Справа № 932/15455/25
Провадження № 2-а/932/266/25
20 жовтня 2025 року місто Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Рибкіна О.А.,
за участю секретаря судового засідання Панчоха В.Ю.,
представника позивача Мельника Д.П.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Галкіна М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України,
Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернулося до Шевченківського районного суду міста Дніпра з адміністративним позовом до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_4 , паспортний документ НОМЕР_1 , виданий 08.01.2013 року, терміном дії до 08.01.2023 року, востаннє прибув на територію України 10.12.2015 року та з того часу територію України не покидав, що підтверджено відміткою у паспортному документі. В'їзд на територію України було здійснено на підставі ч. 16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Втративши підстави для подальшого перебування на території України, відповідач ухилився від виїзду з України. До органів та підрозділів ДМС України з питання отримання документів на право легально проживання в Україні не звертався.
Поданням УМП ГУНП в Дніпропетровській області № 65/1244-22 від 21.05.2022 повідомлено Слобожанський відділ ГУ ДМС у Дніпропетровській області про порушення міграційного законодавства відповідачем.
За фактом порушення міграційного законодавства уповноваженою службовою особою Слобожанського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 003324 від 21.05.2022 за ч. 1 ст. 203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 003316 від 21.05.2022, відповідно до якої на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1700 грн. 00 коп.
Адміністративний штраф сплачено, постанова не оскаржена.
Керуючись нормами ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» уповноваженою службовою особою Слобожанського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно відповідача прийнято рішення від 21.05.2022 про примусове повернення до країни походження або третьої країни, яким останнього зобов'язано залишити територію України у строк до 20.06.2022 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 вищезазначеного Закону, іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Вищезазначений громадянин з рішенням Слобожанського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 21.05.2022 року ознайомлений, що підтверджено особистим підписом, але у зазначений строк, а саме до 20.06.2022 року не виїхав за межі території України, тобто вищезазначене рішення не виконав.
Слобожанським відділом ГУ ДМС у Дніпропетровській області направлено повідомлення про прийняття рішення про примусове повернення до країни походження відповідача від 21.05.2022.
Слобожанським відділом ГУ ДМС у Дніпропетровській області направлено повідомлення до УМП ГУНП в Дніпропетровській області від 15.07.2022 про невиконання рішення відповідачем.
Слобожанським відділом ГУ ДМС у Дніпропетровській області направлено повідомлення до ВП № 6 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 09.09.2022 про невиконання рішення відповідачем.
ВП № 6 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області до Слобожанського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області направлено повідомлення від 21.11.2022 стосовно перевірки адреси проживання відповідача.
За фактом порушення міграційного законодавства уповноваженою службовою особою Відділу № 1 у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 007596 від 15.10.2025 року, у якому зафіксовано порушення законодавства, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 007585 від 15.10.2025 року, відповідно до якої на вищезазначеного громадянина Республіки Вірменія накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 3400 грн. 00 коп.
Керуючись положеннями ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» уповноваженою службовою особою Відділу № 1 у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області стосовно відповідача прийнято рішення про примусове видворення з України № 1210100100000601 від 15.10.2025 року.
Звертає увагу, що відповідач своїми діями порушує законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме:
- тривалий час перебуває на території України, без законних підстав, не вживав заходів для легалізації свого перебування в Україні;
- порушує законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (ухилення від виїзду з України після втрати підстав для перебування в Україні, передбачених ч. 16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»);
- відсутні законні підстави для працевлаштування в Україні, що унеможливлює забезпечення свого перебування та проживання на території України;
- неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства;
- не виконав рішення Слобожанського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області про примусове повернення від 21.05.2022;
- відсутній документ, що дає право перетину державного кордону.
Відсутність документу, що дає право на виїзд з України, також є підставою для подання до суду позовної заяви про застосування судом до іноземця заходів затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, відповідно до вимог частини 1 статті 289 КАС України.
Додатково зазначають, що наявність даних у інформаційних базах ГУ ДМС у Дніпропетровській області або у інших документах не свідчить про належним чином ідентифіковану особу, яка має документ, що дає право на виїзд з території України, у розумінні положень ст. 289 КАС України.
Отже, наявність вищевикладених обставин створює підстави для затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, що передбачено положеннями частини 3, частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI, абзаців першого та другого частини 1, частини 11 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України, а також положеннями підпунктів «b» та «f» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини від 04.11.1950 року (в чинній редакції Конвенції від 01.08.2021), ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (в чинній редакції Закону від 13.03.2006), у зв'язку з чим, ГУ ДМС у Дніпропетровській області звертається до суду з даною позовною заявою.
Зазначає, що існують обґрунтовані підстави вважати, що відповідач перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а також існує ризик його втечі і відсутній документ, що дає право на виїзд з території України. У зв'язку з чим, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України просить затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 строком на шість місяців, тобто до 15.10.2025 року, з метою ідентифікації та забезпечення видворення.
Ухвалою від 16.10.2025 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечували. Зокрема, відповідач повідомив, що він у 2022 році, коли відносно нього було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження, намагався виконати це рішення та виїхати з України через Польщу, але його не пропустили через кордон польські прикордонники. Через ОСОБА_5 він виїхати не намагався. В Україні знаходиться його дім, його сім'я, діти, онуки.
Представник відповідача повідомив, що у відповідача є дружина, у якої є посвідка на постійне проживання в Україні і яка хворіє, їй потрібна допомога чоловіка. Просив застосувати до відповідача зобов'язання внести заставу у п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є громадянином Республіки Вірменія, був документований паспортом НОМЕР_1 , який виданий 08.01.2013 з терміном дії до 08.01.2023.
Відповідач прибув на територію України 10.12.2015 та з того часу територію України не покидав, що підтверджено відміткою у паспортному документі.
Поданням УМП ГУНП в Дніпропетровській області № 65/1244-22 від 21.05.2022 повідомлено Слобожанський відділ ГУ ДМС у Дніпропетровській про порушення відповідачем міграційного законодавства.
21.05.2022 за порушення міграційного законодавства уповноваженою службовою особою Слобожанського відділу ГУ ДМС в Дніпропетровській області відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 003324 за ч.1 ст.203 КУпАП. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 003316 від 21.05.2022 за ч.1 ст.203 КУпАП, відповідно до якої на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1700 грн.
21.05.2022 уповноваженою службовою особою Слобожанського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно відповідача прийнято рішення від про примусове повернення до країни походження або третьої країни, яким його зобов'язано залишити територію України у строк до 20.06.2022 року.
Відповідач у строк до 20.06.2022 року не виїхав за межі території України, рішення не виконав.
15.10.2025 за порушення міграційного законодавства уповноваженою службовою особою Відділу № 1 у м. Дніпрі ГУ ДМС в Дніпропетровській області відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 007596 за ч.2 ст.203 КУпАП. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 007585 від 15.10.2025 року за ч.2 ст.203 КУпАП, відповідно до якої на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 3400 грн.
15.10.2025 начальником Відділу № 1 у м. Дніпрі ГУ ДМС в Дніпропетровській області прийнято рішення № 1210100100000601 про примусове видворення відповідача з України.
15.10.2025 начальником Відділу № 1 у місті Дніпрі ГУ ДМС в Дніпропетровській області прийнято рішення № 1210100100000463 про поміщення відповідача до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Згідно свідоцтва про шлюб, укладеного в Республіці Вірменія, ОСОБА_6 з 02.11.1989 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 .
ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) має посвідку на постійне проживання в Україні, картку платника податків в Україні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_8 перебувала на стаціонарному лікуванні з 06.05.2025 по 14.05.2025 з діагнозом: «Дициркуляторна енцефалопатія ІІ ст. ГК ІІ ст. ст.2 ризик - 4. Наслідки перенесеного ГПМК за ішемичним типом». Також при МР-дослідженні їй встановлено: «МР-ознаки залишкових змін перенесеного лакуларного інфаркту мозку в лівій тім'яній частці (басейн лівої СМА). МР-картина церебральної мікроангіопатії, цереброатрофічних змін».
Таким чином, судом встановлено, що у відповідача - громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 відсутні чинні документи, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України. Строк дії паспорта відповідача закінчився 08.01.2023.
Будь-яких доказів звернення відповідача у встановлений строк до органів міграційної служби з письмовими заявами щодо оформлення документів на право проживання в Україні судом не встановлено.
Конституція України встановлює, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (стаття 26). Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (стаття 33).
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Згідно з п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій. Рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення.
Із заявою про добровільне повернення відповідач до органів державної міграційної служби не звертався.
Згідно ч.8 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).
Статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країни де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки. Також забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.
Наведений перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 зазначеного Закону).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Відповідно ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов'язання внести заставу.
Проаналізувавши всі обставини перебування відповідача на території України, судом встановлено наявність факту порушення відповідачем законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, тривалий час перебування відповідача в Україні без законних підстав, відсутність документів, які б надавали право на перетин кордону для виїзду з території України.
Інформація щодо оскарження відповідачем рішення про його примусове видворення з України у матеріалах справи відсутня.
За порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Згідно абз.1 ч.4 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців (абз. 1 ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
Відповідно до ч.11 ст.289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Беручи до уваги той факт, що відповідач після перетину державного кордону України тривалий час проживав на території України без законних підстав, вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.2 ст.203 КУпАП, до органів міграційної служби не звертався, тому, всі ці обставини у сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, існує ризик його втечі, а так само у нього відсутній документ, що дає право на виїзд з України.
Відповідно до пунктів 1, 5 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1110, пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства:
стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України;
стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством;
затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України або передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
Строк тримання затриманих іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування становить шість місяців з дня фактичного затримання особи.
За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи передачу відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, цей строк може бути продовжений, але не більш як до вісімнадцяти місяців.
Отже, згідно вищевказаного законодавства передбачена можливість затримання іноземця або особи без громадянства та продовження строку такого затримання за наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Встановлено, що на момент затримання відповідача у зв'язку з порушенням ним законодавства України про правовий статус іноземців, у нього відсутні дійсні документи, які посвідчують його законне перебування на території України.
Прострочений паспорт громадянина іноземної держави для виїзду за кордон не дає право іноземцю на перетин кордону, тому такий іноземець не може вважатись належним чином ідентифікованим.
Процедура ідентифікації особи іноземця - нелегального мігранта здійснюється не заради самої ідентифікації, а з чіткою правовою метою подальшого видворення за межі території України на підставі документів, які дають право особі перетнути легально кордон України в напрямку виїзду. Організація процедури видворення включає в себе в тому числі ряд заходів з оформлення проїзних документів, пошуку шляхів сполучення з іншими країнами, транспортні витрати тощо.
Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття рішення про затримання відповідача з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
При цьому суд зазначає, що наявність у відповідача дружини, у якої є посвідка на постійне проживання в Україні та у якої наявні певні захворювання, не є підставою для незастосування до відповідача затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України у зв'язку з його тривалим порушенням міграційного законодавства України.
Суд також вважає, що заявлене представником відповідача клопотання про застосування до відповідача зобов'язання внести заставу задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов'язання внести заставу.
Виходячи із системного аналізу наведеної вище норми, вибір заходу визначеного в частині першій статті 289 КАС України здійснюється на розсуд центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Службою безпеки України про що й подається відповідна позовна заява до суду.
При цьому ст. 289 КАС України не передбачає можливості зміни заходу в ході розгляду справи за клопотанням відповідача та/або представника відповідача, а згідно норм процесуального закону зміна заходу можлива лише за ініціативою позивача, тобто як зміна позовних вимог. Відтак, у задоволенні клопотання представника відповідача про застосування до відповідача зобов'язання внести заставу суд відмовляє.
Керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 2, 4, 7-9, 72-77, 241-246, 289 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України задовольнити.
Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 6 (шість) місяців, рахуючи з 15 жовтня 2025 року до 15 квітня 2026 року, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Рибкін