Справа № 539/4939/25
Провадження № 3/539/1207/2025
20 жовтня 2025 року місто Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Пилипчук М. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання на АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 15 травня 2014 року Лубенським МРВ ГУМВС України в Полтавській області) за частиною третьою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
29 вересня 2025 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 08 вересня 2025 року серії ВАД № 393393 ОСОБА_1 16 червня 2025 року близько 19.25 год, перебуваючи на 4 провулку вулиці Осовської, 12 у місті Лубнах Полтавської області, ухилився від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2010 року народження, в результаті чого останній вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена КУпАП, а саме 16 червня 2025 року близько 19.25 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , пошкодив паркан, перебуваючи на чужій приватній території, чим завдано моральної та матеріальної шкоди власниці та порушив її спокій, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 184 КУпАП.
У протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22 липня 2025 року ОСОБА_3 заявила, що 16 червня 2025 року приїхала на вулицю Паркову, 34 у селі Нижній Булатець Лубенського району Полтавської області, де знаходиться її дачний будинок та виявила пошкоджений паркан, а в сусідньому дворі на вулиці Парковій, 32 у селі Нижній Булатець Лубенського району Полтавської області, побачила автомобіль «Газель», на якому були явні сліди зіткнення із парканом та наявна фарба, якою пофарбований паркан. Після цього викликала поліцію.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив обставини вчиненого правопорушення. Вказував, що протокол не підписував. Про обставини, викладені у протоколі, та наявність самого протоколу вперше дізнався після виклику до суду.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з частиною третьою статті 184 КУпАП вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що призвело до вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена вказаним Кодексом.
Диспозиція частини третьої 184 КУпАП є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших нормативних актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки осіб щодо виховання дітей. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов'язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов'язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
Згідно частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, оскільки протокол та додані до нього матеріали, що надані суду не містять обставин і доказів на підтвердження вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, відсутні також і посилання на відповідну статтю КУпАП щодо вчиненого ним правопорушення. В протоколі не розкрита повністю об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, відповідно до частини третьої статті 184 КУпАП, тобто не зазначена суть адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є винною у вчиненні цього правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та письмові пояснення ОСОБА_3 , складені від її імені поліцейським, за умови відсутності інших джерел доказів, які б об'єктивно підтверджували обставини вчинення правопорушення, не можуть слугувати підставами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки вказані вище докази у їх кількості не відповідають критерію достатності для доведення вини поза розумним сумнівом.
До матеріалів справи не долучено належних доказів на основі яких, у визначеному законом порядку, можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Докази мають бути отримані у порядку, встановленому законом, та прямо чи непрямо підтверджувати існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
У силу статті 19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, які за аналогією права із кримінальним процесом притаманні і КУпАП, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Зважаючи на викладене, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку про недоведеність у даному випадку вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 КУпАП, за стандартом доведення «поза розумним сумнівом» і наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі пунктом 1 частини першої статті 247 КУпAП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд також звертає увагу, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за даними протоколу про адміністративне правопорушення відбулося 16 червня 2025 року. Водночас адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 184 КУпАП надійшов до суду 29 вересня 2025 року.
Підстави, передбачені у пунктах 1-4 частини першої статті 247 КУпАП відносяться до реабілітуючих підстав закриття провадження, а тому закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з цих підстав вказує на невинуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за який вона притягалася до відповідальності.
Підстави, передбачені у пунктах 5-9 частини першої статті 247 КУпАП відносяться до нереабілітуючих підстав, оскільки підлягають застосуванню до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.
Аналіз норм КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
З положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні пояснення в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням коригувати обвинувачення та збирати докази винуватості чи невинуватості вказаної особи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 23, 184, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 285 КУпАП, -
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 184 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду в порядку, визначеному статтею 294 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М. М. Пилипчук