Справа № 944/2404/23 Головуючий у 1 інстанції: Поворозник Д.Б
Провадження № 22-ц/811/1107/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
02 жовтня 2025 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Марко О.Р.,
з участю: представника позивача ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 , представника відповідача
ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 18 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа - Івано-Франківська селищна рада Яворівського району Львівської області, про скасування записів у Поземельній книзі, приведення у відповідність відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки,
встановив:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: скасувати записи №007 від 31.03.2021 року, №008 від 02.02.2022 року та №009 від 02.02.2022 року у Поземельній книзі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4625885200:11:003:0058 про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про координати поворотних точок земельної ділянки; внести до Державного земельного кадастру відомості про їх скасування; привести у відповідність відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 4625885200:11:003:0058 та її конфігурацію до координат поворотних точок меж земельної ділянки, які були в Поземельній книзі та Державному земельному кадастрі до 31.03.2021 року, до моменту внесення змін до них.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .
02.07.2020 року позивач звернулася до Лозинської сільської ради Яворівського району Львівської області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,0712 га, для ведення особистого селянського господарства у с. Лозино Яворівського району Львівської області, за результатами розгляду якої Лозинською сільською радою прийнято рішення №1139 від 03.07.2020 року про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у її власність земельної ділянки, площею 0,0712 га, для ведення особистого селянського господарства.
На підставі цього рішення, позивач звернулася до землевпорядної організації - ФОП ОСОБА_5 для виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
ФОП ОСОБА_5 розроблено проект землеустрою, в межах якого виготовлено кадастровий план земельної ділянки, список закріплених межових знаків на земельній ділянці та акт прийому-передачі межових знаків на зберігання. Межові знаки погоджено усіма суміжними землекористувачами, окрім ОСОБА_3 , відмову якої актом комісії від 18.11.2020 року визнано безпідставною та встановлено можливість погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0712 га, у власність позивача без погодження сусідки ОСОБА_3 .
З метою внесення даних до Державного земельного кадастру щодо вказаної земельної ділянки та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру, позивач звернулася з відповідною заявою, однак, отримала рішення №РВ-6302747812021 від 26.05.2021 року про відмову у внесенні відомостей до ДЗК з огляду на розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки.
На початку 2022 року відповідач ОСОБА_3 , яка є власником суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 4625885200:11:003:0058, звернулася до позивачки з вимогою про усунення їй перешкод у користуванні земельною ділянкою і, як з'ясувалося в подальшому, у зв'язку із внесенням оспорюваними записами змін у координати поворотних точок меж земельної ділянки відповідачки, така стала накладатися на земельну ділянку позивачки, якою вона користувалась і на яку отримала вказане вище рішення про дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Позивач зазначає, що Івано-Франківською селищною радою Яворівського району Львівської області жодних рішень по земельній ділянці ОСОБА_3 не приймалося, документи на погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами не надходили, відтак, внесення таких змін вважає незаконним й таким, що порушує її права, як землекористувача, та позбавляє можливості приватизувати відведену їй земельну ділянку.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 18 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Скасовано записи №008 від 02.02.2022 року та №009 від 02.02.2022 року у Поземельній книзі щодо земельної ділянки, кадастровий номер 4625885200:11:003:0058.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 268 грн. 40 коп.
Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 268 грн. 40 коп.
Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_3 , просила його скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що надані документи підтверджують, що ОСОБА_1 ніколи не була і не є суміжним із її земельною ділянкою землекористувачем, тому будь яка зміна конфігурації належної їй ( ОСОБА_3 ) земельної ділянки не може впливати або порушувати права позивачки.
Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній офіційний документ (акт, рішення), який би підтверджував право позивачки на володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою, суміжною із земельною ділянкою відповідачки, який би надавав їй право звертатися до суду за захистом порушених прав та законних інтересів.
При цьому, наголошує, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі набуття права власності на земельну ділянку.
Додає, що ще 26.05.2021 року державним реєстратором було встановлено накладення на ділянку відповідачки, що стало підставою для відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, тому вважає неправильною позицію суду, що саме оспорювані записи у Поземельній книзі №008, №009 від 02.02.2022 року стали накладенням на ділянку ОСОБА_1 і не дають їй можливості отримати земельну ділянку у власність.
Крім того, зазначає, що позивачка жодних рішень державного реєстратора, в тому числі й щодо внесення записів №008, №009, не оскаржувала.
Також, відповідачка звертає уваги на численні, з її точки зору, грубі порушення судом першої інстанції норм ЦПК України, зокрема: неналежне повідомлення її про перші судові засідання в даній справі; непідсудність даної справи Яворівському районному суду Львівської області, оскільки зареєстроване місце проживання відповідачки знаходиться на території Галицького району м. Львова, відтак, справа підсудна Галицькому районному суду м. Львова; неправомірне повернення до стадії підготовчого засідання з метою надання стороні позивача можливості подати заяву про зміну предмету позову; долучення нових доказів на стадії судового розгляду справи; поновлення розгляду справи і збирання з власної ініціативи суду нових доказів на користь позивача.
У письмових поясненнях представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Левицький І.В. висловив також позицію їхньої сторони про те, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивачка оскаржує записи в Поземельній книзі, які внесені за рішенням державного кадастрового реєстратора, жодне речове право не є предметом даної справи.
10.06.2025 року позивач ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечила доводи та вимоги апелянта, зокрема, зазначаючи, що оспорюваними записами в Поземельній книзі порушено право позивача на приватизацію земельної ділянки, а не користування земельною ділянкою, тому єдиним способом поновити порушене право на продовження приватизації земельної ділянки - це скасування записів в Поземельній книзі. З 2014 року до 2020 року ОСОБА_3 не претендувала на земельну ділянку, яку хоче приватизувати позивач, а зміни в конфігурації земельної ділянки ОСОБА_3 були внесені після її відмови у погодженні меж земельної ділянки позивача.
Додає, що оскільки позивачка у визначеному законом порядку розпочала процес передачі їй у власність земельної ділянки, подала заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розробила проект землеустрою, то вона отримала легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття відповідним органом рішення про затвердження проекту землеустрою та надання їй земельної ділянки у власність.
За позицією сторони ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно розглянув справу в порядку цивільного судочинства, оскільки спір має приватноправовий характер.
Також, зазначає, що при встановленні обставин справи судом було зобов'язано надати позивача та відповідача додаткові документи щодо обставин справи і доводів, на які сторони посилалися, а оскільки у позивача не було станом на дату подання позову таких доказів, то представником було направлено додаткові адвокатські запити та отримано нові докази на спростування позиції відповідача, яка не була відома позивачу на момент подання позову та стала відомою в процесі розгляду справи по суті, оскільки відзив на позовну заяву подано відповідачем після закриття підготовчого засідання.
Крім цього, звертає увагу, що не лише позивач, але й відповідач долучила до справи додаткові докази, а питання витребування доказів від відповідача, СПД ОСОБА_6 та ГУ Держгеокадастр у Львівській області, зокрема, технічної документації, на підставі якої було внесено оскаржувані записи, було ініційовано стороною позивача ще на стадії підготовчого провадження, проте, такі документи на виконання ухвали суду не було надано, оскільки технічної документації взагалі не було, притому, що відповідач стверджувала про існування такої документації.
Додає, що суд не може збирати докази, які стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цивільним процесуальним законом.
В судове засідання апеляційного суду 23.09.2025 року інші учасники справи, окрім сторони позивача та відповідача ОСОБА_3 , не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто у їхній відсутності.
Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 02.10.2025 року о 12:50.
Заслухавши пояснення сторони відповідача ОСОБА_3 в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Лозинської сільської ради Яворівського району Львівської області №1139 від 03.07.2020 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,0712 га, для ведення особистого селянського господарства в с. Лозино Яворівського району Львівської області.
На замовлення ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_5 у 2020 році виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в с. Лозино Яворівського району Львівської області.
Згідно з наявним у проекті землеустрою кадастровим планом земельної ділянки, суміжними землевласниками по відношенню до земельної ділянки позивачки ОСОБА_1 є: А до Б - землі ОСОБА_7 ; Б до В - землі комунальної власності Лозинської сільської ради; В до Г - землі ОСОБА_3 (кадастровий номер: 4625885200:11:003:0058); Г до А - землі комунальної власності Лозинської сільської ради.
Відповідно до акту прийому-передачі межових знаків на зберігання, складеного за участі суміжних землекористувачів та представників Лозинської сільської ради, один з яких - інженер-землевпорядник, власниками суміжних земельних ділянок, окрім ОСОБА_3 , претензій до існуючих меж не заявлено.
18.11.2020 року комісією в складі: сільський голова ОСОБА_8 , землевпорядник сільської ради ОСОБА_9 , голова земельної комісії: ОСОБА_10 , сільський депутат ОСОБА_11 , з виїздом на місце встановлено, що існуюча межа земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проходить по проораній борозні; земельна ділянка ОСОБА_3 знаходиться у приватній власності за кадастровим номером 4625885200:11:003:0058, межі земельної ділянки встановлені; ОСОБА_3 безпідставно не підписує акту про встановлення та узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 . Комісія запропонувала затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0712 га, ОСОБА_1 без погодження сусідки ОСОБА_3 .
Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 отримала після смерті батька ОСОБА_12 спадщину, до складу якої увійшла, зокрема, земельна ділянка, площею 0,5861 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та для ведення особистого селянського господарства, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЛВ №076811, виданого 2001 року Лозинською сільською радою Яворівського району Львівської області.
Даний державний акт містить схематичне зображення чотирьох окремих земельних ділянок з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку і для ведення особистого селянського господарства.
Конфігурація земельної ділянки, згідно з цим державним актом, є прямокутної форми.
У 2012 році отриману в спадщину земельну ділянку, площею 0,5861 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого селянського господарства, відповідач ОСОБА_3 розділила на 4 земельні ділянки і на підставі її заяви було внесено інформацію до Державного земельного кадастру про земельні ділянки за кадастровими номерами: 4625885200:11:004:0051, площею 0,1773 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд; 4625885200:11:003:0058, площею 0,1994 га, для ведення особистого селянського господарства; 4625885200:11:003:0059, площею 0,1294 га, для ведення особистого селянського господарства; 4625885200:11:003:0052, площею 0,0800 га, для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується відповіддю відділу №7 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 18.10.2020 року.
Також на замовлення ОСОБА_3 ДП «Центр земельного державного кадастру» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки у зв'язку із переоформленням Державного акту на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і для ведення особистого селянського господарства в с. Лозино Яворівського району Львівської області.
Дана технічна документація містить, серед іншого, кадастровий план земельної ділянки, площею 0,1994 га, з кадастровим номером 4625885200:11:003:0058, яка за своєю конфігурацією є прямокутною, суміжними землекористувачами вказано: ОСОБА_13 , Б до В - землі загального користування (дорога), В до Г - землі загального користування (вулиця), Г до Д - землі ОСОБА_14 , Д до А - землі загального користування (дорога), план погоджено в 2012 році начальником управляння Держкомзему у Яворівському районі ОСОБА_15 та сільським головою Лозинської сільської ради Яворівського району Львівської області Пурським І.С.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 4625885200:11:003:0058.
Із Поземельної книги земельної ділянки (кадастровий номер 465885200:11:003:0058) встановлено, що 08.07.2014 року було здійснено записи 001, 002, 003, 004, відповідно до яких внесено дані про нового власника земельної ділянки - ОСОБА_3 , на підставі відомостей про спадкування (записи не місять даних про поворотні точки меж земельної ділянки).
29.04.2020 року до Поземельної книги внесено записи 005, 006 про виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки.
31.03.2021 року до Поземельної книги внесено запис 007 про виправлення помилок (внесення змін).
02.02.2022 року до Поземельної книги внесено записи 008 та 009 про виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки та запис, за результатами внесених змін земельна ділянка набуває 14 координат поворотних точок меж земельної ділянки, змінюється конфігурація земельної ділянки (з прямокутної на шестикутну неправильної форми), в описі меж вказано: А до ОСОБА_16 , Б до В - ОСОБА_14 , ОСОБА_17 - ОСОБА_3 , Г до Д - ОСОБА_7 , Д до Е - землі загального користування (дорога), Е до А - землі загального користування (вулиця).
В Поземельній книзі вказано, що дані записи було внесено на підставі документації із землеустрою, яка розроблена СПД ОСОБА_6 .
Відповідно до витягу НВ-4600231092022 від 02.02.2022 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, така належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , кадастровий номер 4625885200:11:003:0058, на додатку до витягу відображений план земельної ділянки та її конфігурація, яка відрізняється від конфігурації земельної ділянки, що відображена в державному акті про право власності на землю, вказаному вище.
Отже, внаслідок такої зміни конфігурації спірної земельної ділянки відповідачки відбулося накладення її земельної ділянки на запроектовану земельну ділянку позивачки, межі та конфігурація якої були визначені раніше, тобто до внесення оспорюваних записів у Поземельну книгу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікаторів об'єктів будівництва та закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Згідно з ч.1 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Частиною першою статті 25 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів. Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.
При відкритті Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки (крім відомостей про власників та користувачів земельної ділянки) (ч.1 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр»).
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про державний земельний кадастр», відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).
Відповідно до п.п.60, 61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок №1051), запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором, зокрема, на підставі рішення суду.
Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.
Відповідно до п.121 Порядку №1051, для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо складу угідь, меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі, до території обслуговування якої включена земельна ділянка, нормативної грошової оцінки, відомостей про заходи щодо охорони земель і ґрунтів, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються, зокрема, оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких зміни.
Отже, відповідно до змісту наведених вище норм Закону України «Про державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, для внесення до відомостей про земельну ділянку змін про межі земельної ділянки, обов'язковою умовою є розроблення документації із землеустрою, яка є підставою для внесення таких змін.
Необхідності розроблення такої документації відповідачі не заперечили.
Також в самих оспорюваних записах Поземельної книги №008 і №009 вказано, що дані записи було внесено на підставі документації із землеустрою, яка розроблена СПД ОСОБА_6 .
Однак, ні відповідач ОСОБА_3 , ні Головне управління Держгеокадастру у Львівській області не надали суду такої документації.
Також суд неодноразово витребовував таку документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, яка була розроблена СПД ОСОБА_6 , на підставі якої 02.02.2022 року внесено зміни в координати поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 4625885200:11:003:0058.
Разом з тим, згідно відповіді відділу №7 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, документація із землеустрою по зміні конфігурації земельної ділянки за кадастровим номером 4625885200:11:003:0058, площею 0,1994 га, виконавцем робіт в місцевий фонд документації не передавалася.
Згідно з інформацією Івано-Франківської селищної ради, жодних рішень по вище зазначеній земельній ділянці не приймалось; документацій на погодження меж земельної ділянки не надходило.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування оспорюваних записів Поземельної книги, оскільки зміна конфігурації земельної ділянки відповідачки призвела до її накладання на запроектовану земельну ділянку позивачки, що перешкоджає останній завершити розпочатий процес безоплатної приватизації земельної ділянки, межі якої встановлено та погоджено ще до оспорюваної зміни конфігурації земельної ділянки відповідачки.
При цьому, суд першої інстанції правильно врахував, що конфігурація земельної ділянки відповідачки не відповідає конфігурації тій земельній ділянці, яку вона отримала в спадок від батька і яка, в подальшому (в 2012 році) була нею поділена на 4 земельні ділянки на підставі відповідної технічної документації.
У зв'язку з наведеним, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що позивачка не мала визначених законом підстав звертатися до суду із вказаним позовом та захищати свої права в обраний нею спосіб.
Також необхідно зазначити, що оспорювані записи Поземельної книги стосуються земельної ділянки, яка є власністю відповідачки, тому правильними є доводи сторони позивача, що спір має приватноправовий характер.
Спірна земельна ділянка знаходиться на території Яворівського району Львівської області, тому справу правильно розглянуто за правилами виключної підсудності справ (за місцезнаходженням нерухомого майна).
Суд першої інстанції вжив усіх процесуальних засобів для повного та правильного встановлення обставин даної справи, тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про допущення судом порушень норм процесуального права, оскільки такі, в силу вимог статті 376 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та обставини справи, давши належну оцінку доказам, які були досліджені в судовому засіданні, не допустив порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для скасування чи зміни рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного спору, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 18 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 07 жовтня 2025 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич