боржника від виконання рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, оскільки приватним виконавцем не надано необхідних і достатніх доказів, які б свідчили про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, а обмеження у праві виїзду за кордон дасть можливість стягнути суму боргових зобов'язань.
Судом з'ясовано, що відсутні докази щодо отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, також відомості про отримання ОСОБА_1 викликів приватного виконавця, привід до боржника приватним виконавцем не застосовувався. Проте наявність лише самої заборгованості не є свідченням умисного ухилення боржника від виконання рішення суду, тому всі докази свідчать про необізнаність боржника щодо відкритого виконавчого провадження за яким приватний виконавець просить обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, а тому у суду відсутні достатні підстави для задоволення подання.
Крім того приватний виконавець зазначає, що громадянин ОСОБА_1 згідно довідки ДПСУ 10.12.2022 гр. виїхав за межі України та станом на 15.09.2025, на територію держави не повернувся.
Суд зазначає, що той факт що боржник ОСОБА_1 з 10.12.2022 не повернувся на територію України сам по собі не є підставою для обмеження його у праві вільно пересуватися територією держави та вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Суд зауважує, що відповідно до ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року на території України було введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу. Відповідно до правил перетинання державного кордону громадяни України, затверджених постановою КМУ, у період воєнного стану заборонено виїзд за межі країни осіб чоловічої статі віком від 23 до 60 років. Згідно «Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних» у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Отже, у разі повернення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на територію України, за відсутності передбачених законом підстав для зняття його з військового обліку, він буде обмежений у праві виїзду закордон на підставі приписів закону.
З урахування викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання приватного виконавця у зв'язку із його передчасністю.
Відмова у задоволенні подання не позбавляє права приватного виконавця за наявності достатніх підстав, які вказують на ухилення боржником від виконання зобов'язань та після вчинення усіх виконавчих дій, спрямованих на виконання виконавчого листа про стягнення коштів, повторно звернутись з таким поданням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 441 ЦПК України, суд, -
В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Роткевич Ірини Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду виготовлено 20 жовтня 2025 року.
Суддя О.І. Михайлюк