Справа № 539/5260/25
Провадження № 3/539/1277/2025
20 жовтня 2025 року місто Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Пилипчук М. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання у будинку АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) за частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
16 жовтня 2025 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшла справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
Встановлено, що 08 жовтня 2025 року близько 17.00 год у квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_1 умисно вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме наніс один удар долонею руки в ділянку потилиці та один удар долонею руки в ділянку обличчя, чим була завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілій ОСОБА_2 , від проходження судово-медичної експертизи остання відмовилася.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 08 жовтня 2025 року серії ВАД № 394673 ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд адміністративної справи в Лубенському міськрайонному суді Полтавської області. В графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» зазначив: «з протоколом згідний». В графі «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 поставив свій підпис.
ОСОБА_2 у поданих до правоохоронних органів поясненнях 08 жовтня 2025 року вказувала, що проживає у квартирі АДРЕСА_2 . 08 жовтня 2025 року перебувала вдома та близько 17.00 год вийшла з квартири та побачила у дворі колишнього співмешканця ОСОБА_1 який схопив її за руку та заштовхнув в квартиру. Після чого штовхнув її від чого вона впала на підлогу, а він стоячи над нею наніс два удари долонями правої руки в область голови. В подальшому ОСОБА_1 знову схопив ОСОБА_2 та почав ображати нецензурною лайкою, потім вивів на вулицю, де вдарив долонею в область потилиці. Після чого викликала поліцію.
У поданих до правоохоронних органів поясненнях від 08 жовтня 2025 року ОСОБА_1 вказував, що перебував у квартирі АДРЕСА_2 де разом з співмешканкою ОСОБА_2 відпочивали. Потім остання почала з його сторінки в соціальних мережах писати нісенітниці, після чого між ними виник конфлікт в ході якого ОСОБА_1 наніс удар долонею руки в ділянку потилиці, а потім ще один удар долонею руки в ділянку обличчя. Після чого ОСОБА_2 побігла в невідомому напрямку.
У судові засідання 16 жовтня 2025 року та 20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату і місце розгляду справи, не з'явився. ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій свою вину визнав, щиро каявся та просив провести розгляд справи без його участі.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом частини першої статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідно до частини третьої статті 173-2 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вирізняє такий вид домашнього насильства, як психологічне насильство.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З аналізу наведених норм права вбачається, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП, є матеріальним, тобто об'єктивна сторона такого адміністративного правопорушення передбачає настання наслідків як його обов'язкової ознаки (у даному випадку фізичної шкоди).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП, доведена наявними у матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 08 жовтня 2025 року серії ВАД № 394673, рапортом від 08 жовтня 2025 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08 жовтня 2025 року, письмовими поясненнями, поданими до правоохоронних органів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 серпня 2025 року (справа № 539/3882/25), письмовою заявою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поданою на адресу суду.
ОСОБА_1 до суду не з'явився та не подав докази на спростування встановлених у цій справі обставин, навпаки, подав заяву, в які просив розглянути справу за його відсутності, вказував, що вину визнає, щиро кається.
Належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначені факти та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено. Суд вважає, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Не можуть бути прийняті судом викладені у письмовій заяві твердження щодо щирого каяття апелянта.
Таке каяття не може бути декларативним, має виражатися у вчиненні активних дій.
Жодного підтвердження, окрім декларативної заяви даної обставини, матеріали справи не містять, відтак не можуть бути прийняті судом.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Суд дійшов висновку, що до порушника слід застосувати стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності, і це буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення. Суд вважає, що саме такий вид стягнення, як штраф у розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання норм права, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
До суду не подано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, тому з нього необхідно стягнути судовий збір.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 23, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 256, 280, 283, 285 КУпАП, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Законом України «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, надіслати постанову про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному статтею 294 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання законної сили.
Суддя М. М. Пилипчук