Справа № 204/5778/25
Провадження № 2/932/3308/25
14 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Стадченко О.В., за участю секретаря Махової А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
03.05.2025 до Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 24.06.2025 дана справа направлена за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра, до якого вона надійшла 14.08.2025.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 року суддя Стадченко О.В. визначена для розгляду даної справи.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 03.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 02.05.2019 між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z06.00404.005207542, на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 33 900, 00 грн. На підставі договору факторингу від 25.07.2023 року № 01.02-31/23, укладеного між ТОВ «СВЕА ФІНАНС» та АТ «Ідея банк», АТ «Ідея Банк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинним договором, в розмірі заборгованості боржника перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників. В тому числі за даним договором факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №Z06.00404.005207542 від 02.05.2019 року. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку щодо повернення суми кредиту, має прострочену заборгованість за кредитним договором від 02.05.2019 за № Z06.00404.005207542 в загальному розмірі 75 043, 48 грн., яка складається із: - заборгованості за основним боргом - 29 539,15 грн.; - заборгованості за відсотками - 20 626, 85 грн. та - заборгованості за іншими процентними платежами - 24 877, 48 грн. Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № Z06.00404.005207542 від 02.05.2019 року та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу в його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи був сповіщений в порядку, передбаченому ЦПК України, про причини неявки відповідач суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання відзиву на позов. Відповідачу надсилалась ухвала про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками до неї та судові повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживанням відповідача.
У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з чим суд за згодою представника позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
В сформованому правовому висновку Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.
Судом встановлено, що 02.05.2019 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №Z06.00404.005207542 (далі - Договір).
Відповідно до розділу 1 Договору кредиту та страхування, банк надає позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 33 900, 00 грн. на поточні потреби. Кредит було надано строком на 24 місяці, дата повернення кредиту 02.05.2021. Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 21,99% річних.
Пунктом 1.5 Договору передбачено, що під час керування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за надання яких встановлена плата, відповідно до п.5 Додатку№1 «Інші послуги банку» комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки банку сплачується згідно діючих тарифів банку. Тарифи є невід'ємною частиною Договору та розміщені на веб- сайті банку.
Договір містить графіки щомісячних платежів за кредитним договором, у якому зазначено суми кредиту до погашення, суми по тілу та відсоткам, розмір плати за обслуговування кредитної заборгованості, а також дати сплати цих сум (пункти 4 Договору).
Договір містить реквізити сторін, зокрема позичальника, а саме: ПІБ ОСОБА_1 , його адресу реєстрації, контактні телефони. Окрім цього, договір містить особисті підписи сторін. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив отримання оригіналу договору у день його укладення.
Відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту, заяву-анкету до договору та Заяву про акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку АТ «Ідея Банк».
Банк свої зобов'язання за договором №Z06.00404.005207542 від 02 травня 2019 року виконав у повному обсязі надавши позичальнику кредитні кошти в розмірі та у строки, визначені умовами договору.
Відповідач належним чином взяті згідно до зазначеного Договору зобов'язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на дату подачі позову складає 29 539, 15 грн. - заборгованість за основним боргом; 20 626,85 грн. - заборгованість за відсотками та 24 877, 48 грн. - заборгованість за іншими процентними платежами, а всього 75 043,48 грн.
25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва «РОСВЕН ІНВЕС УКРАЇНА») було укладено Договір Факторингу № 01.02-31/23. Відповідно до розділу 2 договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступило права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі боржників.
25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (яке у подальшому змінило назву на ТОВ «СВЕА ФІНАНС») укладено договір факторингу №01.02-31/23, за умовами якого Клієнт передає (відступає) Фактору свої Права Вимоги, а Фактор набуває Права Вимоги Клієнта за Первинними Договорами та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором (пункт 2.1. Договору). Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується Сторонами, у паперовому вигляді в день укладення цього Договору та надсилається Клієнтом Фактору засобами корпоративного зв'язку і захищеному паролем файлі в день укладення цього договору. Реєстр Боржників після належного його підписання вважається невід'ємною частиною цього договору (пункт 2.1. Договору).
Відповідно до пункту 5.1. договору права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора в день підписання відповідного Реєстру боржників, за умови виконання Фактором зобов'язань передбачених пунктом 4.1. цього договору.
Відповідно до пункту 4.1. Договору фактор зобов'язується сплатити клієнту суму фінансування у розмірі 11963508,00 гривень шляхом перерахунку 100 % вказаної суми на рахунки клієнта протягом 3 робочих днів після отримання Реєстру боржників засобами корпоративного зв'язку у захищеносу паролем файлі, та підписання Сторонами Договору і Реєстру Боржників за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».
Із дослідженої платіжної інструкції № 9217 від 26 липня 2023 року судом встановлено, що ТОВ «Росвен Інвест Україна» сплатило АТ «Ідея Банк» 11963508,00 гривень як плату за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 01.02-31/23.
В тому числі за даним Договором Факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № Z06.00404.005207542 від 02.05.2019 року.
Відповідно до Реєстру боржників №3 до договору факторингу, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача - ОСОБА_1 на суму 75 043, 48 грн., з яких: 29 539, 15 грн. - заборгованість за основним боргом; 20 626, 85 грн. - заборгованість по відсоткам та 24 877, 48 грн. - заборгованість за іншими процентними платежами.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК України).
Частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частина 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (частина 1 статті 1047 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно зі статтею 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Можливість заміни кредитора в зобов'язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.
Факт сингулярного правонаступництва, тобто за яким до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право кредитора за кредитними договорам №Z06.00404.005207542 від 02.05.2019 року підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, де зазначено, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним», а також Верховним Судом в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №522/22802/17.
Судом встановлено, оскільки не спростовано сторонами, відповідач, після заміни кредитора, не вчиняв дій щодо погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов'язання щодо повернення суми кредиту, відсотків за користування ним та інших процентних платежів, як первинному кредитодавцю АТ «Ідеа Банк», так і його правонаступнику ТОВ «Свеа Фінанс», тому суд приходить висновку, що позовні вимоги про стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором №Z06.00404.005207542 від 02.05.2019 року у сумі 75 043 гривень (сімдесят п'ять тисяч сорок три гривні) 48 копійок, з яких: заборгованість за основним боргом складає 29 539, 15 гривень (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять гривень п'ятнадцять копійок); заборгованість за відсотками складає 20 626, 85 гривень (двадцять тисяч шістсот двадцять шість гривень вісімдесят п'ять копійок)та заборгованість за іншими процентними платежами складає 24 877 (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят сім гривень) 48 копійок.
Виходячи з вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість по кредитних договорах на загальну суму 75 043, 48 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС » витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суддя,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (ЄДРОУ - 37616221, місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) заборгованість за кредитним договором від 02.05.2019 року за № Z06.00404.005207542 в загальній сумі 75 043, 48 гривень (сімдесят п'ять тисяч сорок три гривні сорок вісім копійок), з яких: - заборгованість за основним боргом складає 29 539, 15 гривень (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять гривень п'ятнадцять копійок); - заборгованість за відсотками складає 20 626, 85 гривень (двадцять тисяч шістсот двадцять шість гривень вісімдесят п'ять копійок) та - заборгованість за іншими процентними платежами складає 24 877, 48 гривень (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят сім гривень сорок вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (ЄДРОУ - 37616221, місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) суму судового збору, сплаченого при подачі позову в розмірі 2 422,40 грн ( дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: О.В. Стадченко