справа № 208/10464/25
провадження № 2/208/4402/25
10 жовтня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського в складі судді Подкопаєвої І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду міста Кам'янського в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим через представника - адвоката Борщевича Ігора Олександровича, до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 . про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
До Заводського районного суду міста Кам'янського звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, за змістом якої просить стягнути з Відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову і до закінчення навчання, а саме до 30.06.2028 року, але не більше ніж до досягнення сином 23-річного віку.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що у період часу з 2006 року по 2007 рік вони із відповідачем ОСОБА_2 мешкали однією сім'єю без реєстрації шлюбу і мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з моменту народження і до теперішнього часу перебуває на її повному утриманні, мешкає та зареєстрований разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.03.2019 року у справі № 2-870-11 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь позивачки стягувалися щомісяця з 25.11.2010 року аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до повноліття дитини.
На момент подання цього позову, повнолітній син сторін ОСОБА_3 є студентом 1-го курсу денної форми навчання факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин Університету митної справи та фінансів (IV рівня акредитації) за напрямком підготовки (спеціальністю) «051 Економіка». Навчання проводиться за кошти фізичних та юридичних осіб (контракт). Термін навчання в Університеті за освітнім рівнем «бакалавр» до 30.06.2028р.
Позивачка ОСОБА_5 не має змоги самостійно утримувати повнолітнього сина ОСОБА_3 у зв?язку з тим, що йому необхідні кошти на проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування, підручники тощо, що й зумовило необхідність звернення до суду із даним позовом. Відповідач є працездатним, має реальну можливість матеріально допомагати своєму синові, добровільно матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина в період його навчання в університеті не надає, будь - якої участі у вихованні дитини не приймає.
З огляду на вказані обставини позивачка просить стягувати з відповідача на її користь на утримання повнолітнього сина на період його навчання аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..
Ухвалою від 15.09.2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
В підготовче засідання, призначене на 10.10.2025 року, позивач та представник позивача не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, причини неявки суду не повідомили, подали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в якій позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач в підготовче засідання, призначене на 10.10.2025, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, причини неявки суду не повідомив, від нього надійшла заява про визнання позову, в якій він зазначив, що позовні вимоги визнає, просить розгляд справи здійснювати без його участі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в підготовче засідання, призначене на 10.10.2025, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що справу можливо розглянути без учасників справи за наявними у справі доказами.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши всі обставини справи, дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, на предмет їх належності, допустимості та достовірності, як кожного доказу окремо, так і у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 27.10.2010 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що зроблений відповідний актовий запис № 678 (а.с. 12).
З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 щомісячно стягувались аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 (однієї шостої) частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 (тридцяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.11.2010 року до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується виконавчим листом, виданим 28.03.2011 року на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.03.2011 року у справі № 2-870-11 (арк.с. 13).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади № 2025/010903977 від 05.08.2025 року (а.с. 7), Витягом з реєстру територіальної громади № 2025/010883695 від 05.08.2025 року (а.с. 11), Відповідю № 1778780 від 16.09.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 24), і досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується паспортом громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 від 20.03.2025 року (а.с. 9).
Відповідно до довідки, виданої деканом факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин Університету митної справи та фінансів В.В. Даценком, від 01.07.2025 року за вихідним № 12.5-30/216 ОСОБА_3 дійсно є студентом 1 - го курсу денної форми навчання факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин Університету митної справи та фінансів (IV рівня акредитації) за напрямом підготовки (спеціальністю) «051 Економіка». Наказ про зарахування на навчання № 552kc від 14.08.2024 року. Навчання проводиться за кошти фізичних та юридичних осіб (контракт). Термін навчання в Університеті за освітнім рівнем «бакалавр» до 30.06.2028 року.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).
Аналогічне положення міститься і у статті 4 ЦПК України.
Відповідно до статті 18 Сімейного кодексу України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: 1) встановлення правовідношення; 2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку; 3) припинення правовідношення, а також визнання його недійсним, скасування; 4) припинення дій, які порушують сімейні права; 5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права; 6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором; 7) зміна правовідношення; 8) визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з частиною другою статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Правовідносини щодо утримання батьками своїх повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України.
Згідно з частинами першою - третьою статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка або син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані їх утримувати до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, але не більше терміну навчання.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відтак, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року).
Згідно частиною першою - другою статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїм дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2018 року у справі № 622/373/16-ц.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша - третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
До початку підготовчого засідання у справі Відповідач подав до суду заяву, якою визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі та просив розгляд справи проводити без його участі.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги той факт, що батьки зобов'язані утримувати свою повнолітню дитину до досягнення нею 23-річного віку за умови, що вона продовжує навчання, та визнання позову відповідачем, який повністю визнав вимоги позивача, ніяких клопотань чи заперечень суду не надав, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись статтями 3, 5, 12, 13, 141, 263 - 265, 268, 272 - 273 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12.08.2025 року і до закінчення навчання (30.06.2028 року), але не довше ніж до досягнення 23 - річного віку.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/
Рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення суду складено 20.10.2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ;
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Суддя І.А. Подкопаєва