ЄУН 405/2251/25
Номер провадження по справі 2/387/468/25
18 вересня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Майстер І.П.
за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Описова частина
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 20.05.2025 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №463137-КС-003 від 17.09.2023 у розмірі 34738,88 гривень.
Свій позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» обґрунтовує тим, що 17.09.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 463137-КС-003 про надання кредиту. Відповідно до цього договору, відповідачу було надано у власність грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн шляхом їх перерахування на його платіжну картку № НОМЕР_1 на строк 24 тижні, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% від суми кредиту за кожен день користування. Водночас, відповідач не виконує своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків, через що у ОСОБА_1 виникла та існує заборгованість перед позивачем у розмірі 34738,88 грн, яку він добровільно не бажає сплатити. Це спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу без участі позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.
Відповідач в судове засідання не з'явився. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання останній повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення ухвали суду за місцем реєстрації, якою відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». За наведеного, ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч.8 ст.128, ч.1 ст.131 ЦПК України, вважається врученою. Крім того судом опубліковано оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті «Судова влада України».
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно зі ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Процесуальні дії суду
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.05.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно судом, за клопотанням позивача, витребувано від АТ КБ "Приват Банк" інформацію по банківській картці № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 .
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18.09.2025 постановлено про заочний розгляд справи та винесення заочного рішення суду.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Зі змісту свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 25.05.2020 встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" зареєстровано як фінансову установу відповідно до розпорядження комісії від 06.04.2017 №961 .
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" зареєстроване як юридична особа 17.01.2017, вид економічної діяльності, 64.92 - інші види кредитування .
Суд встановив, що 17.09.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 463137-КС-003 про надання кредиту, який був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до пункту 2.1 договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 8 000,00 грн на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за його користування та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором, а також правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Строк дії договору - 24 тижні, починаючи з дати видачі кредиту 17.09.2023 до 03.03.2024. Стандартна процентна ставка за кредитом у день - 2,0000000 (фіксована), знижена - 1,14668750 (фіксована). Комісія за надання кредиту становить 1200,00 грн. Загальний обсяг наданого кредиту - 8 000,00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 20 760,00 грн, а орієнтовна реальна річна процентна ставка - 9066,91%. Документ про видачу кредиту датований 17.09.2023 , а дата повернення - 03.03.2024 .
З візуальної послідовності дій клієнта видно порядок укладення кредитного договору сторонами .
ТОВ «Бізнес Позика» виконало свої зобов'язання відповідно до договору та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн, що підтверджується інформаційною довідкою та випискою по рахунку № НОМЕР_1 наданою АТ КБ «Приват Банк» від 25.06.2025 № 20.1.0.0.0/7-250619/55444-БТ.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 31.03.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором №463137-КС-003 про надання кредиту від 17.09.2023 у розмірі 34 738, 28, з яких заборгованість: за тілом кредиту 8 000, 00 грн; за відсотками 25538,28 грн; по комісії 1200,00 гривень.
Банківська картка № НОМЕР_1 була емітована банком на ім'я ОСОБА_1 , що підтверджується листом АТ КБ «Приват Банк» від 25.06.2025 № 20.1.0.0.0/7-250619/55444-БТ.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно до ч.1. ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Як визначено статтями 1046, 1047 ЦК України, договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно до ст.4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
ТОВ "Бізнес Позика" на виконання вимог договору №463137-КС-003 від 17.09.2023 надало ОСОБА_1 кошти шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача у розмірі 8 000,00 грн, що підтверджується інформацією наданою АТ КБ «Приват Банк» від 25.06.2025 № 20.1.0.0.0/7-250619/55444-БТ.
Відповідно до умов договору №463137-КС-003 від 17.09.2023 сума кредиту 8 000,00 грн, строк надання кредиту 24 тижнів. Процентна ставка за користування кредиту становить 2% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, комісія за надання кредиту 1200,00 грн.
Відповідно до п.7.3.1 договору №463137-КС-003 від 17.09.2023, позичальник підтверджує, що їй надані та вона отримала інформацію, зазначену в ст.9 Закону України "Про споживче кредитування", паспорт споживчого кредиту, ч.2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також про умови договору і правила, що розміщенні на сайті кредитодавця.
Відтак, оскільки відповідач взяв на себе певні зобов'язання, належним чином в установлений договором строк не виконав, на час звернення до суду за ним рахується заборгованість за договором №463137-КС-003 від 17.09.2023 в загальному розмірі 34738,88 грн, з яких заборгованість: за тілом кредиту 80000, 00 грн; за відсотками 25 538,28 гривень.
Щодо стягнення з відповідача комісії за надання кредиту суд вважає, що відсутні підстави для стягнення цієї заборгованості.
Так послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок узгоджується з викладеним висновком Верховного Суду України у постанові від 06.09.2017 по справі № 6-2071цс16, а також аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 №6-1746цс16, згідно якої зроблено висновок, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення винагороди, у тому числі за надання фінансового інструмента та за резервування ресурсів, а нарахування платежів за послуги, що супроводжують кредит за рахунок позивача є незаконним.
Крім того, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов'язком банку, відповідно, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником. Так як надання фінансового інструменту у зв'язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам самої кредитної установи (банку), то такі дії не є послугами, що надаються клієнту-позичальнику (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі за №520/2614/17).
Таким чином суд дійшов до висновку про відсутність підстав стягнення з відповідачки на користь позивача 1200 грн комісії.
З огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів за договором та не повернув отримані кредитні кошти, не виконавши взятих за договором зобов'язань, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором №463137-КС-003 від 17.09.2023 узагальному розмірі 33 538,88 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати щодо сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 2338,76 гривень.
На підставі викладеного, ст.ст. 514, 526, 530, 549-551, 599, 624, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" заборгованість за договором №463137-КС-003 від 17.09.2023 узагальному розмірі 33 538 ( тридцять три тисячі п'ятсот тридцять вісім ) гривень 88 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2338 (дві тисячі триста тридцять вісім) гривень 76 копійок.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки,26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.