Ухвала від 13.10.2025 по справі 201/12640/25

Справа № 201/12640/25

Провадження № 1-кс/201/4341/2025

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання прокурора Мангушського відділу Маріупольської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024052770000246 від 22.05.2024 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполь Донецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,

У судовому засіданні брали участь:

прокурор ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),

захисник ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

УСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження за № 12024052770000246 від 22.05.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор вказує, що 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН), до складу якої входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об'єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав і резолюціями: від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав і про обмеження їх незалежності і суверенітету від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, визначено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з якої б то не було причини у внутрішні і зовнішні справи інших держав. Закріплені обов'язки держав утримуватися від: збройної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; надання сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на своїй території навчання, фінансування і вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

Всупереч вказаним нормам Президент російської федерації, а також інші представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.

З цією метою 22.02.2022 Президент російської федерації підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день ратифіковані Державною думою та Радою Федерації Федеральних Зборів російської федерації.

В цей же день Президент російської федерації, з метою надання видимості законності дій по нападу на Україну, направив до Ради Федерації Федеральних Зборів російської федерації звернення про використання Збройних Сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей 23.02.2022 звернулися до Президента російської федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».

Президент російської федерації 24.02.2022 оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил російської федерації на територію України.

Після цього, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці Збройних Сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України через лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Київській, Сумській, Чернігівській та інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.

Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об'єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна і міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

24 лютого 2022 російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Останній раз Указом Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб відповідно.

Місто Маріуполь та Маріупольський район Донецької області, відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.11.2022» (зі змінами), від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», є тимчасово окупованою територією.

При цьому, представники підконтрольних російській федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території м. Маріуполь та Маріупольського району Донецької області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу російської федерації.

У зв'язку із чим, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів, на тимчасово окупованій території міста Маріуполь та Маріупольський район Донецької області, який є невід'ємною складовою частиною території України, так званим «Указом голови донецької народної республіки № 108 від 31.03.2022 «про адміністрацію міста Маріуполя» незаконно створено окупаційну адміністрацію міста Маріуполя так звану «администрацию города Мариуполя», яка функціонує за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь.

Законом України від 22.05.2022 № 2265-IX «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму в Україну» російська федерація визнана державою-терористом (державою-агресором).

Водночас ОСОБА_4 в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1, 2, 17, 19 Конституції України, зрадила українській державі та всьому Українському народові, добровільно, будучи громадянкою України, вчинила дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти за наступних обставин.

Не пізніше 30.11.2022 (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), представниками окупаційної адміністрації держави-агресора створено заклад освіти під назвою «Муниципальное бюджетное дошкольное образовательное учреждение «Дитячий садок № 20 «Калинка»» основний державний реєстраційний номер запису юридичної особи рф 1229300135888, розташованого за адресою: 287549, Донецька народна республіка, м. Маріуполь, вул. Грецька, буд. 206, на основі приміщень та матеріальних цінностей навчального комунального закладу дошкільної освіти (Ясла-садок) № 20 «Калинка» Маріупольської міської ради Донецької області розташованого за адресою: Донецька область, Маріупольський район, м. Маріуполь, вул. Грецька, буд. 206 (ЄРДПОУ 26318432).

З початку військової агресії російської федерації, на територіях, які опинилися в окупації, серед яких було і місто Маріуполь та Маріупольський район Донецької області, представники держави-агресора, створили незаконні органи влади, які розпочали впроваджувати політичні та освітні стандарти російської федерації.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 «Федерального закона «Об образовании в российской федерации» від 29.12.2012 № 273-ФЗ (далі - закон № 273-ФЗ) в освітніх організаціях освітня діяльність здійснюється на державній мові російської федерації, якщо цією статтею не встановлено інше. Викладання та вивчення державної мови російської федерації в рамках освітніх програм, що мають державну акредитацію, здійснюються відповідно до федеральних державних освітніх стандартів та освітніх стандартів.

Відповідно до п. 6 ст. 2 закону № 273-ФЗ федеральний державний освітній стандарт - сукупність обов'язкових вимог до освіти певного рівня та (або) до професії, спеціальності та напряму підготовки, затверджених залежно від рівня освіти федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері загальної освіти, або федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері вищої освіти.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 закону № 273-ФЗ федеральні державні освітні стандарти загальної освіти розробляються за рівнями освіти.

Стандарт дошкільної освіти у системі освіти російської федерації затверджено наказом міністерства освіти та науки російської федерації від 17.10.2013 № 1155 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта дошкольного образования» (зареєстрований в міністерстві юстиції рф 14.11.2013 за № 30384) (далі - ФГОС № 1155).

У відповідності до п. 1.5 цього стандарту, федеральний державний освітній стандарт дошкільної освіти спрямований на досягнення, серед інших, наступної мети: збереження єдності освітнього простору російської федерації щодо рівня дошкільної освіти.

Згідно із п. 1.6 цього стандарту, федеральний державний освітній стандарт дошкільної освіти спрямований на рішення, серед іншого, наступного завдання: забезпечення наступності цілей, завдань та змісту освіти, що реалізуються в рамках освітніх програм різних рівнів.

Відповідно до п. 1.9 цього стандарту, програма дошкільної освіти реалізується державною мовою російської федерації. При цьому дана програма може передбачати можливість реалізації рідною мовою з-поміж мов народів російської федерації в тому числі російською мовою як рідною мовою на підставі заяв батьків (законних представників) неповнолітніх учнів, однак не повинна здійснюватися на шкоду здобуття освіти державною мовою російської федерації.

Згідно із п. 2.6 цього стандарту, зміст програми дошкільної освіти повинен забезпечувати фізичний та психічний розвиток дітей у різних видах діяльності та охоплювати наступні структурні одиниці, які представляють певні напрями навчання та виховання дітей: соціально-комунікативний розвиток (зокрема, спрямований на засвоєння та присвоєння норм, правил поведінки та моральних цінностей, прийнятих у суспільстві); пізнавальний розвиток (зокрема, спрямовано формування уявлень про себе та найближче соціальне оточення, культурно-історичні події, традиції та соціокультурні цінності малої батьківщини та батьківщини, розмаїття країн і народів світу); мовний розвиток; художньо-естетичний розвиток; фізичний розвиток (зокрема, передбачає виховання інтересу до різних видів спорту та почуття гордості за видатні досягнення російських спортсменів).

У відповідності до п 4.4 даного стандарту, його вимоги є орієнтирами для побудови освітньої політики на відповідних рівнях з урахуванням цілей дошкільної освіти, загальних для всього освітнього простору російської федерації..

«Министерством просвещения российской федерации» затверджено наказ №1028 «О Федеральной образовательной программе дошкольного образования» (зареєстрований в міністерстві юстиції рф 28.12.2022 за № 71847) (далі - ФОП ДО № 1028).

У відповідності до п. 2 розділу 18.4.2 зазначеної програми в галузі формування основ громадянськості та патріотизму Педагог збагачує уявлення дітей про малу батьківщину: регулярно нагадує назву населеного пункту, в якому вони живуть; знайомить із прилеглим оточенням ДОО (будівлями, природними об'єктами), доступними для розгляду з території. Обговорює з дітьми їх улюблені місця проведення часу у місті (селище). Демонструє емоційну чуйність на красу рідного краю, захоплюється природними явищами. Підтримує відображення дітьми своїх вражень про малу батьківщину в різних видах діяльності (розповідає, зображує, втілює образи в іграх, розгортає сюжет тощо).

Згідно п.2 розділу 18.5.2 зазначеної програми у сфері формування основ громадянськості та патріотизму. Виховує поважне відношення до нашої батьківщини - росії. Продовжує знайомити із державною символікою рф: російський прапор та герб росії; виховує поважне відношення до символів країни. Збагачує уявлення дітей про державні свята: День захисника Вітчизни, День Перемоги. Знайомить дітей зі змістом свята, з пам'ятними місцями у місті (селищі), присвяченими святу. Педагог збагачує уявлення дітей про малу батьківщину: знайомить з основними пам'ятками міста (селища), розвиває інтерес дітей до відвідування з батьками; знайомить із назвами вулиць, на яких мешкають діти. Підтримує емоційну чуйність дітей на красу рідного краю. Створює умови для відображення дітьми вражень про малу батьківщину у різних видах діяльності (розповідає, зображує, втілює образи в іграх, розгортає сюжет тощо). Підтримує інтерес до народної культури країни (традицій, усної народної творчості, народної музики, танців, ігор, іграшок)».

Відповідно до п.2 розділу 18.6.2 вказаної програми у сфері формування основ громадянськості та патріотизму Педагог виховує поважне відношення до нашої батьківщини - росії. Розширює уявлення про державні символи росії - герб, прапор, гімн, знайомить з історією їх виникнення у доступній для дітей формі. Збагачує уявлення дітей про те, що росія - велика багатонаціональна країна, виховує повагу до людей різних національностей, їхньої культури. Розвиває інтерес до життя людей різних національностей, які проживають на території Росії, їхнього способу життя, традицій і сприяє його висловлюванню у різних видах діяльності дітей (малюють, грають, обговорюють). Приділяє особливу увагу традиціям та звичаям народів, які мешкають на території малої батьківщини. Збагачує уявлення дітей про державні свята: День росії, День народної єдності, День Державного прапора російської федерації, День Державного герба російської федерації, День захисника Вітчизни, День Перемоги, Всесвітній день авіації та космонавтики. Знайомить дітей зі змістом свята, із традиціями святкування, пам'ятними місцями у місті (селищі), присвяченими святу. Виховує повагу до захисників та героїв Вітчизни. Знайомить дітей із яскравими біографічними фактами, вчинками героїв Вітчизни, викликає позитивний емоційний відгук та почуття гордості. Педагог збагачує уявлення дітей про малу батьківщину: підтримує допитливість до рідного краю; інтерес, чому саме так улаштований населений пункт (розташування вулиць, площ, різних об'єктів інфраструктури); знайомить із змістом деяких символів та пам'яток міста (селища), розвиває вміння відгукуватися на прояви краси у різних архітектурних об'єктах. Підтримує прояви у дітей первинної соціальної активності: бажання взяти участь у значних подіях, переживання емоцій, пов'язаних із подіями воєнних років та подвигами городян (вшанування ветеранів, соціальні акції тощо)».

Відповідно до п. 2 розділу 18.7.2 зазначеної програми у сфері формування основ громадянськості та патріотизму. Педагог виховує патріотичні та міжнародні почуття, поважне ставлення до нашої Батьківщини - росії. Знайомить дітей з ознаками та характеристиками держави з урахуванням вікових особливостей сприйняття ними інформації (територія держави та її межі, столиця тощо). Розповідає, що росія - найбільша країна світу та показує на глобусі та карті. Розширює уявлення про столицю росії - Москву та про адміністративний центр федерального округу, на території якого проживають діти. Знайомить із основними положеннями порядку використання державної символіки (дбайливо зберігати, вставати під час виконання гімну країни). Збагачує уявлення про те, що в нашій країні мирно живуть люди різних національностей, виховує повагу до представників різних національностей, інтерес до їхньої культури та звичаїв. Знайомить дітей із призначенням та доступними практиками волонтерства в росії, викликає емоційний відгук, усвідомлення важливості та значущості волонтерського руху. Пропонує дітям за підтримки батьків включитися в соціальні акції, волонтерські заходи у ДТЗ та у місті (селище). Розширює уявлення дітей про державні свята: День росії, День народної єдності, День Державного прапора російської федерації, День Державного герба Російської Федерації, День захисника Вітчизни, День Перемоги, Всесвітній день авіації та космонавтики. Знайомить дітей із святами: День повного звільнення Ленінграда від фашистської блокади; Міжнародний день рідної мови, День добровольця (волонтера) у росії, День Конституції російської федерації. Включає дітей у святкування подій, пов'язаних із життям міста, ? День народження міста, святкування військових тріумфів, пам'ятні дати, пов'язані з життям та творчістю знаменитих городян. Заохочує інтерес дітей до подій у країні, виховує почуття гордості за її досягнення. Виховує повагу до захисників Вітчизни, до пам'яті полеглих бійців. Розвиває інтерес дітей до рідного міста (селища), переживання почуття здивування, захоплення пам'ятками, подій минулого та сьогодення. Сприяє прояву активної діяльнісної позиції дітей: безпосереднє пізнання пам'яток рідного міста на прогулянках та екскурсіях, читання творів дитячої літератури, в якій представлено художньо-естетичну оцінку рідного краю. Навчає дітей діяти з картою міста, створювати колажі та макети міських локацій, використовувати макети у різних видах діяльності. Знайомить дітей із життям та творчістю знаменитих городян; з професіями, пов'язаними із специфікою рідного міста (селища)».

Громадянка України ОСОБА_4 , до початку повномасштабного вторгнення працювала на посаді вихователя комунального навчального закладу комбінованого типу «Ясла-садок № 20 «Калинка» Маріупольської міської ради Донецької області розташованого за адресою: Донецька область, Маріупольський район, м. Маріуполь, вул. Грецька, буд. 206 (ЄРДПОУ 26318432).

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.09.2023 (більш точний час органами досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 , з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні та підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу російської федерації, будучи обізнаної про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, невизнання рф поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій її території, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, в порушення порядку, встановленого Конституцією України, свідомо та добровільно прийняла рішення у період воєнного стану перейти на бік ворога, тобто на сторону окупаційної влади російської федерації.

Продовжуючи свій злочинний умисел, громадянка України ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.09.2023, перебуваючи на тимчасово окупованій території в м. Маріуполь Донецької області добровільно прийняла пропозицію та обійняла посаду завідуючої у так званому закладі освіти мовою оригіналу «Муниципальное бюджетное дошкольное образовательное учреждение «Ясли-сад № 20 «Калинка» комбинированого типа города Мариуполя» розташованого за адресою: 287549, Донецкая Народная Республика, Г.О.Мариуполь, г. Мариуполь, ул. Греческая, д. 206.

Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, маючи мету, направлену на здійснення дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України у закладах освіти, ОСОБА_4 перебуваючи за вищевказаною адресою у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж з 01.09.2023 та по теперішній час, обіймаючи вищезазначену посаду завідуючої так званого ( мовою оригіналу) «Муниципального бюджетного дошкольного образовательного учреждения «Ясли-сад № 20 «Калинка» комбинированого типа города Мариуполя» Донецкой народной республіки, згідно з посадовими обов'язками керівника освітньої установи, передбаченими чинним законодавством держави-агресора - рф з урахуванням вимог закону № 273-ФЗ, ФГОС № 1155, ФОП ДО № 1028, Санітарних правил СП 2.4.3648-20 «Санітарно-епідеміологічні вимоги до організацій виховання та навчання, відпочинку та оздоровлення дітей та молоді», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря російської федерації від 28.09.2020 № 28 (зареєстрована в міністерстві юстиції російської федерації 18.12.2020 за № 61573), а також Наказу Міністерства охорони здоров'я та соціального розвитку рф від 26.08.2010 № 761н «Про затвердження Єдиного кваліфікаційного довідника посад керівників, фахівців та службовців, розділ «Кваліфікаційні характеристики посад працівників освіти»» (зареєстрований в міністерстві юстиції російської федерації 06.10.2010 за № 18638), а також Статуту державного казенного дошкільного навчального закладу "Дитячий садок № 20 «Калинка» комбінованого виду міського округу Маріуполь» Донецької народної республіки, затверджений Наказом міністерства освіти та науки Донецької народної республіки № 1298 від 01 липня 2024 року (мовою оригіналу: устав государственного казенного дошкольного образовательного учреждения " «Детский сад № 20 «Калинка» комбинированного вида городского округа Мариуполь" Донецкой народной республики) виконує покладені на неї наступні функції: «Здійснює керівництво освітньою установою відповідно до законів та інших нормативних правових актів, статуту освітньої установи. Забезпечує системну освітню (навчально-виховну) та адміністративно-господарську (виробничу) роботу освітньої установи. Забезпечує реалізацію федерального державного освітнього стандарту, федеральних державних вимог. Формує контингенти учнів (вихованців, дітей), забезпечує охорону життя і здоров'я під час освітнього процесу, дотримання права і свободи, які навчаються (вихованців, дітей) і працівників освітнього закладу встановленому законодавством України порядку. Визначає стратегію, цілі та завдання розвитку освітньої установи, приймає рішення про програмне планування її роботи, участь освітньої установи в різних програмах та проектах, забезпечує дотримання вимог, що висуваються до умов освітнього процесу, освітніх програм, результатів діяльності освітньої установи та якості освіти, безперервне підвищення якості освіти у освітньому закладі. Забезпечує об'єктивність оцінки якості освіти учнів (вихованців, дітей) в освітньому закладі. Спільно з радою освітньої установи та громадськими організаціями здійснює розробку, затвердження та реалізацію програм розвитку освітньої установи, освітньої програми освітньої установи, навчальних планів, навчальних програм курсів, дисциплін, річних календарних навчальних графіків, статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку освітньої установи. Створює умови для впровадження інновацій, забезпечує формування та реалізацію ініціатив працівників освітньої установи, спрямованих на покращення роботи освітньої установи та підвищення якості освіти, підтримує сприятливий морально-психологічний клімат у колективі. У межах своїх повноважень розпоряджається бюджетними коштами, забезпечує результативність та ефективність їх використання. У межах встановлених коштів формує фонд оплати праці з поділом його на базову та стимулюючу частину. Затверджує структуру та штатний розпис освітньої установи. Вирішує кадрові, адміністративні, фінансові, господарські та інші питання відповідно до статуту навчального закладу. Здійснює підбір та розміщення кадрів. Створює умови безперервного підвищення кваліфікації працівників. Забезпечує встановлення заробітної плати працівників освітньої установи, у тому числі стимулюючої частини (надбавок, доплат до окладів (посадових окладів), ставок заробітної плати працівників), виплату в повному розмірі належної працівникам заробітної плати у строки, встановлені колективним договором, правилами внутрішнього трудового трудовими договорами Вживає заходів щодо забезпечення безпеки та умов праці, що відповідають вимогам охорони праці. Вживає заходів щодо забезпечення освітньої установи кваліфікованими кадрами, раціонального використання та розвитку їх професійних знань та досвіду, забезпечує формування резерву кадрів з метою заміщення вакантних посад в освітній установі. Організовує та координує реалізацію заходів щодо підвищення мотивації працівників до якісної праці, у тому числі на основі їх матеріального стимулювання, підвищення престижності праці в освітній установі, раціоналізації управління та зміцнення дисципліни праці. Створює умови, які забезпечують участь працівників у управлінні освітньою установою. Приймає локальні нормативні акти освітньої установи, що містять норми трудового права, у тому числі щодо встановлення системи оплати праці з урахуванням думки представницького органу працівників. Планує, координує та контролює роботу структурних підрозділів, педагогічних та інших працівників освітньої установи. Забезпечує ефективну взаємодію та співпрацю з органами державної влади, місцевого самоврядування, організаціями, громадськістю, батьками (особами, які їх замінюють), громадянами. Представляє освітній заклад у державних, муніципальних, громадських та інших органах, установах, інших організаціях. Сприяє діяльності учительських (педагогічних), психологічних організацій та методичних об'єднань, громадських (у тому числі дитячих та молодіжних) організацій. Забезпечує облік, збереження та поповнення навчально-матеріальної бази, дотримання правил санітарно-гігієнічного режиму та охорони праці, облік та зберігання документації, залучення для провадження діяльності, передбаченої статутом освітньої установи, додаткових джерел фінансових та матеріальних засобів. Забезпечує подання засновнику щорічного звіту про надходження, витрачання фінансових та матеріальних засобів та публічного звіту про діяльність освітньої установи в цілому. Виконує правила з охорони праці та пожежної безпеки».

ОСОБА_4 перебуваючи на посаді завідувача (мовою оригіналу) «Муниципального бюджетного дошкольного образовательного учреждения «Ясли-сад № 20 «Калинка» комбинированого типа города Мариуполя» який на підставі розпорядження від 13.06.2024 № 62-Р4 «Об изменении подведомственности образовательных организаций, реализующих программы дошкольного образования, начального общего, основного общего, среднего общего образования на территории муниципальных образований Донецкой народной республики» перейменовано в «Государственное казенное дошкольное образовательное учреждение «Детский сад № 20 «Калинка» комбинированного вида городского округа Мариуполь» Донецкой Народной Республики, основной государственный номер записи юридического лица рф (основний державний реєстраційний номер запису юридичної особи рф) 1229300135888, впроваджує стандарти освіти держави-агресора, визначені «Федеральным законом «Об образовании в Российской Федерации» від 29.12.2012 №273-ФЗ, «Федеральной образовательной программой дошкольного образования», затвердженої «Приказом Министерства просвещения российской федерации №1028 від 25.11.2022», забезпечує навчання в дошкільному закладі на російській мові, виховання дітей в дусі шанобливого ставлення до держави-агресора, її культури, формування у них патріотичного відношення до рф.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-матеріалами, зібраними оперативними підрозділами, відповідно до ст. 99 ч. 2 КПК України доказом, а саме: рапорт про протиправне діяння ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_6 , яка повідомила що особисто знайома з ОСОБА_4 . ОСОБА_6 під час допиту повідомила, що їй стало відомо через знайомих про те, що ОСОБА_4 залишились після повномасштабного вторгнення рф на територію України в м. Маріуполі та зайняла посаду завідувача дитячого садку № 20 «Калинка» м. Маріуполь ;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_6 під час якого свідок впізнала ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який показала, що особисто знайома з 2017 року з ОСОБА_4 . Крім цього повідомила, що через загальних знайомих їй стало відомо, що остання залишилась на тимчасово окупованій території в м. Маріуполь та через соціальні мережі, переглядаючи телеграм канал «Мариуполь-24» впізнала на публікації ОСОБА_4 яка очолила дитячий садок № 20 «Калинка» в м. Маріуполь на посаді завідуючої.

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_7 під час якого свідок впізнала ОСОБА_4 ;

- протоколом огляду Веб-сайту «ПРЕДОСТАВЛЕНИЕ СВЕДЕНИЙ ИЗ ЕГРЮЛ/ЕГРИП В ЭЛЕКТРОННОМ ВИДЕ», під час огляду якого встановлено, що ОСОБА_4 , є завідувачем ( мовою оригіналу) ГКДОУ «ДЕТСКИЙ САД № 20 Г.О. МАРИУПОЛЬ» ДНР, розташованого за адресою: 287549, Донецкая Народная Республика, Г.О.Мариуполь, г. Мариуполь, ул. Греческая, д. 206.

- протоколом огляду офіційного Веб-сайту «ДЕТСКИЙ САД № 20 ОСОБА_8 », на якому наявна інформація, що завідуючою дошкільного навчального закладу «ДЕТСКИЙ САД № 20 ОСОБА_8 » є ОСОБА_4 ;

- протоколом огляду, де на каналі «Мариуполь 24», а саме у відеофайлі, який був розміщений 08.02.2024 року із заголовком «??На каком этапе восстановления мариупольская школа №33 и детские сады №63 и №20? 08.02.2024», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що ОСОБА_4 дає інтерв'ю як завідувач ясла-садка АДРЕСА_2 ;

- висновком експерта № СЕ 19/105-25/8549-ФП від 10.09.2025, відповідно якої, жінка у відеофайлі під назвою «??На каком этапе восстановления мариупольская школа и детские сады» та у графічному файлі під назвою «anketa_11581972», що наданий в якості порівняльного зразку, є зображеннями однією і тією ж особи.

- іншими матеріалами досудового розслідування в загальній сукупності.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

Факт тимчасової окупації території м. Маріуполь, Маріупольського району Донецької області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.

Той факт, що підозрювана ОСОБА_4 , перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується:

- відповіддю з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 в період з 24.02.2022 державний кордон України не перетинала;

- відповіддю заступника начальника управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН Краматорської міської ради) про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на обліку як внутрішньо переміщена особа не перебуває.

- загальною сукупністю матеріалів досудового розслідування, протоколами огляду мережі інтернет, публікацій за участю ОСОБА_4 які дають обґрунтовані підстави вважати, що остання перебуває на тимчасово окупованій території України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання.

Заслухавши доводи слідчого та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Так, в судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокації у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024052770000246 від 22.05.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням території Донецької області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті Урядовий кур'єр» «Урядовий кур'єр» № 198 (8123) яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру - ОСОБА_4 та повістки про виклик підозрюваної на 01.10.2025 з 09 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., 02.10.2025 з 09 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., 03.10.2025 з 09 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 111-1 КК України, допиту підозрюваного.

Жодного разу у призначений час та місце громадянка України ОСОБА_4 не з'явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

27 вересня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України та вручена захиснику підозрюваній ОСОБА_4 - ОСОБА_5 яка призначена центром надання безоплатної вторинної правової допомоги, для здійснення захисту останнього.

Таким чином, 27.09.2025 з моменту публікації повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України КК України, а саме у колабораційній діяльності, тобто у вчиненні дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.

Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

Відповідно до матеріалів клопотання, з дотриманням вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.

При цьому, відповідно матеріалів клопотання підозрюваний постійно перебуває на тимчасово окупованій території України і встановити його точне місце перебування не видається за можливе. Доказами перебування підозрюваного на тимчасово окупованій території України підтверджено зібраними матеріалами досудового розслідування.

Постановою прокурора від 06.10.2025 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_4 оголошено в регіональний, державний (міждержавний), міжнародний розшук.

Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваного в розшуки.

Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

Під час досудового розслідування встановлено, що підозрювана ухиляється від явки на виклик слідчого (не прибув на виклик без поважної причини більше ніж два рази), оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України.

Згідно із до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Матеріали клопотання свідчать, що підозрювана належним чином викликався для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, та згідно матеріалів клопотання перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрюваний переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що остання переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошена у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.135,139,297-1 - 297-5 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Мангушського відділу Маріупольської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024052770000246 від 22.05.2024 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, - задовольнити

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження за № 12024052770000246 від 22.05.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений і оголошений о 12-35 годині 13.10.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131111138
Наступний документ
131111140
Інформація про рішення:
№ рішення: 131111139
№ справи: 201/12640/25
Дата рішення: 13.10.2025
Дата публікації: 22.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; здійснення спеціального досудового розслідування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (13.10.2025)
Дата надходження: 09.10.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОЙКО В'ЯЧЕСЛАВ ПЕТРОВИЧ
суддя-доповідач:
БОЙКО В'ЯЧЕСЛАВ ПЕТРОВИЧ