Справа № 201/12638/25
Провадження № 1-кс/201/4340/2025
13 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання прокурора Мангушського відділу Маріупольської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024052770000246 від 22.05.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполь Донецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,
У судовому засіданні брали участь:
прокурор ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
захисник ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН), до складу якої входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об'єднаних Націй.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав і резолюціями: від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав і про обмеження їх незалежності і суверенітету від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, визначено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з якої б то не було причини у внутрішні і зовнішні справи інших держав. Закріплені обов'язки держав утримуватися від: збройної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; надання сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на своїй території навчання, фінансування і вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
Всупереч вказаним нормам Президент російської федерації, а також інші представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.
З цією метою 22.02.2022 Президент російської федерації підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день ратифіковані Державною думою та Радою Федерації Федеральних Зборів російської федерації.
В цей же день Президент російської федерації, з метою надання видимості законності дій по нападу на Україну, направив до Ради Федерації Федеральних Зборів російської федерації звернення про використання Збройних Сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
Керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей 23.02.2022 звернулися до Президента російської федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».
Президент російської федерації 24.02.2022 оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил російської федерації на територію України.
Після цього, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці Збройних Сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України через лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Київській, Сумській, Чернігівській та інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об'єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна і міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
24 лютого 2022 російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Останній раз Указом Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб відповідно.
Місто Маріуполь та Маріупольський район Донецької області, відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.11.2022» (зі змінами), від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», є тимчасово окупованою територією.
При цьому, представники підконтрольних російській федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території м. Маріуполь та Маріупольського району Донецької області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу російської федерації.
У зв'язку із чим, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів, на тимчасово окупованій території міста Маріуполь та Маріупольський район Донецької області, який є невід'ємною складовою частиною території України, так званим «Указом голови донецької народної республіки № 108 від 31.03.2022 «про адміністрацію міста Маріуполя» незаконно створено окупаційну адміністрацію міста Маріуполя так звану «администрацию города Мариуполя», яка функціонує за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь.
Законом України від 22.05.2022 № 2265-IX «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму в Україну» російська федерація визнана державою-терористом (державою-агресором).
Водночас ОСОБА_4 в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1, 2, 17, 19 Конституції України, зрадила українській державі та всьому Українському народові, добровільно, будучи громадянкою України, вчинила дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти за наступних обставин.
Не пізніше 30.11.2022 (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), представниками окупаційної адміністрації держави-агресора створено заклад освіти під назвою «Муниципальное бюджетное дошкольное образовательное учреждение «Дитячий садок № 20 «Калинка»» основний державний реєстраційний номер запису юридичної особи рф 1229300135888, розташованого за адресою: 287549, Донецька народна республіка, м. Маріуполь, вул. Грецька, буд. 206, на основі приміщень та матеріальних цінностей навчального комунального закладу дошкільної освіти (Ясла-садок) № 20 «Калинка» Маріупольської міської ради Донецької області розташованого за адресою: Донецька область, Маріупольський район, м. Маріуполь, вул. Грецька, буд. 206 (ЄРДПОУ 26318432).
З початку військової агресії російської федерації, на територіях, які опинилися в окупації, серед яких було і місто Маріуполь та Маріупольський район Донецької області, представники держави-агресора, створили незаконні органи влади, які розпочали впроваджувати політичні та освітні стандарти російської федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 «Федерального закона «Об образовании в российской федерации» від 29.12.2012 № 273-ФЗ (далі - закон № 273-ФЗ) в освітніх організаціях освітня діяльність здійснюється на державній мові російської федерації, якщо цією статтею не встановлено інше. Викладання та вивчення державної мови російської федерації в рамках освітніх програм, що мають державну акредитацію, здійснюються відповідно до федеральних державних освітніх стандартів та освітніх стандартів.
Відповідно до п. 6 ст. 2 закону № 273-ФЗ федеральний державний освітній стандарт - сукупність обов'язкових вимог до освіти певного рівня та (або) до професії, спеціальності та напряму підготовки, затверджених залежно від рівня освіти федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері загальної освіти, або федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері вищої освіти.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 закону № 273-ФЗ федеральні державні освітні стандарти загальної освіти розробляються за рівнями освіти.
Стандарт дошкільної освіти у системі освіти російської федерації затверджено наказом міністерства освіти та науки російської федерації від 17.10.2013 № 1155 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта дошкольного образования» (зареєстрований в міністерстві юстиції рф 14.11.2013 за № 30384) (далі - ФГОС № 1155).
У відповідності до п. 1.5 цього стандарту, федеральний державний освітній стандарт дошкільної освіти спрямований на досягнення, серед інших, наступної мети: збереження єдності освітнього простору російської федерації щодо рівня дошкільної освіти.
Згідно із п. 1.6 цього стандарту, федеральний державний освітній стандарт дошкільної освіти спрямований на рішення, серед іншого, наступного завдання: забезпечення наступності цілей, завдань та змісту освіти, що реалізуються в рамках освітніх програм різних рівнів.
Відповідно до п. 1.9 цього стандарту, програма дошкільної освіти реалізується державною мовою російської федерації. При цьому дана програма може передбачати можливість реалізації рідною мовою з-поміж мов народів російської федерації в тому числі російською мовою як рідною мовою на підставі заяв батьків (законних представників) неповнолітніх учнів, однак не повинна здійснюватися на шкоду здобуття освіти державною мовою російської федерації.
Згідно із п. 2.6 цього стандарту, зміст програми дошкільної освіти повинен забезпечувати фізичний та психічний розвиток дітей у різних видах діяльності та охоплювати наступні структурні одиниці, які представляють певні напрями навчання та виховання дітей: соціально-комунікативний розвиток (зокрема, спрямований на засвоєння та присвоєння норм, правил поведінки та моральних цінностей, прийнятих у суспільстві); пізнавальний розвиток (зокрема, спрямовано формування уявлень про себе та найближче соціальне оточення, культурно-історичні події, традиції та соціокультурні цінності малої батьківщини та батьківщини, розмаїття країн і народів світу); мовний розвиток; художньо-естетичний розвиток; фізичний розвиток (зокрема, передбачає виховання інтересу до різних видів спорту та почуття гордості за видатні досягнення російських спортсменів).
У відповідності до п 4.4 даного стандарту, його вимоги є орієнтирами для побудови освітньої політики на відповідних рівнях з урахуванням цілей дошкільної освіти, загальних для всього освітнього простору російської федерації. «Министерством просвещения российской федерации» затверджено наказ №1028 «О Федеральной образовательной программе дошкольного образования» (зареєстрований в міністерстві юстиції рф 28.12.2022 за № 71847) (далі - ФОП ДО № 1028).
У відповідності до п. 2 розділу 18.4.2 зазначеної програми в галузі формування основ громадянськості та патріотизму Педагог збагачує уявлення дітей про малу батьківщину: регулярно нагадує назву населеного пункту, в якому вони живуть; знайомить із прилеглим оточенням ДОО (будівлями, природними об'єктами), доступними для розгляду з території. Обговорює з дітьми їх улюблені місця проведення часу у місті (селище). Демонструє емоційну чуйність на красу рідного краю, захоплюється природними явищами. Підтримує відображення дітьми своїх вражень про малу батьківщину в різних видах діяльності (розповідає, зображує, втілює образи в іграх, розгортає сюжет тощо).
Згідно п.2 розділу 18.5.2 зазначеної програми у сфері формування основ громадянськості та патріотизму. Виховує поважне відношення до нашої батьківщини - росії. Продовжує знайомити із державною символікою рф: російський прапор та герб росії; виховує поважне відношення до символів країни. Збагачує уявлення дітей про державні свята: День захисника Вітчизни, День Перемоги. Знайомить дітей зі змістом свята, з пам'ятними місцями у місті (селищі), присвяченими святу. Педагог збагачує уявлення дітей про малу батьківщину: знайомить з основними пам'ятками міста (селища), розвиває інтерес дітей до відвідування з батьками; знайомить із назвами вулиць, на яких мешкають діти. Підтримує емоційну чуйність дітей на красу рідного краю. Створює умови для відображення дітьми вражень про малу батьківщину у різних видах діяльності (розповідає, зображує, втілює образи в іграх, розгортає сюжет тощо). Підтримує інтерес до народної культури країни (традицій, усної народної творчості, народної музики, танців, ігор, іграшок)».
Відповідно до п.2 розділу 18.6.2 вказаної програми у сфері формування основ громадянськості та патріотизму Педагог виховує поважне відношення до нашої батьківщини - росії. Розширює уявлення про державні символи росії - герб, прапор, гімн, знайомить з історією їх виникнення у доступній для дітей формі. Збагачує уявлення дітей про те, що росія - велика багатонаціональна країна, виховує повагу до людей різних національностей, їхньої культури. Розвиває інтерес до життя людей різних національностей, які проживають на території Росії, їхнього способу життя, традицій і сприяє його висловлюванню у різних видах діяльності дітей (малюють, грають, обговорюють). Приділяє особливу увагу традиціям та звичаям народів, які мешкають на території малої батьківщини. Збагачує уявлення дітей про державні свята: День росії, День народної єдності, День Державного прапора російської федерації, День Державного герба російської федерації, День захисника Вітчизни, День Перемоги, Всесвітній день авіації та космонавтики. Знайомить дітей зі змістом свята, із традиціями святкування, пам'ятними місцями у місті (селищі), присвяченими святу. Виховує повагу до захисників та героїв Вітчизни. Знайомить дітей із яскравими біографічними фактами, вчинками героїв Вітчизни, викликає позитивний емоційний відгук та почуття гордості. Педагог збагачує уявлення дітей про малу батьківщину: підтримує допитливість до рідного краю; інтерес, чому саме так улаштований населений пункт (розташування вулиць, площ, різних об'єктів інфраструктури); знайомить із змістом деяких символів та пам'яток міста (селища), розвиває вміння відгукуватися на прояви краси у різних архітектурних об'єктах. Підтримує прояви у дітей первинної соціальної активності: бажання взяти участь у значних подіях, переживання емоцій, пов'язаних із подіями воєнних років та подвигами городян (вшанування ветеранів, соціальні акції тощо)».
Відповідно до п. 2 розділу 18.7.2 зазначеної програми у сфері формування основ громадянськості та патріотизму. Педагог виховує патріотичні та міжнародні почуття, поважне ставлення до нашої Батьківщини - росії. Знайомить дітей з ознаками та характеристиками держави з урахуванням вікових особливостей сприйняття ними інформації (територія держави та її межі, столиця тощо). Розповідає, що росія - найбільша країна світу та показує на глобусі та карті. Розширює уявлення про столицю росії - Москву та про адміністративний центр федерального округу, на території якого проживають діти. Знайомить із основними положеннями порядку використання державної символіки (дбайливо зберігати, вставати під час виконання гімну країни). Збагачує уявлення про те, що в нашій країні мирно живуть люди різних національностей, виховує повагу до представників різних національностей, інтерес до їхньої культури та звичаїв. Знайомить дітей із призначенням та доступними практиками волонтерства в росії, викликає емоційний відгук, усвідомлення важливості та значущості волонтерського руху. Пропонує дітям за підтримки батьків включитися в соціальні акції, волонтерські заходи у ДТЗ та у місті (селище). Розширює уявлення дітей про державні свята: День росії, День народної єдності, День Державного прапора російської федерації, День Державного герба Російської Федерації, День захисника Вітчизни, День Перемоги, Всесвітній день авіації та космонавтики. Знайомить дітей із святами: День повного звільнення Ленінграда від фашистської блокади; Міжнародний день рідної мови, День добровольця (волонтера) у росії, День Конституції російської федерації. Включає дітей у святкування подій, пов'язаних із життям міста, ? День народження міста, святкування військових тріумфів, пам'ятні дати, пов'язані з життям та творчістю знаменитих городян. Заохочує інтерес дітей до подій у країні, виховує почуття гордості за її досягнення. Виховує повагу до захисників Вітчизни, до пам'яті полеглих бійців. Розвиває інтерес дітей до рідного міста (селища), переживання почуття здивування, захоплення пам'ятками, подій минулого та сьогодення. Сприяє прояву активної діяльнісної позиції дітей: безпосереднє пізнання пам'яток рідного міста на прогулянках та екскурсіях, читання творів дитячої літератури, в якій представлено художньо-естетичну оцінку рідного краю. Навчає дітей діяти з картою міста, створювати колажі та макети міських локацій, використовувати макети у різних видах діяльності. Знайомить дітей із життям та творчістю знаменитих городян; з професіями, пов'язаними із специфікою рідного міста (селища)».
Громадянка України ОСОБА_4 , до початку повномасштабного вторгнення працювала на посаді вихователя комунального навчального закладу комбінованого типу «Ясла-садок № 20 «Калинка» Маріупольської міської ради Донецької області розташованого за адресою: Донецька область, Маріупольський район, м. Маріуполь, вул. Грецька, буд. 206 (ЄРДПОУ 26318432).
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.09.2023 (більш точний час органами досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 , з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні та підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу російської федерації, будучи обізнаної про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, невизнання рф поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій її території, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, в порушення порядку, встановленого Конституцією України, свідомо та добровільно прийняла рішення у період воєнного стану перейти на бік ворога, тобто на сторону окупаційної влади російської федерації.
Продовжуючи свій злочинний умисел, громадянка України ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.09.2023, перебуваючи на тимчасово окупованій території в м. Маріуполь Донецької області добровільно прийняла пропозицію та обійняла посаду завідуючої у так званому закладі освіти мовою оригіналу «Муниципальное бюджетное дошкольное образовательное учреждение «Ясли-сад № 20 «Калинка» комбинированого типа города Мариуполя» розташованого за адресою: 287549, Донецкая Народная Республика, Г.О.Мариуполь, г. Мариуполь, ул. Греческая, д. 206.
Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, маючи мету, направлену на здійснення дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України у закладах освіти, ОСОБА_4 перебуваючи за вищевказаною адресою у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж з 01.09.2023 та по теперішній час, обіймаючи вищезазначену посаду завідуючої так званого ( мовою оригіналу) «Муниципального бюджетного дошкольного образовательного учреждения «Ясли-сад № 20 «Калинка» комбинированого типа города Мариуполя» Донецкой народной республіки, згідно з посадовими обов'язками керівника освітньої установи, передбаченими чинним законодавством держави-агресора - рф з урахуванням вимог закону № 273-ФЗ, ФГОС № 1155, ФОП ДО № 1028, Санітарних правил СП 2.4.3648-20 «Санітарно-епідеміологічні вимоги до організацій виховання та навчання, відпочинку та оздоровлення дітей та молоді», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря російської федерації від 28.09.2020 № 28 (зареєстрована в міністерстві юстиції російської федерації 18.12.2020 за № 61573), а також Наказу Міністерства охорони здоров'я та соціального розвитку рф від 26.08.2010 № 761н «Про затвердження Єдиного кваліфікаційного довідника посад керівників, фахівців та службовців, розділ «Кваліфікаційні характеристики посад працівників освіти»» (зареєстрований в міністерстві юстиції російської федерації 06.10.2010 за № 18638), а також Статуту державного казенного дошкільного навчального закладу "Дитячий садок № 20 «Калинка» комбінованого виду міського округу Маріуполь» Донецької народної республіки, затверджений Наказом міністерства освіти та науки Донецької народної республіки № 1298 від 01 липня 2024 року (мовою оригіналу: устав государственного казенного дошкольного образовательного учреждения " «Детский сад № 20 «Калинка» комбинированного вида городского округа Мариуполь" Донецкой народной республики) виконує покладені на неї наступні функції: «Здійснює керівництво освітньою установою відповідно до законів та інших нормативних правових актів, статуту освітньої установи. Забезпечує системну освітню (навчально-виховну) та адміністративно-господарську (виробничу) роботу освітньої установи. Забезпечує реалізацію федерального державного освітнього стандарту, федеральних державних вимог. Формує контингенти учнів (вихованців, дітей), забезпечує охорону життя і здоров'я під час освітнього процесу, дотримання права і свободи, які навчаються (вихованців, дітей) і працівників освітнього закладу встановленому законодавством України порядку. Визначає стратегію, цілі та завдання розвитку освітньої установи, приймає рішення про програмне планування її роботи, участь освітньої установи в різних програмах та проектах, забезпечує дотримання вимог, що висуваються до умов освітнього процесу, освітніх програм, результатів діяльності освітньої установи та якості освіти, безперервне підвищення якості освіти у освітньому закладі. Забезпечує об'єктивність оцінки якості освіти учнів (вихованців, дітей) в освітньому закладі. Спільно з радою освітньої установи та громадськими організаціями здійснює розробку, затвердження та реалізацію програм розвитку освітньої установи, освітньої програми освітньої установи, навчальних планів, навчальних програм курсів, дисциплін, річних календарних навчальних графіків, статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку освітньої установи. Створює умови для впровадження інновацій, забезпечує формування та реалізацію ініціатив працівників освітньої установи, спрямованих на покращення роботи освітньої установи та підвищення якості освіти, підтримує сприятливий морально-психологічний клімат у колективі. У межах своїх повноважень розпоряджається бюджетними коштами, забезпечує результативність та ефективність їх використання. У межах встановлених коштів формує фонд оплати праці з поділом його на базову та стимулюючу частину. Затверджує структуру та штатний розпис освітньої установи. Вирішує кадрові, адміністративні, фінансові, господарські та інші питання відповідно до статуту навчального закладу. Здійснює підбір та розміщення кадрів. Створює умови безперервного підвищення кваліфікації працівників. Забезпечує встановлення заробітної плати працівників освітньої установи, у тому числі стимулюючої частини (надбавок, доплат до окладів (посадових окладів), ставок заробітної плати працівників), виплату в повному розмірі належної працівникам заробітної плати у строки, встановлені колективним договором, правилами внутрішнього трудового трудовими договорами Вживає заходів щодо забезпечення безпеки та умов праці, що відповідають вимогам охорони праці. Вживає заходів щодо забезпечення освітньої установи кваліфікованими кадрами, раціонального використання та розвитку їх професійних знань та досвіду, забезпечує формування резерву кадрів з метою заміщення вакантних посад в освітній установі. Організовує та координує реалізацію заходів щодо підвищення мотивації працівників до якісної праці, у тому числі на основі їх матеріального стимулювання, підвищення престижності праці в освітній установі, раціоналізації управління та зміцнення дисципліни праці. Створює умови, які забезпечують участь працівників у управлінні освітньою установою. Приймає локальні нормативні акти освітньої установи, що містять норми трудового права, у тому числі щодо встановлення системи оплати праці з урахуванням думки представницького органу працівників. Планує, координує та контролює роботу структурних підрозділів, педагогічних та інших працівників освітньої установи. Забезпечує ефективну взаємодію та співпрацю з органами державної влади, місцевого самоврядування, організаціями, громадськістю, батьками (особами, які їх замінюють), громадянами. Представляє освітній заклад у державних, муніципальних, громадських та інших органах, установах, інших організаціях. Сприяє діяльності учительських (педагогічних), психологічних організацій та методичних об'єднань, громадських (у тому числі дитячих та молодіжних) організацій. Забезпечує облік, збереження та поповнення навчально-матеріальної бази, дотримання правил санітарно-гігієнічного режиму та охорони праці, облік та зберігання документації, залучення для провадження діяльності, передбаченої статутом освітньої установи, додаткових джерел фінансових та матеріальних засобів. Забезпечує подання засновнику щорічного звіту про надходження, витрачання фінансових та матеріальних засобів та публічного звіту про діяльність освітньої установи в цілому. Виконує правила з охорони праці та пожежної безпеки».
ОСОБА_4 перебуваючи на посаді завідувача (мовою оригіналу) «Муниципального бюджетного дошкольного образовательного учреждения «Ясли-сад № 20 «Калинка» комбинированого типа города Мариуполя» який на підставі розпорядження від 13.06.2024 № 62-Р4 «Об изменении подведомственности образовательных организаций, реализующих программы дошкольного образования, начального общего, основного общего, среднего общего образования на территории муниципальных образований Донецкой народной республики» перейменовано в «Государственное казенное дошкольное образовательное учреждение «Детский сад № 20 «Калинка» комбинированного вида городского округа Мариуполь» Донецкой Народной Республики, основной государственный номер записи юридического лица рф (основний державний реєстраційний номер запису юридичної особи рф) 1229300135888, впроваджує стандарти освіти держави-агресора, визначені «Федеральным законом «Об образовании в Российской Федерации» від 29.12.2012 №273-ФЗ, «Федеральной образовательной программой дошкольного образования», затвердженої «Приказом Министерства просвещения российской федерации №1028 від 25.11.2022», забезпечує навчання в дошкільному закладі на російській мові, виховання дітей в дусі шанобливого ставлення до держави-агресора, її культури, формування у них патріотичного відношення до рф.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
Також, під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, в якому вона підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів. Санкція ч. 3 ст. 111-1 КК України передбачає виправні роботи на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення;
- неприбуття на виклик до слідчого та прокурора та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрювана на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;
- спосіб вчинення злочину (вчинила умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме її до втечі разі обрання більш м'якого запобіжного заходу).
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:
- тимчасова окупація території України, а саме м. Маріуполь Донецької області, що дає їй можливість продовжувати займати вищевказану посаду, діяти на користь окупаційній адміністрації в супереч суверенітетові України та унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене останній у разі його засудження за цей злочин;
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний зможе переховуватися від органів слідства та суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Факт тимчасової окупації території м. Маріуполь Донецької області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.
Той факт, що підозрювана ОСОБА_4 , перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується:
- інформацією, наданою Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, згідно з якою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 24.02.2022 державний кордон України та лінію розмежування з тимчасово окупованими територіями не перетинала;
-відповіддю заступника начальника управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН Краматорської міської ради) про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на обліку як внутрішньо переміщена особа не перебуває.
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_6 , яка повідомила що особисто знайома з ОСОБА_4 . ОСОБА_6 під час допиту повідомила, що їй стало відомо через знайомих про те, що ОСОБА_4 залишились після повномасштабного вторгнення рф на територію України в м. Маріуполі та зайняла посаду завідувача дитячого садку № 20 «Калинка» м. Маріуполь ;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який показала, що особисто знайома з 2017 року з ОСОБА_4 . Крім цього повідомила, що через загальних знайомих їй стало відомо, що остання залишилась на тимчасово окупованій території в м. Маріуполь та через соціальні мережі, переглядаючи телеграм канал «Мариуполь-24» впізнала на публікації ОСОБА_4 яка очолила дитячий садок № 20 «Калинка» в м. Маріуполь на посаді завідуючої.
- протоколом огляду Веб-сайту «ПРЕДОСТАВЛЕНИЕ СВЕДЕНИЙ ИЗ ЕГРЮЛ/ЕГРИП В ЭЛЕКТРОННОМ ВИДЕ», під час огляду якого встановлено, що ОСОБА_4 , є завідувачем ( мовою оригіналу) ГКДОУ «ДЕТСКИЙ САД № 20 Г.О. МАРИУПОЛЬ» ДНР, розташованого за адресою: 287549, Донецкая Народная Республика, Г.О.Мариуполь, г. Мариуполь, ул. Греческая, д. 206.
- протоколом огляду офіційного Веб-сайту «ДЕТСКИЙ САД № 20 ОСОБА_8 », на якому наявна інформація, що завідуючою дошкільного навчального закладу «ДЕТСКИЙ САД № 20 ОСОБА_8 » є ОСОБА_4 ;
- протоколом огляду, де на каналі «Мариуполь 24», а саме у відеофайлі, який був розміщений 08.02.2024 року із заголовком «??На каком этапе восстановления мариупольская школа №33 и детские сады №63 и №20? 08.02.2024», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що ОСОБА_4 дає інтерв'ю як завідувач ясла-садка АДРЕСА_2 ;
- підозрою у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки вчиненого саме на тимчасово окупованій території в м. Маріуполь Донецької області.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні поданого клопотання.
Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокації у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024052770000246 від 22.05.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням території Донецької області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті Урядовий кур'єр» «Урядовий кур'єр» № 198 (8123) яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру - ОСОБА_4 та повістки про виклик підозрюваної на 01.10.2025 з 09 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., 02.10.2025 з 09 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., 03.10.2025 з 09 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 111-1 КК України, допиту підозрюваного.
Жодного разу у призначений час та місце громадянка України ОСОБА_4 не з'явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
27 вересня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України та вручена захиснику підозрюваній ОСОБА_4 - ОСОБА_5 яка призначена центром надання безоплатної вторинної правової допомоги, для здійснення захисту останнього.
Таким чином, 27.09.2025 з моменту публікації повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України КК України, а саме у колабораційній діяльності, тобто у вчиненні дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
Постановою прокурора від 06.10.2025 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_4 оголошено в регіональний, державний (міждержавний), міжнародний розшук.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допитів свідків, протоколами оглядів публікацій на сторінках Інтернет (Берклійський Протокол), іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- неприбуття на виклик у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим підозрюваного оголошено у розшук;
- санкцією статей передбаченого найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_4 на теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, підозрюється у активній співпраці з представниками держави агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється, що надає їй можливість скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Той факт, що підозрювана ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними доказами, зібраними під час досудового розслідування.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_4 набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстав вважати, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваної, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд
Клопотання прокурора Мангушського відділу Маріупольської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024052770000246 від 22.05.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений о 12:25 годині 13.10.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1